УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючогоТкачука О.С.,

суддів: Гримич М.К., Колодійчука В.М.,Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Громадської організації «Громадська рада Крюківщини», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою, поданою представником ОСОБА_6 - ОСОБА_10, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Громадська рада Крюківщини», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

Просив суд: зобов'язати Громадську організацію «Громадська рада Крюківщини» в особі її голови ОСОБА_7 спростувати недостовірну та негативну інформацію стосовно ОСОБА_6, директора товариства з обмеженою відповідальністю «Деланта» (далі - ТОВ «Деланта»), яке є власником торгової марки «Вишнева оселя», а саме; що «здійснюються незаконні забудівлі, забудовник «Вишнева оселя» при підтримці та сприянні Крюківщинської сільської ради» таким же чином, яким її було розповсюджено, а саме шляхом розповсюдження друкованих листівок серед жителів села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області; стягнути з Громадської організації «Громадська рада Крюківщини» в особі її голови ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн за розголошення та розповсюдження недостовірної та негативної інформації.

Позовні вимоги ОСОБА_6 обґрунтував тим, що «Вишнева оселя» є торговою маркою генеральної підрядної організації ТОВ «Деланта». Він є директором ТОВ «Деланта» та уповноваженим представником замовника будівництва ОСОБА_11 в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області. Громадською організацією «Громадська рада Крюківщини» у липні 2015 року було розповсюджено в с. Крюківщина листівки, у яких принижується його честь і гідність як директора ТОВ «Деланта», яке є власником торгової марки «Вишнева оселя» та спотворюється дійсна інформація про законність будівництва. В листівці зокрема зазначається «здійснюються незаконні забудівлі, забудовник ЖК «Вишнева оселя» при підтримці та сприянні Крюківщинської сільської ради». Така інформація, поширена головою Громадської організації «Громадська рада Крюківщини» - ОСОБА_7, порушила право на недоторканність ділової репутації, оскільки спотворила та принизила оцінку діяльності житлового комплексу «Вишнева оселя» (скорочено - ЖК «Вишнева оселя») та його особисто з боку громадськості та суспільства, ця оцінка перестала бути об'єктивною та поставила під сумнів професійність посадових осіб ЖК «Вишнева оселя».

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 березня 2016 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_10 просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2016 року і ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 191228 «Вишнева оселя» є торговою маркою генеральної підрядної організації ТОВ «Деланта».

У липні 2015 року в с. Крюківщина Києво-Святошинського районного суду Київської області було розповсюджено інформаційні листівки. В листівці зокрема зазначається «здійснюються незаконні забудівлі, забудовник «Вишнева оселя» при підтримці та сприянні Крюківщинської сільської ради».

Суд першої інстанції встановив, що викладені вислови є оціночними і не містять відомості про конкретні факти, події та явища і ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень у відповідності до вимог ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ст. 277 ЦК України. Крім того, суд встановив, що не доведено позивачем, що відповідач розповсюдив недостовірну інформацію спрямовану на заподіяння шкоди діловій репутації ТОВ «Деланта», яке є власником торгової марки «Вишнева оселя» та особисто ОСОБА_6, позивач ОСОБА_6 не довів факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не довів суду, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) відповідача вони заподіяні.

Проаналізувавши встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку про недоведеність заявлених вимог та відсутність підстав для їх задоволення з урахуванням вимог ст. 60 ЦПК України.

Апеляційний суд з такими висновками районного суду погодився та залишив рішення районного суду без змін.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Пунктом 18 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 роз'яснено, що згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Суди при розгляді справи дійшли обґрунтованих висновків, що вказана вище поширена інформація є оціночним судженням, і за правилами ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ст. 277 ЦК України відповідач не може бути притягнутий до відповідальності за її поширення. Крім того, суди обґрунтовано послалися на те, що ОСОБА_6 є публічною особою і тому відкритий для сурової критики щодо сфери його діяльності, межа допустимої критики щодо позивача є значно ширшою.

Доводи касаційної скарги та наявні у матеріалах справи документи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо безпідставності заявлених позовних вимог, а тому наявні підстави вважати, що оскаржувані в касаційному порядку судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО.С. Ткачук

Судді:М.К. Гримич О.В. Кафідова В.М. Колодійчук І.М. Фаловська