Справа № 2-7219/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року     Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -     Костюкевича O.K.

при секретарі -     Іваничко Т.Г.

з участю представника позивача - ОСОБА_1,  представника відповідача - Бірюк

І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за

позовом ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визнання права

власності на нерухоме майно,  -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим,  що їй на праві приватної власності,  згідно договорів купівлі-продажу від 15.08.2006 року та від 26.03.2007 року належать квартири № № 110 та 111 по пр-ту Соборності,  38 в м.  Луцьку Волинської області.

Зазначає,  що нею під час здійснення реконструкції квартири № ПО по пр-ту Соборності,  38 в м.  Луцьку Волинської області без відповідного дозволу Луцької міської ради було самовільно приєднано до вказаної квартири,  квартиру АДРЕСА_1.

Просить суд визнати за нею право власності на самочинно переплановані квартири № № 110 та 111 по пр-ту Соборності,  38 в м.  Луцьку Волинської області.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав з підстав в ній викладених,  просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала,  проти його задоволення заперечувала.

Заслухавши пояснення осіб,  які беруть участь в справі,  дослідивши представлені письмові докази,  суд прийшов до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з договорів купівлі-продажу від 15.08.2006 року та від 26.03.2007 року позивач ОСОБА_2  набула у приватну власність квартири № № 110 та 111 в будинку № 38 по пр-ту Соборності в м.  Луцьку Волинської області (а.с. 5, 8).

З пояснень позивача та дослідженого в судовому засіданні технічного паспорту від 11.09.2008 року суд встановив,  що позивачем самовільно без дозволу виконавчого комітету Луцької міської ради було приєднано до квартири № 110,  квартиру АДРЕСА_1.

Ч. 2  ст.  331 ЦК України зазначає,  що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,  будівлі,  споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч. 2  ст.  383 ЦК України власник квартири може на сій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі,  наданій йому для використання як єдиного цілого,  - за умови,  що   ці   зміни   не   призведуть   до   порушень   прав   власників   інших   квартир   у

2

багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ч. 2  ст.  376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Самовільна реконструкція квартир № № 110 та 111 по пр-ту Соборності,  38 в м.  Луцьку Волинської області погоджена ГУ МНС України у Волинській області та Луцькою міською санітарно-епідеміологічною станцією. Крім того,  власники інших квартир не заперечують щодо проведеної позивачем самовільної реконструкції вказаних квартир,  що підтверджується відповідними заявами (а.с. 40-51).

Оскільки в судове засідання представником відповідача не представлено доказів про порушення прав та інтересів інших осіб в результаті здійснення позивачем самочинного перепланування квартир № № 110 та 111 по пр-ту Соборності,  38 в м.  Луцьку Волинської області,  суд приходить до висновку,  що позов слід задовольнити.

Керуючись  ст.   ст.  6,  10,  11,  58,  60,  213-215 ЦПК України,   ст.   ст.  331,  338,  376,  ЦК України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно переплановані квартири № № 110 та 111 по пр-ту Соборності,  38 в м.  Луцьку Волинської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.