ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 876/11543/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Попка Я.С.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року по справі № 807/1409/15 за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася в суд з позовом, яким просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу в розмірі 231 390,15 грн..

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що кошти він отримував на придбання будівельних матеріалів не як суб'єкт підприємницької діяльності, а як приватна особа. Суми під розписки не підпадали під дію договору, а тому і не вносились в книгу обліку доходів і витрат.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовільнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а відповідно підлягає стягненню на користь державного бюджету.

У відповідності до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що станом на 03.07.2015 року за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг на загальну суму 231390,15 грн., а саме: - платіж 50 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 33182,15 грн.; - платіж 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 132729,00 грн.; - платіж 30 21080900 «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки» у розмірі 38,70 грн.; - платіж 30 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» у розмірі 65440,20 грн.

Даний податковий борг додатково підтверджений розрахунком (а.с.7).

Судом встановлено, що вказана вище заборгованість виникла у звязку з наступним.

Ужгородською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.06.2007 р. по 30.09.2009 р.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт перевірки від 22.01.2010 р. № 3/17-2/НОМЕР_1 та винесені податкові повідомлення-рішення: № 5/17-2/2294603539/1199 від 03.02.2010 року, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 132729,00, з яких 88486,00 за основним платежем та 44243,00 штрафних (фінансових) санкцій; № 6/17-2/2294603539/1200 від 03.02.2010 року, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 33182,25 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №8/17-2/2294603539/1202 від 03.02.2010р. в сумі 38,70 грн. за порушення порядку патентування; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 32-22-00-2294603539/1049 від 30.01.2010 року в сумі 65440,20 грн. за порушення в сфері валютного регулювання та валютного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 р. по справі № 2а-1381/10/0770, адміністративний позов відповідача задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2015 року скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 р. та винесено постанову, якою задоволено апеляційну скаргу інспекції, а в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2015 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2015 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2015 року у справі № 2а-1381/10/0770, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 5/17-2/2294603539/1199 від 03.02.2010 року, № 6/17-2/2294603539/1200 від 03.02.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №8/17-2/2294603539/1202 від 03.02.2010 р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 32-22-00-2294603539/1049 від 30.01.2010 року.

Таким чином, станом на момент розгляду даної справи судом апеляційної інстанції податкові повідомлення-рішення, на підставі якого заявлено позов, є скасованими, що в свою чергу свідчить про відсутність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, були скасоване, позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 231390,15 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року по справі № 807/1409/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Я.С. Попко

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2016 року.