ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Подана касаційна скарга СПД ФО ОСОБА_1, м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2004 р. у справі №35/38-04 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ¹ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

В порушення вимог ч. 3 ст.111 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою касаційна скарга підписується особою, яка подала касаційну скаргу, або її уповноваженим представником, касаційну скаргу підписано представником відповідача ОСОБА_2 на підставі копії довіреності від 31.05.2006 р., не засвідченої в установленому законом порядку.

Враховуючи, що відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, подана заявником незасвідчена копія довіреності не може вважатися доказом підтвердження повноважень Рябовола В.В. на підписання касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України  державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Підпунктом “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25 500,00 грн.).

Згідно з підпунктом “г” цього ж пункту встановлено ставку державного мита із касаційних  скарг на рішення та постанови у розмірі 50 відсотків ставки,  що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчислюваної з оспорюваної суми.

У зв'язку з наведеним, додана до касаційної скарги квитанція НОМЕР_1 про перерахування держмита в сумі 47,00 грн. за подання касаційної скарги не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі.

За таких обставин касаційна СПД ФО ОСОБА_1, м.Харків підлягає поверненню відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 111³ ГПК України.

Після усунення обставин, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 111³ ГПК України, скаржник має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 111³ ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу СПД ФО ОСОБА_1, м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2004 р. у справі №35/38-04 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                                          К.Грейц

Судді:                                                                                                      О.Глос

                                                                                                                С.Бакуліна