У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4136/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

15 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Нартовської Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування акту та рішень,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про - скасування акту про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4 від 28.08.2015р. № 2386/1701/НОМЕР_1; скасування рішення № 0053861701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.08.2015р.; скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2015р. № 0056661701; скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2015р.; скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.10.2015р. № Ф-2948-23; скасування рішення № 0068231701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.10.2015р.; проведення повторної перевірки фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 15.06.2016 року вказаний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що в період з 10.08.2015 р. по 21.08.2015 р. головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб, управління доходів і зборів з фізичних осіб Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_5 проведено планову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки складено акт від 28.08.2015р. № 2386/1701/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_4, зокрема:

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано ПДФО в сумі 3792,86 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 1639,35 грн. та за 2014 рік в сумі - 2153,50 грн.;

- п.п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого донараховано ЄСВ за 2012 рік в сумі 301,89 грн., за 2013 рік в сумі 3792,40 грн., за 2014 рік в сумі 4981,69 грн. (загальна сума 9075,87 грн.).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що за неналежне ведення обліку доходів і витрат та включення до декларації про отримані доходи за 2013-104 року перекручених даних на підприємця ОСОБА_4 буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі висновків акту перевірки Вінницької ОДПІ прийняті:

рішення № 0053861701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.08.2015р. яким до ФОП ОСОБА_4 застосовано штрафні санкції у розмірі 673,60 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 9075,98 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 14.09.2015р. № 0056661701, яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 3792,85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 948,21 грн.

Крім того, за результатами перевірки Вінницькою ОДПІ сформовано та винесено вимогу від 05.10.2015р. № Ф-2948-23 про сплату ФОП ОСОБА_4 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 9739,99 грн.

Також, за результатами перевірки прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2015р., якою ФОП ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

В подальшому, за результатами розгляду первинної скарги позивача, начальником Головного управління ДФС у Вінницькій області прийнято рішення № 564/С/02-32-10-04 від 06.10.2015р., яким скаргу задоволено частково, скасовано рішення № 0053861701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.08.2015р. та зобов`язано Вінницьку ОДПІ сформувати ФОП ОСОБА_4 рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно вимог чинного законодавства на підставі акту перевірки від 28.08.2015р. № 2386/1701/НОМЕР_1.

21.10.2015р. на підставі висновків акту перевірки та з урахуванням рішення начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області № 564/С/02-32-10-04 від 06.10.2015р., Вінницькою ОДПІ прийнято нове рішення № 0068231701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ФОП ОСОБА_4 застосовано штрафні санкції у розмірі 673,60 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 9075,98 грн.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Податкового кодексу України , прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень стали висновки, викладені в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки питань з питань дотримання ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.

У висновках Вінницької ОДПІ зазначено про заниження чистого оподатковуваного доходу за 2013 рік на суму 10929,00 грн. та за 2014 рік на суму 14356,70 грн., що виникло внаслідок порушення п. 138.4 ст. 138, п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України: а саме, включення до витрат товару, що не пов`язаний з отриманням доходів, а також несвоєчасність сплати єдиного внеску в сумі 9075,98 грн.

Відповідно п. 177.2. ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат фізичних осіб-підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (Відповідно п. 177.4. ст. 177 ПК України).

За змістом п. 138.1. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Тобто, для віднесення до валових сум витрат, чи такі витрати понесені фізичною особою-підприємцем в межах своєї підприємницької діяльності та безпосередньо пов'язані з такою підприємницької діяльності.

При цьому чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з матеріалами справи, під час перевірки відповідачем встановлено, що позивач витрати на товар (лікеро-горілчані вироби), придбаний у 2013 році та реалізований у 2014 році, включив до суми витрат 2013 року, а витрати на товар, придбаний у 2014 році та реалізований у 2015 році, включив до суми витрат 2014 року. При цьому при здійсненні розрахунку чистого оподаткованого доходу відповідачем включено загальну суму оподатковуваного доходу, в тому числі отриманого за нереалізований, відповідно, у 2013, 2014 роках товар.

Разом з тим, позивача не заперечує щодо допущення завищення витрат у 2014 році, однак у сумі меншій ніж визначена під час проведення перевірки, оскільки суми зазначені у вказаному розрахунку не співпали із сумами зазначеними в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття податкового повідомлення - рішення Вінницької ОДПІ від 14.09.2015р. № 0056661701, оскільки відповідно до чинного законодавства віднесення ФОП ОСОБА_4 до валових витрат 2013 року коштів, як оплати за товар, придбаний у 2013 році та реалізований у 2014 році, так само, як віднесення ФОП ОСОБА_4 до валових витрат 2014 року коштів, як оплати за товар, придбаний у 2014 році та реалізований у 2015 році є правомірним.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платником єдиного внеску є фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Згідно п.п. 2 ч. 1 ст. 7 цього ж закону, для платників зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно матеріалам справи, підставою для донарахування ФОП ОСОБА_4 9075,98 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосуванню до неї штрафних санкцій в розмірі 673,60 грн. стало завищення суми валових витрат, що призвело до неправильного визначення позивачем суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб.

Разом з тим підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0068231701 стало встановлення відповідачем під час проведення перевірки завищення ФОП ОСОБА_4 суму валових витрат на 10929,00 грн. у 2013 році та на 19356,70 грн. в 2014 році.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та зазначалося вище, ФОП ОСОБА_4 в 2013, 2014 роках валові витрати були завищені, однак в меншому розмірі, ніж зазначено в акті перевірки, на підставі висновків якого, прийнято оскаржуване рішення.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що застосування відповідачем фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску саме в такому розмірі є неправомірним, оскільки такий розмір був розрахований на підставі висновків ОДПІ про суму завищення позивачем сум валових витрат, який як вже зазначалося був розрахований не вірно (з порушенням законодавства).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування рішення Вінницької ОДПІ № 0068231701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.10.2015 року.

Що стосується позовних вимог в у задоволенні яких відмовлено, а саме про скасування акту про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4 від 28.08.2015р. № 2386/1701/НОМЕР_1 , щодо скасування вимоги сплати боргу (недоїмки) від 05.10.2015р. № Ф-2948-23 та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2015 року то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено матеріали справи та зроблено вмотивовані висновки, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу що відповідно матеріалам справи, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що діях позивача дійсно мало місце адміністративне правопорушення в частині заниження чистого оподаткованого доходу та як наслідок в 2013, 2014 роках валові витрати дійсно були завищені, однак в меншому розмірі, ніж зазначено в акті перевірки, при цьому суд з матеріалів справи не може чітко визначити розміри такого завищення та виокремити частину в якій прийняті рішення підлягають скасуванню.

В ухвалі від 01.03.2016 року Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що у випадку встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, слід врахувати, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Таким чином, чином колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваних рішень повністю у зв'язку із неможливість виокремити частину в якій вони підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність частини заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 вересня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.