25.03.11

Справа № 2-59

2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2011 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Національного авіаційного університету про визнання недійсним наказу про відрахування з університету та поновлення на навчанні,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до Національного авіаційного університету про визнання недійсним наказу про відрахування з університету та поновлення на навчанні, а також стягнення з відповідача понесених судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 2006 році вона була зарахована студентом Національного авіаційного університету. Навчалася на договірній основі. Так як вона на той час була неповнолітньою, то договір з навчальним закладом уклав її батько –ОСОБА_3

Умови договору ОСОБА_2 виконувала. Під час навчання у неї виникли неприязні відносини із завідуючою кафедрою комп’ютерних технологій та дизайну.

04.06.2010 р. вона подала заяву з вимогою на відрахування з навчального закладу за власним бажанням. У поданій заяві вона просила видати їй документи для вирішення питання про переведення до іншого навчального закладу для закінчення навчання. Заяву отримала методист, про що зробила відмітку у заяві, але питання згідно з поданою заявою керівництвом навчального закладу не вирішено по суті.

22.07.2010 р. ОСОБА_2 стало відомо, що вона відрахована з навчального закладу не за власним бажанням, а за невиконання навчального плану .

На думку ОСОБА_2 Національний авіаційний університет незаконно відрахував її з навчального закладу, неправомірно позбавив можливості реалізувати своє право на здобуття вищої освіти, передбачене Конституцією України та Законом України “Про вищу освіту”.

З метою відновлення порушених прав вона зверталася до прокуратури Солом’янського району м. Києва з письмовими скаргами 27.07.2010 р. та 06.08.2010 р., але зазначений орган формально віднісся до її скарг та не вжив заходів для відновлення порушеного права.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 позов не визнав і зазначив, що посилання позивача на бездіяльність НАУ щодо вирішення питання про переведення ОСОБА_2 до іншого навчального закладу є необґрунтованим, так як ОСОБА_2 у своїй заяві від 11.06.2010 р. просить видати їй документи для переведення в інший навчальний заклад, а не згоду ректора для вирішення питання переведення ОСОБА_2 до іншого навчального закладу, як викладено у Положенні “Про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.07.1996 р. № 245, про що її було повідомлено листом від 18.06.2010 р. за вихідним номером 96/01.03-УПД.

ОСОБА_2 не виконала вимоги навчального плану та не надала жодних документально підтверджених пояснень причин такого невиконання, її було не допущено до захисту дипломного проекту. Тому позивачку було відраховано з навчального закладу за невиконання навчального плану, про що повідомлено ОСОБА_2 листом від 05.07.2010 р. № 100/01.03-УПД.

Посилання ОСОБА_2 у позові на те, що її не було ознайомлено з наказом про її відрахування, як на підставу задоволення її позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки законодавством не передбачено обов’язок вищого навчального закладу ознайомлювати відрахованих студентів з наказами про їх відрахування.

Договір про навчання № 06-1/ОФ/82-4288 від 28.07.2006 р., відповідно до п.5.2 НАУ розірвав з ОСОБА_2 достроково в односторонньому порядку у зв’язку з відрахуванням позивача.

Щодо посилання ОСОБА_2 на можливість продовження строку навчання, відповідно з п.3.12.3.5 Положення до наступного терміну роботи державної комісії із складання державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) необгрунтовано, оскільки жодних письмових заяв на продовження поважних причин строку від позивача не надходило, документально підтверджених поважних причин невиконання навчального плану не надавалося. У навчального закладу були відсутні будь-які правові підстави для продовження строку навчання позивача.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є батьком позивачки, яка навчалася у Національному авіаційному університеті на платній основі. 03.06.2010 р. о 18 годині йому зателефонувала заступник декана ОСОБА_5 і повідомила, що його доньку будуть відраховувати. 04.06.2010 р. він приїхав у м. Київ до Національного авіаційного університету і пішов на прийом до заступника ректора навчального закладу Полухіна, який викликав через декана факультета ОСОБА_6 і її заступника ОСОБА_5, з’ясував, що заборгованості за навчальним планом, так і заборгованості з оплати за навчання немає, тому підстав для відрахування відсутні. Нехай продовжує навчання, може готуватися до дипломування.

Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що 24.06.2010 р. його донька захворіла і він поїздом поїхав до неї у м. Київ. З донькою сходили на прийом до лікаря, який видав листок непрацездатності і його донька у період часу з 25.06.2010 р. по 05.07.2010 р. перебувала на лікарняному. Після цього ОСОБА_3 зайшов до заступника ректора навчального закладу Полухіна, якого поставив до відома, що його донька перебуває на лікарняному. Полухін сказав, що про перебування доньки на лікарняному необхідно поставити до відома декана факультету ОСОБА_6 та її заступника ОСОБА_5, що ним було і зроблено.

У підтвердження про поїздку у м. Києві свідок ОСОБА_3 надав суду проїзні документи, серії РВ № 702194 та серії ПА № 462658.

На сайті Міністерства освіти України була надрукована інформація про видачу його доньці - ОСОБА_2 04.07.2010 р. диплому, серії КВ № 38858401.

Також свідок ОСОБА_3 дав пояснення про те, що завідуюча кафедрою ОСОБА_7, зі слів його доньки, постійно супроводжувала до туалету, що на думку його доньки було приниженням. Свідок пояснив, що з цього приводу з ОСОБА_7 відбулася розмова, під час якої поставив її до відома, що супровід у контракті про навчання не передбачений.

ОСОБА_7 сказала, що вона може попросити у його доньки вибачення.

Крім того, ОСОБА_7 вважає, що її університет у біді не залишить, захистить.

На захисті диплому ОСОБА_7 сказала, що ОСОБА_2 ставить двійку і на відрахування.

30.06.2010 р. доньку відрахували з навчального закладу, не дивлячись на те, що вона у цей час перебувала на лікарняному.

З метою відновлення порушених прав його доньки він звертався до прокуратури Солом’янського району м. Києва з письмовими скаргами 27.07.2010 р. та 06.08.2010 р., але зазначений орган формально віднісся до скарг.

Після допиту свідка ОСОБА_3 у суду виникла необхідність викликати у судове засідання і допитати в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у зв’язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву. Судові повістки для вручення були передані через представника відповідача ОСОБА_4, проте зазначені свідки у судове засідання не з’являлися. Розписки про вручення ОСОБА_4 суду не повернув.

Зазначених свідків суд також викликав і через ректора Національного авіаційного університету. Від свідків надійшли письмові пояснення, а від представника відповідача ОСОБА_4 заява з проханням розглянути справу в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України без їхньої участі, проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечує у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_9 у судове засідання не з’явилася. Представник позивача ОСОБА_1, з ініціативи якого запрошувався свідок, пояснив суду, що ОСОБА_9 у зв’язку з сімейними обставинами у судове засідання не з’явиться. Про повторний виклик свідка сторони не наполягали.

Вислухавши представника позивача, вивчивши надані відповідачем заперечення щодо позову та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 52 Конституції України та ст.4 Закону України “Про вищу освіту”передбачено можливість громадянам реалізувати право на здобуття вищої освіти.

В 2006 році ОСОБА_2 було зараховано студентом факультету архітектури та дизайну (ФАД) Інституту міського господарства (ІМГ) Національного авіаційного університету за напрямом підготовки 0202 “Мистецтво”на договірній основі.

28.07.2006 р. батько позивачки ОСОБА_3 та Національний авіаційний університет за № 06-1/ОФ/82-4288 уклали письмовий договір про навчання.

Відповідно до умов договору, Національний авіаційний університет взяв на себе обов’язок надати ОСОБА_3 освітню послугу на рівні державних стандартів освіти та після закінчення повного курсу навчання видати позивачеві диплом фахівця відповідного освітньо –кваліфікаційного рівня, а відповідач – своєчасно сплачувати кошти за навчання у визначений договором строк, виконувати робочий навчальний план згідно з графіком навчального процесу.

Умовами п.п.2.4.1. п.2.4. договору сторони встановили, що навчальний заклад має право відрахувати студента за академічну неуспішність, порушення правил внутрішнього розпорядку, порушення умов договору (в т.ч. –несплату за навчання у визначений термін) та інших випадках, що передбачені чинним законодавством.

04.06.2010 р. студентка 4 курсу факультету архітектури та дизайну інституту міського господарства Національного авіаційного університету ОСОБА_2 подала заяву з вимогою видати її документи для вирішення питання про переведення до іншого навчального закладу із-за неприязних стосунків, які виникли у неї із завідуючою кафедрою комп’ютерних технологій та дизайну ОСОБА_10

Заяву отримала методист вищої категорії навчального відділу ОСОБА_11, про що зробила відповідну відмітку на ній.

30.06.2010 р. відповідач своїм наказом № 1633/ст від 30.06.2010 р. відрахував ОСОБА_2 за невиконання навчального плану.

Підставою для відрахування, як вбачається з наказу, є службове подання декана ФАД, резолюція проректора з навчальної роботи.

Суд приймає до уваги надані представником відповідача письмові заперечення щодо позову, але не вважає їх такими, які у повній мірі узгоджуються із ст.3 Конституції України, відповідно до якої людина визнається найвищою цінністю, а забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, тим більше, що Національний авіаційний університет перебуває у державній власності.

Відповідач мав би об’єктивно з’ясувати причини невиконання ОСОБА_2 навчального плану, в чому воно полягає, якщо таке мало місце, встановити наявність чи відсутність поважних причин, та можливість вирішення питання про продовження строку навчання, але цього не зробив.

На підставі академічних довідок №074074 та №074075 від 30.06.2010 р., виданих університетом, в ОСОБА_2 відсутня академічна заборгованість з будь-якої навчальної дисципліни і в той же час у довідках зазначено, що її відраховано за невиконання навчального плану.

Наказом Міносвіти України від 15.07.1996 р. № 245 “Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”передбачені випадки відрахування студента з вищого закладу освіти - за власним бажанням, у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти, за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК, за академічну неуспішність та за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти. Цим же положенням визначається порядок поновлення студента на навчанні.

Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 р. №161, організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами, відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план. Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Суд не погоджується з позицією представника відповідача, що поважних причин невиконання навчального плану для того, щоб, відповідно до п.3.12.3.5 Положення, можливо було продовжити строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) немає.

Поважні причини були. Суд, на підставі довідки, серії АА №000637 від 05.07.2010р., про тимчасову непрацездатність студента встановив, що ОСОБА_2 у період часу з 25.06.2010 р. по 05.07.2010 р. хворіла.

Згідно п.3.12.3.5. Положення, студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором (директором) вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) відповідно, але не більше, ніж на один рік.

Позовні вимоги позивача підтверджуються повністю поясненнями свідка ОСОБА_3, які узгоджуються з іншими доказами у справі та спростовують заперечення щодо позову відповідача. Підстав ставити під сумнів пояснень свідка ОСОБА_3 у суду немає.

Суд викликав у судове засідання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, яким через представника відповідача ОСОБА_4 були передані для вручення судові повістки, але зазначені свідки до суду не з’явилися, проте надали суду письмові пояснення.

З врахуванням ст.63 ЦПК України, а також п.21 Правових позицій, що висловлені судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України у зв’язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році від 01.12.1997 р. письмові пояснення суд не може використати як показання свідків, приймає їх як письмові докази, але до цих доказів підходить критично, так як порядок допиту свідків визначений ст.180 ЦПК України з обов’язковим приведенням його до присяги і попередженням про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 45 Закону України “Про вищу освіту”№ 2984-III від 17.01.2002 р. особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути відраховані з вищого навчального закладу за власним бажанням, за невиконання навчального плану, за порушення умов контракту, в інших випадках, передбачених законами.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно відрахував позивач з навчального закладу і неправомірно позбавив можливості реалізувати її право на здобуття вищої освіти і, відповідно, це право потребує судового захисту.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються зі сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст.53, 55 Конституції України, ст.16 ЦК України, ст.ст.4, 45 Закону України № 2984-111 від 17.01.2002 р. “Про вищу освіту”, Наказу Міносвіти від 15.07.1996 р. № 245 “Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, ст.22 Закону України №1023-Х11 від 12.05.1991 р. “Про захист прав споживачів”, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, 226, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Національного авіаційного університету – задовольнити.

Наказ Національного авіаційного університету № 1633/ст. від 30.06.2010 р. в частині відрахування студентки 4 курсу факультету архітектури та дизайну (ФАД) Інституту міського господарства (ІМГ) Національного авіаційного університету за напрямком підготовки 0202 “Мистецтво” ОСОБА_2 –визнати недійсним.

Зобов’язати ректора Національного авіаційного університету поновити ОСОБА_2 на 4 курсі навчання факультету архітектури та дизайну (ФАД) Інституту міського господарства (ІМГ) Національного авіаційного університету за напрямком підготовки 0202 “Мистецтво”.

Стягнути з Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_2 понесені позивачем судові витрати у розмірі 45,50 грн., що складаються зі сплати судового збору - 08,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 37,00 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Веселівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.О. Нагорний