Справа №1-53/2007 p.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                                                                              Хустський районний суд

Закарпатської області в складі: головуючого-судді: Данюк В.В.

при секретарі:                  Марченко А.В.

з участю: прокурора:                    Верховської С.І.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м.   Хуст   справу   про

обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не одруженого, військово незобов'язаного, раніше не судимого,

в злочині передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 18 листопада 2006 року приблизно о 22 годині, в темний час доби, керуючи автомобілем марки „ВАЗ-2101" д/н НОМЕР_1, в якому знаходився пасажир ОСОБА_2, рухаючись по вул. Леніна с Драгово Хустського району в напрямку с Забрідь Хустського району в умовах недостатньої видимості з включеним ближнім світлом фар, зі швидкістю приблизно 40 км./год., побачивши зустрічний автомобіль, який рухався по зустрічній смузі руху з включеним дальнім світлом фар та який осліпив його, не прийнявши заходів по зменшенню швидкості до повної зупинки автомобіля, в порушення вимог: п. 19.3 ПДР України зміст якого полягає у тому, що „у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги у напрямку руху, а у разі засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи смугу руху зупинитися"; п. 12.1 ПДР України зміст якого полягає в тому, що „під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух"; п. 12.2 ПДР України зміст якого полягає в тому, що „у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги" втратив контроль за рухом транспортного засобу, заїхав на праве узбіччя не вживши заходів до повної зупинки транспортного засобу, порушивши п. 12.3 ПДР України зміст якого

2

полягає в тому, що „у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди" продовжував рух і скоїв наїзд на залізобетонну електричну опору. В результаті ДТП пасажир - ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю. Суду пояснив, що 18.11.2006 року біля 22 години він поїхав на АЗС с. Драгово Хустського району разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 на автомобілі „ВАЗ-2101", яким керує по дорученню, щоб заправити пальне. Після того, як він заправив автомобіль вони виїхали з АЗС і поїхали по вул. Леніна с Драгово. Швидкість була близько 40 км./год. ОСОБА_2 сидів на передньому пасажирському сидінні. На одному з поворотів вул. Леніна с Драгово він побачив світла фар якогось автомобіля, який рухався по зустрічній смузі в його напрямку руху. На самому повороті при роз'їзді з даним автомобілем, у нього було включене дальнє світло фар, яке його осліпило на декілька секунд і він не зупиняючись звернув кермо вправо ближче до правої обочини, втратив контроль над керуванням, в результаті чого зіткнувся із залізобетонною електричною опорою. Про вчинене шкодує, щиро кається у вчиненому. Щодо водійських прав, то підсудний просить суд не позбавляти його права керування транспортним засобом. Цивільний позов, заявлений прокурором визнає повністю.

Підсудний ОСОБА_1 згідний з доказами, зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 18.11.2006 р. він разом з підсудним на автомобілі „ВАЗ-2101" поїхали на АЗС с Драгово Хустського району, щоб заправити пальне. Заправившись вони виїхали з АЗС і поїхали в сторону с Забрідь Хустського району. Він сидів на передньому пасажирському сидінні. Сам факт ДТП він не бачив, оскільки в той момент нагнувся до магнітоли, щоб перекинути касету. Яким чином вони з'їхали з дороги не пам'ятає. Претензій до підсудного не має.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України за кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини та щире каяття підсудним у вчиненому, повністю відшкодував завдану шкоду, раніше не судимий, молодий вік підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

По місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно /а.с. 57/.

Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь середньої тяжкості вчиненого  злочину,  особу  підсудного,  наявності  пом'якшуючих  обставин:

3 визнання вини та щире каяття, позитивну характеристику по місцю проживання, раніше не судимий, повне відшкодування завданої шкоди, молодий вік підсудного, які істотно знижують ступінь середньої тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без відбування реального покарання, а тому до нього можливо застосувати покарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов Хустського міжрайонного прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1223,46 /тисячу двісті двадцять три/ гривень підлягає до задоволення, оскільки повністю доведений матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України до грошового штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 / п'ятсот десять/ гривень без позбавлення права керування транспортним засобом.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового відділу Хустської районної державної адміністрації із зарахуванням коштів до місцевого бюджету р/р 31419544500318 УДК в Закарпатській області, код платежу 24060300 МФО 812016, код одержувача 22108130 суму 1223 гривень 46 копійок за стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з моменту його проголошення в Закарпатський апеляційний суд.