ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.                                        Справа № 914/3604/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя                                                            Желік М.Б.

Суддів                                                                                Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” б/н від 15.03.2016 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року

у справі № 914/3604/15

за заявою: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про грошові вимоги до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, м. Львів

за заявою: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Зернотрейдер”, с. Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області

про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” (79034, м.Львів, вул. Навроцького, буд. 25; код ЄДРПОУ 31682313),

за участю представників:

від ПАТ "Укрсоцбанк": ОСОБА_3

від ПАТ "Укрсоцбанк": ОСОБА_4

від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": ОСОБА_5

представник Арбітражного керуючого ОСОБА_6: ОСОБА_7

Учасникам процесу роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України. 31.08.2016 року представником Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” подано заяву про відвід складу суду у справі № 914/3604/15, у задоволенні якої відмовлено, про що винесено відповідну ухвалу від 31.08.2016 року. За клопотанням представника ПАТ «Укрсоцбанк» здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

У судовому засіданні 13.09.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

01.03.2016 року господарським судом Львівської області (суддя Чорній Л.З.) у справі № 914/3604/15 розглянуто заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Агро-Союз» про визнання кредиторських вимог та включено його грошові вимоги в розмірі 29 992 436,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Агро-Союз».

Не погодившись з ухвалою від 01.03.2016 року, ПАТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу вх. № 01-05/1554/16 від 29.03.2016 року. Скаржник вважає, що договір поворотної фінансової допомоги №26/02/2015 від 26.02.2015 року, укладений між боржником та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз”, укладений з порушенням законодавства та не відповідає вимогам, встановленим ст.203 ЦК України, ст. 207 ГК України, а тому повинен бути визнаний судом недійсним, вимоги кредитора, що грунтуються на такому договорі, повинні бути відхилені. Відтак, скаржник просить скасувати вказану ухвалу господарського суду Львівської області щодо кредиторських вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” та постановити нове рішення, яким вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” відхилити, а договір поворотної фінансової допомоги №26/02/2015 від 26.02.2015 року, укладений між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз”, визнати недійсним.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП “Документообіг господарських судів”, 29.03.2016 року справу за № 914/3604/15 розподілено до розгляду судді – доповідачу Желіку М.Б., а членами колегії суддів Костів Т.С., Марко Р.І.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 року поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.04.2016 року. Рух справи відображено в ухвалах суду від 18.04.2016 року, від 18.05.2016 року, від 02.06.2016 року, від 06.07.2016 року, від 27.07.2016 року, від 27.07.2016 року, від 03.08.2016 року, від 31.08.2016 року, від 07.09.2016 року. Зокрема, ухвалою від 18.05.2016 року колегією суддів задоволено клопотання ПАТ “Укрсоцбанк” про витребування у Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” банківських виписок. Ухвалою суду від 02.06.2016 року строку розгляду апеляційної скарги продовжено на п’ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 06.07.2016 року. Ухвалами від 06.07.2016 року задоволено клопотання про витребування доказів, про продовження строку розгляду справи та відкладено її розгляд на 27.07.2016 року.

У зв'язку з перебуванням суддів Марко Р.І. та Костів Т.С. у відпустці 22.07.2016 року здійснено автоматизовану зміну складу колегії суддів, внаслідок чого до складу колегії суддів включено суддю Матущак О.І. та суддю Кузь В.Л.

Ухвалою від 27.07.2016 року відкладено розгляд справи на 03.08.2016 року. Ухвалою суду від 03.08.2016 року задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 31.08.2016 року.

У зв'язку з перебуванням члена колегії - судді Кузь В.Л. у відпустці, 30.08.2016 року здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів, внаслідок чого до складу колегії суддів включено суддю Костів Т.С.

Ухвалою від 31.08.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про повторне витребування доказів та відкладено розгляд справи.

18.04.2016 року на адресу суду надійшов відзив ТОВ “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз”, відповідно до якого просив залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

18.05.2016 року представником ПАТ “Укрсоцбанк” подано клопотання про долучення копії виписки з поточного рахунку боржника, наданої ПАТ «КБ «Приватбанк»; 02.06.2016 року подано додаткові пояснення; 23.06.2016 року подано клопотання про повторне витребування у ПАТ «КБ «Приватбанк» банківських виписок за 10.08.2015 року по всіх поточних рахунках ТОВ “Агро-Союз-Хмельницький” та ТОВ “Агро-Союз-Менеджмент”; 06.07.2016 року подано клопотання про витребування доказів; 08.08.2016 року подано клопотання про повторне витребування у ПАТ «КБ «Приватбанк».

02.06.2016 року представником боржника подано письмові пояснення по справі та долучено копії рішень про визнання договорів недійсними, якими у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» було відмовлено.

06.07.2016 року від арбітражного керуючого надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішень та постанов; 27.07.2016 року подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанов суду апеляційної інстанції; 03.08.2016 року подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

03.08.2016 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від ПАТ КБ "Приватбанк" на виконання вимог ухвали від 06.07.2016 року надійшли виписки по рахунках.

У судовому засіданні 13.09.2016 року представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задоволити. Представник арбітражного керуючого проти апеляційної скарги заперечив. Також представник ПАТ «Укрсоцбанк» у судовому засіданні 13.09.2016 року підтримав подане через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні боржника, оскільки вважає, що у разі включення до реєстру вимог кредиторів вимог ПАТ «Укрсоцбанку» таке рішення вплине на права та інтереси ТОВ «Корпорація «Агро-Союз».

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.

Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» згідно з ухвалами місцевого суду від 01.03.2016 року є кредитором ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, його вимоги визнані судом та включені в реєстр вимог кредиторів, тобто він вже є учасником – кредитором провадження у справі про банкрутство. Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання як безпідставного та необгрунтованого.

Відповідно до положень ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” б/н від 15.03.2016 року задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

Ухвалою суду від 29.10.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Агро-Союз».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.12.2015 р. у справі №914/3604/15 прийнято до розгляду заяву кредитора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” про грошові вимоги на загальну суму 29 990 000,00 грн. до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Агро-Союз».

Згідно з матеріалами справи 26.02.2015 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” уклали договір поворотної фінансової допомоги №26/02/15, відповідно до умов якого кредитор зобов’язався надати боржнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов’язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.

Договором сторони визначили, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті в розмірі 30 000 000,00 грн., і підлягає поверненню позикодавцю протягом 30 днів з дня фактичного отримання повної суми допомоги.

Кредитором надано боржнику поворотну фінансову допомогу в розмірі 30 000 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №4 від 10.08.15 р. та банківською випискою ПАТ КБ «Приватбанк» по рахунку ТзОВ “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” з 10.08.15 р. по 10.08.15 р.). Відповідно, до 10.09.2015 року боржник зобов’язаний був повернути вказані кошти.

Всупереч умовам договору боржником повернуто кредитору лише 10 000,00 грн. Решту суми грошових коштів, отриманих боржником від кредитора, не повернуто, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Агро-Союз» перед ТзОВ “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” становить 29 990 000,00 грн., які кредитор просить включити у реєстр вимог кредиторів у четверту чергу.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Розпорядник майна боржника не пізніше, ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами (ч.5 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Враховуючи достатність доказів неналежного виконання боржником зобов’язань за договором поворотної фінансової допомоги №26/02/15 на суму 29 990 000,00 грн., вимоги кредитора правомірно включені до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Агро-Союз».

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, стосовно недійсності договору поворотної фінансової допомоги №26/02/15 колегія суддів вважає не підтвердженими та передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст.207 ГК України).

Скаржник вважає, що оскільки боржник порушив свої договірні обов’язки (умови п.8.3 розділу 8 договору кредиту№126-СВ в частині того, що позичальник без попередньої письмової згоди банку зобов’язується не здійснювати серед іншого одержання кредитів, залучення коштів від третіх осіб), то оскаржуваний договір укладений з порушенням господарської компетенції.

Однак, як зазначено в п.3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на: використання всупереч законові державної або комунальної власності; незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України); відчуження викраденого майна; виробництво і відчуження певних об'єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров'я громадян, тощо); виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу; приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків; виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів; незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей; використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що обставини, наведені скаржником як підстави для визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №26/02/15, не підтверджені належним чином та є припущеннями ПАТ «Укрсоцбанк». Твердження скаржника (з посиланням на банківську виписку) про отримання кредитором фінансової допомоги від ТОВ «Агро-Союз Проекти» та надання коштів у такому ж розмірі в якості фінансової допомоги боржнику з метою збільшення заборгованості боржника не може бути однозначним, достовірним і допустимим доказом недійсності договору поворотної фінансової допомоги, оскільки грошові кошти не характеризуються індивідуальними ознаками, а напрями їх руху визначає їх власник, у даному випадку ТОВ «НВФ «Агро-Союз». Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що згідно з чинним законодавством підставою недійсності правочину не може бути порушення умов кредитного договору, про які зазначає скаржник. Також, як вбачається з поданого ПАТ «Укрсоцбанк» клопотання про зупинення провадження у справі від 01.03.2016 року, визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №26/02/15 від 26.02.2015 року є предметом розгляду у справі №914/378/16, що у випадку визнання договору недійсним у судовому порядку надає стороні процесуальне право на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи та нормативні положення, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року у справі № 914/3604/15 за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” про грошові вимоги до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” правомірною, у зв’язку з чим відсутні підстави для її скасування, як і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 2 679,60 грн. (1218*2*110%) залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” б/н від 15.03.2016 року на ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року у справі № 914/3604/15 за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” про грошові вимоги до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року у справі № 914/3604/15 за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Агро-Союз” про грошові вимоги до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 19.09.2016 року.

Головуючий           суддя                                                            Желік М.Б.

                               суддя                                         Костів Т.С.

                               суддя                                Матущак О.І.