ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 р. | № 4/2/Б |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Удовиченка О.С. |
суддів: | Панової І.Ю. |
Яценко О.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | арбітражного керуючого Катеренюк Л.В. |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р. |
у справі | № 4/2/Б господарського суду Чернівецької області |
за заявою | ДПІ у м. Чернівці |
до | КП “Чернівецький дріжджовий завод” |
про | банкрутство |
в судовому засіданні взяли участь представники :
ЗАТ “Київхлібопродукт”: | Коваль А.П., Харліп Т.Я. |
арбітражний керуючий: | Катеренюк Л.В. |
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Чернівецької області від 17.01.2006р. (суддя Ковальчук Т.І.) КП “Чернівецький дріжджовий завод” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру терміном на 6 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Катеренюк Л.В.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р. ( судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) постанову господарського суду Чернівецької області від 17.01.2006р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області в іншому складі суду.
Арбітражний керуючий Катеренюк Л.В. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р. скасувати, постанову господарського суду Чернівецької області від 17.01.2006р. залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У судовому засіданні 11.07.2006р. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.07.2006 р. о 12 год. 05 хв.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст.16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” /надалі –Закон/, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, відповідно до приписів Закону кредиторам (комітету кредиторів) надано право подавати пропозиції щодо кандидатур арбітражних керуючих у справі про банкрутство, а господарському суду надано право призначати ту чи іншу кандидатуру розпорядником майна, керуючим санацією чи ліквідатором.
Скасовуючи постанову господарського суду Чернівецької області від 17.01.2006р. про призначення арбітражним керуючим Катеренюк Л.В., суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що судом першої інстанції при призначенні вищезазначеної кандидатури арбітражного керуючого порушено порядок призначення ліквідатора, визначений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки, відповідно до п.8, 9 ст.16 вказаного Закону рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) належить до компетенції комітету кредиторів. Рішення комітету кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої 16 статті вказаного Закону.
Однак с такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, господарському суду Чернівецької області було подано декілька клопотань від членів комітету кредиторів з різними кандидатурами арбітражних керуючих, зокрема, Михайліді П.М. запропонованого більшістю голосів членів комітету кредиторів, Стрельнікова В.В. та Дунаєвського Е.Л., кандидатури яких не було підтримано ніким з кредиторів, присутніх у засіданні, та Катеренюк Л.В. Суд першої інстанції, враховуючи наявність конфлікту між кредиторами та оцінюючи фактичні обставини справи в цілому, для забезпечення ефективного проведення ліквідаційної процедури, скориставшись наданим йому Законом правом призначити арбітражного керуючого з числа запропонованих кредиторами кандидатур призначив арбітражного керуючого Катеренюк Л.В..
Відповідно до п.п. 1, 6 ст. 3 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, крім того одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи арбітражний керуючий Катеренюк Л.В. належним чином виконувала обов’язки розпорядника майна, ліквідатора банкрута, забезпечила збереження майна боржника, прийняла участь у погашенні заборгованості із заробітної плати перед працівниками боржника, провела повну інвентаризацію майнових активів.
Оскільки господарський суд першої інстанції належним чином обґрунтував призначення ліквідатором саме Катеренюк Л.В. та відхилення інших кандидатур, судова колегія дійшла висновку, що він діяв у межах наданих йому повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р. не відповідає нормам матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу арбітражного керуючого Катеренюк Л.В. задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р. № 4/2/Б скасувати.
Постанову господарського суду Чернівецької області від 17.01.2006р. залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко