ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа № Б-24/39-09

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від апелянта - Гендеровська Ю.О. - за довіреністю від 31.08.2016р.;

ліквідатор - арбітражний керуючий Севостьянов Є.В. - свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 23.05.2013р. №981;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.08.2016р.

у справі №Б-24/39-09,

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. (суддя Казарцева В.В.) задоволено клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_4 про надання згоди на реалізацію майна банкрута; надано згоду на продаж майна ФОП ОСОБА_4, що перебуває у заставі АТ "Дельта Банк", а саме: нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху № 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. "А-5", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з початковою вартістю 769949,00 грн. без ПДВ та автомобілю марки Chevrolet Niva, 2006 р.в., колір сірий, кузов № НОМЕР_1, ідентифікатор № НОМЕР_1, тип ТЗ легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 з початковою вартістю 113385,00 грн. без ПДВ відповідно до вимог ст. ст. 42-44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р.).

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статтю 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999р. №784-ХIV) та статті 42-44, 49, 57, 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VI) мотивована тим, що заява ліквідатора не суперечить вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак, з метою недопущення порушення прав заставних кредиторів та скорішого завершення ліквідаційної процедури, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора про надання згоди на реалізацію майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VI.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №Б-24/39-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ним надано згоду ліквідатору на продаж майна банкрута, зокрема, на проведення першого прилюдного аукціону з продажу заставного майна боржника за початковою вартістю, що встановлена за результатами оцінки, проведеної на замовлення ліквідатора, а саме: нежитлові приміщення підвалу 1-го поверху 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55, буд.-60 в літ. «А5», що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 за вартістю 769 649,00 грн. та автомобіль марки «Chevrolet Niva» 2006 року випуску за вартістю 113 385, 00 грн. без можливості пониження початкової вартості, а в разі, якщо зазначене майно не буде реалізоване шляхом проведення аукціону, - письмово погодити подальшу реалізацію заставного майна скаржника. На думку апелянта, ліквідатор фактично відмовився виконувати вимоги щодо подальшого узгодження процедури продажу майна банкрута та додатково звернувся до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням. Крім того, апелянт зазначає про відсутність предмета спору, посилаюсь на те, що, оскільки заставним кредитором надано ліквідатору згоду на продаж майна банкрута, спір було вирішено в досудовому порядку шляхом домовленості між сторонами, а відтак, провадження в частині розгляду заяви ліквідатора про надання згоди на продаж майна банкрута підлягало припиненню місцевим господарським судом. Також, заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд першої інстанції не мав права одразу розглядати клопотання ліквідатора без попереднього повідомлення кредиторів у справі, оскільки за таких умов мало місце порушення принципу змагальності та ПАТ «Дельта Банк» не мав можливості надати обґрунтовані заперечення щодо вказаного клопотання.

У відзиві на апеляційну скаргу від 12.09.2016р. вих.№02-01/14 ліквідатор ФОП ОСОБА_4 просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» у повному обсязі. При цьому, ліквідатор зазначає, що відповідь, яку надало ПАТ «Дельта Банк» на лист ліквідатора не можна вважати належною згодою на продаж майна, що знаходиться в заставі. Окрім цього, ліквідатор вказує на те, що за приписами ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заставний кредитор не має права встановлювати чи визначати додаткові умови продажу майна, яке є предметом забезпечення.

У судовому засіданні, 13.09.2016р., представник ПАТ «Дельта Банк» підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, ухвалу господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №Б-24/39-09 скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна.

Ліквідатор ФОП ОСОБА_4 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залиши її без задоволення, ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін з підстав її законності та обґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника - ПАТ «Дельта Банк», ліквідатора ФОП ОСОБА_4, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2009р. порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 за заявою боржника в порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.1, а.с. 1- 2).

Постановою господарського суду Харківської області від 19.03.2009р. у справі №Б-24/39-09, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2010р., визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; з дня прийняття постанови визначено підприємницьку діяльність банкрута припинити, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважати таким, що настав; припинити нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури; припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; встановлено строк 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута; скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі, податкові застави; ухвалено, що накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича, ліцензія від 30.11.2008р. серії АВ №158437; зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_5 відповідно до ст.ст. 25-30, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до 19.03.2010р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута (т.1,а.с.124-127, т.3,а.с.102-107).

03.04.2009р. ліквідатором ФОП ОСОБА_4 - арбітражним керуючим Севостьяновим Є.В. у газеті «Голос України» №60 опубліковано оголошення про визнання банкрутом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 із зазначенням строку для пред'явлення кредиторських вимог до банкрута, що складає 60 днів.

05.10.2009р. відбулося засідання зборів кредиторів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, оформлене протоколом від 05.10.2009р. №1, на якому, зокрема, були присутні наступні кредитори: Севастопольська філія АКБ «Форум», ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, та на якому прийняті рішення: обрати комітет кредиторів у кількості двох осіб; обрати до комітету кредиторів ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 (т.4,а.с.78,79).

На засіданні комітету кредиторів, оформленому протоколом від 16.10.2009р. №1, ліквідатор зазначив про те, що боржник має заборгованість перед кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, а саме перед: ЗАТ «ОТП Банк», АКІБ «УкрСиббанк», вимоги кредитора забезпечені іпотекою майна банкрута на підставі договору іпотеки від 11.10.2007р.; ТОВ «Український промисловий банк» (т.4,а.с.80,81)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2011р. у справі №Б-24/39-09, яка набрала законної сили, задоволено клопотання ПАТ «Дельта Банк» про заміну кредитора; замінено кредитора - ТОВ «Український промисловий банк» на ПАТ «Дельта Банк» у реєстрі кредиторів на підставі договору від 30.06.2010р. про передачу активів та кредитних зобов'язань, укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та АТ "Дельта Банк" (т.7,а.с.12-16).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2012р. у даній справі, яка набрала законної сили, задоволено заяву ПАТ «УкрСиббанк» про заміну сторони правонаступником; замінено кредитора ФОП ОСОБА_4 - ПАТ «УкрСиббанк» за зобов'язаннями, які виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту від 11.10.2007р. №11232722000, на правонаступника - ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору від 08.12.2011 р., укладеного між АКІБ "Укрсиббанк" та АТ "Дельта Банк" (т.11,а.с.82-85).

11.02.2016р. ліквідатором ФОП ОСОБА_4 надано оголошення до газети «Харківський кур'єр» від 11.02.2016р. №12 (2920) про оголошення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута.

Як вбачається із звіту ліквідатора від 18.04.2016р. вих. №02-01/5, 29.02.2016р. на засіданні комітету кредиторів затверджено кандидатуру організатора аукціону з продажу майна банкрута, а саме: Інноваційно-комерційну товарну біржу (т.14, а.с. 136).

04.03.2016р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 в особі ліквідатора ОСОБА_8 (замовником) та Інноваційно - комерціною товарною біржою (організатором) укладено договір №02-03-16 про проведення аукціону, п.1.1 якого встановлено, що виконавець (організатор аукціону) за свій рахунок зобов'язується провести аукціон з продажу майна банкрута, відповідно до норм розділу про доручення Цивільного кодексу України, положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про продаж майна в провадженні у справі про банкрутство та Правил біржової торгівлі Інноваційно-комерційної товарної біржі (далі Правила), а замовник - сплатити виконавцеві обумовлену цим Договором винагороду (т. 14, а.с.138-142).

14.04.2016р. ліквідатором ФОП ОСОБА_4 на адресу ПАТ «Дельта Банк» надіслано запит щодо надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, а саме наступного майна: нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. «А-5», що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 з початковою вартістю 769 649,00 гривень без ПДВ та автомобіля марки Chevrolet Niva, 2006 року випуску, колір сірий, кузов АДРЕСА_2, ідентифікатор АДРЕСА_2, тип Т-3 легковий універсал - В, реєстраційний номер: АДРЕСА_2 з початковою вартістю 113385,00 гривень без ПДВ., в порядку розділу IV Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому зазначив, що ним здійснено оцінку та отримано звіт про вартість заставного майна (т. 14, а.с. 143).

Листом - погодженням від 26.05.2016р. №18.5/1205 Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» надано згоду ліквідатору боржника на проведення першого прилюдного аукціону з продажу заставного майна банкрута з початковою вартістю, що встановлена за результатами оцінки, проведеної на замовлення ліквідатора, а саме: нежитлові приміщення підвалу, 1-го поверху 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. «А-5», що знаходяться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 за вартістю 769 649,00 гривень та автомобіль марки Chevrolet Niva, 2006 року випуску за вартістю 113 385,00 гривень, без можливості пониження початкової вартості. Крім того, у вказаному листі-погодженні Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» зазначено, що в разі, якщо зазначене майно не буде реалізоване на аукціоні, товариство просить додатково окремо письмово погодити подальшу реалізацію заставного майна Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (т. 15, а.с. 23,24).

05.08.2016 р. до господарського суду першої інстанції від ліквідатора надійшло клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом застави АТ "Дельта Банк", а саме: нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху № 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. "А-5", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з початковою вартістю 769949,00 грн. без ПДВ та автомобілю марки Chevrolet Niva, 2006 р.в., колір сірий, кузов № НОМЕР_1, ідентифікатор № НОМЕР_1, тип ТЗ легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 з початковою вартістю 113385,00 грн. без ПДВ, в якому ліквідатор зазначає, що лист - погодження ПАТ «Дельта Банк» від 26.05.2016р. не є належною згодою заставного кредитора на продаж майна, що є предметом забезпечення в розумінні положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а відтак, відсутність належної згоди заставного кредитора унеможливлює виконання ліквідатором ліквідаційної процедури в частині проведення реалізації майна банкрута (т.15, а.с. 200-203).

08.08.2016р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 1-1 «Прикінцевих та перехідних положень» України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарським судом під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Після 19.01.2013р. реалізація майна боржника у всіх без виключення справах про банкрутство відбувається за правилами нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI в разі, якщо станом на 19.01.2013р. не здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів не встановлено порядок реалізації майна боржника (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо).

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Харківської області від 19.03.2009р. визнано боржника банкрутом.

Отже, при здійсненні ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 слід застосовувати Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону від 30.06.1999р., однак продаж майна здійснюється за редакцією Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VI, яка чинна з 19.01.2013р.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з приписами статті 25 вищевказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VI, яка чинна з 19.01.2013р., після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Частиною 1 статті 42 Закону про банкрутство встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Разом із тим, майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Постановою господарського суду Харківської області від 19.03.2009р. у даній справі, яка набрала законної сили, визначено, що ФОП ОСОБА_4 має грошові зобов'язання, строк сплати яких настав, зокрема, перед такими кредиторами: АКІБ «УкрСиббанк» згідно договору про надання споживчого кредиту від 11.10.2007р. №11232722000 - забезпечені заставою згідно договору іпотеки від 11.10.2007р.; ТОВ «Український промисловий банк » - згідно кредитного договору від 20.06.2006р. №400/06-КВ - забезпечене заставою згідно договору застави від 20.06.2006р. №400/06-КВ/Z (т.1,а.с.124-127).

З матеріалів справи вбачається, 20.06.2006 р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ФОП ОСОБА_4 (позичальником) укладений кредитний договір №400/06-КВ, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у сумі 14453,47 доларів США у тимчасове користування зі сплатою процентів, з метою придбання автомобілю Chevrolet Niva (т.1,а.с.72-76).

20.06.2006р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ФОП ОСОБА_4 в забезпечення виконання умов кредитного договору від 20.06.2006р. № 400/06-КВ, укладений договір застави транспортного засобу № 400/06-КВ/2, предметом застави якого є автомобіль марки Chevrolet Niva, 2006 р.в., колір сірий, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1,а.с.77-79).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2011р. у справі №Б-24/39-09, яка набрала законної сили, задоволено клопотання ПАТ «Дельта Банк» про заміну кредитора; замінено кредитора - ТОВ «Український промисловий банк» на ПАТ «Дельта Банк» у реєстрі кредиторів на підставі договору від 30.06.2010р. про передачу активів та кредитних зобов'язань, укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та АТ "Дельта Банк" (т.7,а.с.12-16).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2012р. у даній справі, яка набрала законної сили, задоволено заяву ПАТ «УкрСиббанк» про заміну сторони правонаступником; замінено кредитора ФОП ОСОБА_4 - ПАТ «УкрСиббанк» за зобов'язаннями, які виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту від 11.10.2007р. №11232722000 на правонаступника - ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору від 08.12.2011 р., укладеного між АКІБ "Укрсиббанк" та АТ "Дельта Банк" (т.11,а.с.82-85).

При цьому, судом встановлено, що 11.10.2007р. між АКІБ "УкрСиббанк" та ФОП ОСОБА_4 укладений договір про надання споживчого кредиту №11232722000, відповідно до умов якого банк надав кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 171000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, передбачених договором.

11.10.2007 р. між АКІБ "УкрСиббанк" та ФОП ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 11.10.2007р. № 11232722000., укладено договір іпотеки, предметом іпотеки якого є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу 1-го поверху №19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. "А-5", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 395,3 кв. м.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Дельта Банк" є заставним кредитором ФОП ОСОБА_4, вимоги якого забезпечені заставною майна боржника, а саме: автомобілем марки Chevrolet Niva, 2006 р.в., колір сірий, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та нежитловими приміщеннями підвалу 1-го поверху №19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. "А-5", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 395,3 кв. м.

Згідно з частиною 2 статті 43 Закону про банкрутство під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором є початковою вартістю.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону про банкрутство якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.

Зі звіту ліквідатора від 18.04.2016р. вих. №02-01/5 вбачається, що 29.02.2016р. на засіданні комітету кредиторів затверджено кандидатуру організатора аукціону з продажу майна банкрута, а саме: Інноваційно-комерційну товарну біржу (т.14, а.с. 136).

Крім того, 04.03.2016р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 в особі ліквідатора ОСОБА_8 (замовником) та Інноваційно - комерціною товарною біржою (організатором) укладено договір від 04.03.2016р. №02-03-16 про проведення аукціону, п.1.1. якого встановлено, що виконавець (організатор аукціону) за свій рахунок зобов'язується провести аукціон з продажу майна банкрута, відповідно до норм розділу про доручення Цивільного кодексу України, положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про продаж майна в провадженні у справі про банкрутство та Правил біржової торгівлі Інноваційно-комерційної товарної біржі (далі Правила), а замовник сплатити виконавцеві обумовлену цим Договором винагороду. Пунктом 2.2. - 2.4. цього договору визначений порядок проведення аукціону відповідно до вимог статті 64-66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т. 15, а.с.138-142).

Як зазначалось вище, 14.04.2016р. ліквідатором ФОП ОСОБА_4 на виконання вимог статті 42 Закону про банкрутство надіслано на адресу ПАТ «Дельта Банк» запит щодо надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, а саме наступного майна: нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. «А-5», що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 з початковою вартістю 769 649,00 гривень без ПДВ та автомобіля марки Chevrolet Niva, 2006 року випуску, колір сірий, кузов АДРЕСА_2, ідентифікатор АДРЕСА_2, тип Т-3 легковий універсал - В, реєстраційний номер: АДРЕСА_2 з початковою вартістю 113385,00 гривень без ПДВ., в порядку розділу IV Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому зазначив, що ним здійснено оцінку та отримано звіт про вартість заставного майна (т. 14 а.с. 143).

Листом від 26.05.2016р. №18.5/1205 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» надало згоду ліквідатору ФОП ОСОБА_4 на проведення першого прилюдного аукціону з продажу заставного майна банкрута з початковою вартістю, що встановлена за результатами оцінки, проведеної на замовлення ліквідатора, а саме: нежитлові приміщення підвалу, 1-го поверху 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55-60 в літ. «А-5», що знаходяться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 за вартістю 769 649,00 гривень та автомобіль марки Chevrolet Niva, 2006 року випуску за вартістю 113 385,00 гривень. без можливості пониження початкової вартості. Крім того, у вказаному листі-погодженні Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» зазначено, що в разі, якщо зазначене майно не буде реалізоване на аукціоні, товариство просить додатково окремо письмово погодити подальшу реалізацію заставного майна Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (т. 15, а.с. 23- 24).

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» надано згоду на проведення першого аукціону, щодо майна, яке перебуває у нього в заставі, та погоджено його початкову вартість, а отже між сторонами відсутній спір щодо початкової вартості майна боржника.

Проте, у вказаному листі визначено, що у разі якщо зазначене майно не буде реалізоване на аукціоні, товариство просить додатково окремо письмово погодити подальшу реалізацію заставного майна Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» а отже, згода на продаж іпотечного майна від 26.05.2016р., надана ПАТ «Дельта Банк», містить застереження щодо проведення повторного та другого повторного аукціону.

Порядок проведення аукціонів та зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні, визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, статтею 65 Закону про банкрутство передбачено особливості проведення повторного аукціону. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.

Частинами 2 - 5 статті 66 Закону про банкрутство встановлено, що повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

У пункті 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. N 4212-VI)" зазначено, що положеннями статей 65, 66 Закону врегульовано питання стосовно можливості зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні. Вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості (наприклад, майно має початкову вартість 100 грн.; відповідно на першому повторному аукціоні вартість майна становить 80 грн., але може бути знижена до 40 грн.). При цьому про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір (відповідно на другому повторному аукціоні вартість майна становить 60 грн., але може бути знижена до 1 грн.). При цьому, можливості проведення третього повторного аукціону Законом не передбачено.

Вказані вище правові норми визначають порядок продажу майна банкрута, у тому числі, порядок зниження початкової вартості заставного майна.

Закон про банкрутство визначає право кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна, на надання згоди на реалізацію заставного майна, однак вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлено обов'язку ліквідатора отримувати згоду заставного кредитора (іпотекодержателя) на проведення повторного та другого повторного аукціону.

Положеннями статті 46 Закону про банкрутство встановлено вимоги до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, у яких, зокрема, зазначено, що до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу додаються, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, вимогами Закону про банкрутство встановлено обов'язок ліквідатора реалізувати майно банкрута під час проведення ліквідаційної процедури. Не реалізація майна банкрута призводить до неможливості закінчення ліквідаційної процедури. За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що, отримання додаткової згоди у заставного кредитора у разі якщо аукціон не відбувся, призведе до затягування ліквідаційної процедури та неможливості її завершення, а отже і порушення інтересів учасників провадження у справі про банкрутство.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" Судом встановлено кілька порушень статті 6 Конвенції, зокрема, тривалість провадження у справі про банкрутство була визнана надмірною.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідаційна процедура щодо ФОП ОСОБА_4 розпочата у березні 2009року, а отже її тривалість перевищує строки, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи, що заставним кредитором надано згоду ліквідатору лише на проведення першого прилюдного аукціону з продажу заставного майна боржника без можливості пониження початкової вартості, ліквідатор з метою недопущення подальшого затягування ліквідаційної процедури боржника та реалізації майна банкрута правомірно звернувся до місцевого господарського суду з заявою на отримання згоди на продаж майна банкрута, в порядку, визначеному цим Законом про банкрутство, у тому числі щодо проведення повторного та другого повторного аукціону, оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежує права ліквідатора на звернення до господарського суду для одержання згоди на продаж майна банкрута, в порядку, визначеному цим Законом.

Доводи скаржника про те, що суд не мав права розглядати клопотання ліквідатора по суті, оскільки сторони скористалися своїм правом на самостійне узгодження процедури продажу заставного майна, що свідчить про відсутній предмет спору є необґрунтованими з наступних підстав: по-перше, провадження у справі про банкрутство здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; по-друге, ліквідатор у своєму клопотанні до заставного кредитора ПАТ «Дельта Банк» просив надати згоду на продаж заставного майна боржника у відповідності до вимог розділу IV Закону про банкрутство, проте ПАТ «Дельта Банк» надав згоду на продаж, однак з певними застереженнями, що свідчить про наявність спору щодо порядку реалізації цього майна, який і є предметом судового розгляду.

Також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом принципу змагальності сторін з тих підстав, що ПАТ «Дельта Банк » не був обізнаний про наявність клопотання ліквідатора та про призначення його до розгляду, з наступних підстав.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 08.08.2016р. у даній справі та з оскаржуваної ухвали, в судовому засіданні, 08.08.2016р., був присутній представник ПАТ «Дельта Банк», який зазначив про надання згоди на проведення першого аукціону з продажу заставного майна банкрута за початковою вартістю, встановленою за результатами оцінки, а у разі проведення повторного аукціону встановлена необхідність додаткового погодження умов його реалізації, ліквідатор підтримав клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута.

Також, з вказаного протоколу судового засідання вбачається, що жодних клопотань про необхідність відкладення розгляду клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж заставного майна боржника у зв'язку з необхідністю заставного кредитора ознайомитись із його змістом чи у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень від представника від ПАТ «Дельта Банк» не надходило.

Оскільки матеріали справи не містять зауважень на протокол судового засідання від 08.08.2016р. у справі №Б-24/39-09, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що представник ПАТ «Дельта Банк» при розгляді клопотання ліквідатора про надання згоди на реалізацію майна не вбачав необхідності у з'ясуванні будь-яких додаткових обставин з цього приводу, а відповідно і необхідності у відкладенні розгляду справи.

З наведеного в сукупності вбачається, що представник ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні був ознайомлений зі змістом клопотання ліквідатора та надав свої пояснення з цього приводу, що свідчить про дотримання місцевим господарським судом принципу змагальності сторін.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки відповідно до вимог Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує і його продаж здійснюється виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, то вирішення спору щодо надання згоди на продаж такого майна стосується лише прав та охоронюваних законом інтересів заставного кредитора - ПАТ «Дельта Банк» та ліквідатора банкрута, який здійснює реалізацію цього майна.

За таких обставин, розгляд клопотання ліквідатора про надання згоди на реалізацію майна, що перебуває у заставі ПАТ «Дельта Банк», здійснений за участю представника ПАТ «Дельта Банк» без призначення окремого судового засідання, направлений на пришвидшення закінчення ліквідаційної процедури та жодним чином не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін у справі про банкрутство.

Доводи апелянта про те, що ним надано згоду ліквідатору на продаж майна банкрута, зокрема, на проведення першого прилюдного аукціону з продажу заставного майна боржника за початковою вартістю, що встановлена за результатами оцінки, проведеної на замовлення ліквідатора, а саме: нежитлові приміщення підвалу 1-го поверху 19-21, 21а, 26, 26а, 27-37, 55, буд.-60 в літ. «А5», що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 за вартістю 769 649,00 грн. та автомобіль марки «Chevrolet Niva» 2006 року випуску за вартістю 113 385, 00 грн. без можливості пониження початкової вартості, а в разі, якщо зазначене майно не буде реалізоване шляхом проведення аукціону, - письмово погодити подальшу реалізацію заставного майна скаржника, а також про те, що ліквідатор фактично відмовився виконувати вимоги щодо подальшого узгодження процедури продажу майна банкрута та додатково звернувся до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки Закон про банкрутство не передбачає обов'язку ліквідатора узгоджувати з банком-заставодержателем умови реалізації заставного майна, у тому числі порядку зниження початкової вартості, як і обов'язку отримання згоди на проведення повторного аукціону, та другого повторного.

Згідно із статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а відтак, скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1, ст.103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.08. 2016р. у справі № Б-24/39-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.09.2016р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.