Справа N 1-44 2007 рік
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Оболонський районний суд міста Києва
в складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.
при секретарі - Величко Л.В.
за участю прокурора - Дичаковського Д.В.
за участю захисників - ОСОБА_1
ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого - АДРЕСА_1, зареєстрованого- АДРЕСА_2, не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого - АДРЕСА_3, не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України
ВСТАНОВИВ:
23.09.2006 року близько 23.00г. ОСОБА_3, перебуваючи на дитячому майданчику, розташованому у АДРЕСА_4, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволодів чужим майном, яке належало ОСОБА_5, а саме мобільним телефоном "Соні Еріксон w700i", вартістю 1645 грн. Так ОСОБА_3 спочатку попросив у ОСОБА_5 подивитись його мобільний телефон, на що ОСОБА_5 відповів відмовою. Тоді ОСОБА_3 вдарив декілька разів ОСОБА_5 по нозі та обличчю, заподіявши йому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1006/И від 27.11.2006 року, легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_5 злякавшись, віддав ОСОБА_3 свій мобільний телефон. Заволодівши таким чином мобільним телефоном, ОСОБА_3 розпорядився їм на власний розсуд, а саме передав телефон ОСОБА_4, який знаходився у той час поруч з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_4, заздалегідь не обіцяючи, але знаючи, що телефон одержаний злочинним шляхом, отримав у ОСОБА_3 мобільний телефон "Соні Еріксон w700i", переніс його по місцю свого проживання за адресою - АДРЕСА_3, де залишив зберігати.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України визнав і повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України також визнав і повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати.
Враховуючи те, що підсудні не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (кожного) у судовому засіданні доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 повинна бути за ст.198 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заздалегідь не обіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомого одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання доходів), одержаних злочинним шляхом.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, а саме, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_4 без відбування покарання та вважає за можливе застосувати щодо нього ст.75 КК України. Підстав для застосування до підсудного ст.69 КК України, а саме призначення іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 198 КК України, суд не вбачає.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудного, а саме того, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, певних висновків для себе не зробив, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі, тому що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, та не знаходить підстав для застосування щодо нього ст.ст.69, 75 КК України. Але з урахуванням стану здоров'я підсудного, за наявності обставини, що пом'якшує покарання, суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання у мінімальних межах санкції частини 2 статті 186 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений, судових витрат немає.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання, згідно ст.338 КПК України, ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, зарахував в строк відбуття покарання знаходження ОСОБА_3 під вартою з 30.09.2006 року по 03.10.2006 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, змінити з застави на тримання під вартою в СІЗО 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після набрання вироком законної сили, заставу у сумі 1200 грн., які знаходяться на зберіганні у бухгалтерії Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції НОМЕР_1, повернути заставодавцю ОСОБА_6.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік, зобов'язав ОСОБА_4, на підставі ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не змінювати без відома органів кримінально-виконавчої системи місця проживання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 - підписка про невиїзд з місця проживання, залишити без змін.
Речові докази по справі, а саме мобільний телефон "Соні Еріксон w700i" - повернути його законному володільцю потерпілому ОСОБА_5
Вирок може бути оскаржений у Апеляційний суд міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.