Справа № 2-а-774/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02         лютого 2009 року      14.30   м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панченко Н.Д. при секретарі судового засідання Горбач A.M. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

до         фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про      стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами

представники

позивач:          Ступак Р.В. (за довіреністю № 1/8/10-039 від 08.01.09)

відповідач: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (надалі -Позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі -Відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 1280, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, станом на 10.11.2008 р. має

заборгованість перед бюджетом як платник єдиного податку в сумі 1280, 00 грн. за період з  20.03.08 по 20.10.08. 02 лютого 2008 року в судовому засіданні Фастівською об'єднаною

податковою інспекцією було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме

Позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 1440, 00 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак в своїй заяві, адресованій до Київського окружного адміністративного суду зазначив, що адміністративний позов визнає повністю та просить суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Київський окружний адміністративний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на обліку у Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області як приватний підприємець з 04.02.08 № 1010 (довідка Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 10.11.08 № 8024/10/17).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 № 727, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Судом встановлено, що 01 березня 2008 року Відповідачем було отримане Свідоцтво про сплату єдиного податку серії Е № 259681 за видом діяльності «роздрібна торгівля». Відповідно до заяви Відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності датою переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності є березень місяць 2008 року.

Згідно рішення Фастівської міської ради Київської області від 08.09.05 року № 20-XXXIV-IV «Про встановлення розмірів єдиного податку» з 1 жовтня 2005 року для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за видом діяльності «роздрібна торгівля» встановлено ставку єдиного податку в розмірі 160 грн.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 № 727, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 вищезазначеного Указу Президента України, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон України № 2181).

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до пункту 1.10 Закону України № 2181, податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Враховуючи вимоги пункту 6.2. статті 6 Закону України № 2181, Відповідачу була направлена перша податкова вимога від 15.05.2008 року №1/420 на суму 320, 00 грн. Податкова вимога направлена поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до довідки пошти, рекомендоване повідомлення від 20.05.08 було вручено Відповідачеві особисто 22.05.08.

Відповідно до вимог пункту 6.3. статті 6 Закону України № 2181, Відповідачу була направлена друга податкова вимога від 06.08.2008 року №2/692 на суму 800, 00 грн. Відповідно до довідки пошти №103317 рекомендоване повідомлення було вручено Відповідачеві 21.08.08.

Згідно з пунктом 6.2.4. Закону України «Про порядок погашення заборгованості зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі.

За поясненнями Позивача, Відповідач у строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно не сплатив. В адміністративному порядку рішення Позивача Відповідач не оскаржив. Зазначене рішення не скасовано у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Тобто, сума зобов'язання визначена в податкових вимогах, відповідно до статті 5 вищезазначеного Закону, є узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені законодавством набула статусу податкового боргу.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та з урахуванням збільшення розміру позовних вимог судом встановлено, що загальна сума заборгованості Відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами становить 1440, 00 грн.

Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищезазначене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та відповідно його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат Позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 99, 100, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Київський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.       Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.       Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами сумі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок № 342143797000015, код платежу 16050200, отримувач ГУДКУ в Київській області, МФО 8210118 - єдиний податок з фізичних осіб.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.