Справа №538/1540/16-а

Провадження по справі №2-а/538/36/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Крекотень С.А.

при секретарі - Криворучко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця, Полтавської області адміністративний позов завідувача Лохвицького районного сектору УДМС України в Полтавській області ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове видворення іноземця за межі території України та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, -

в с т а н о в и в:

Завідувач Лохвицького районного сектору УДМС України в Полтавській області ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду з адміністративним позовом, прохаючи прийняти рішення про примусове видворення з України громадянина ОСОБА_3 Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримавши громадянина ОСОБА_3 Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, що знаходиться за адресою : Чернігівська обл. Ріпкинський р-н с. Розсудів вул. Лісна, 5 на строк 6 місяців.

В судове засідання завідувач Лохвицького районного сектору УДМС України в Полтавській області ОСОБА_1П не з"явився, подав письмову заяву про підтримання позову та слухання справи без його участі.

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, подавши заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги не визнає.

Дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.

З позову випливає, що під час проведення цільових профілактичних заходів із нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері 15.09.2016

року в м. Лохвиця Полтавської обл. по вул. Калініна, 3 завідувачем

Лохвицьким PC УДМС України в Полтавській області був виявлений

громадянин ОСОБА_3 Вірменія ОСОБА_2, 03.08.1956

р.н., який перебуває на території України без наявних законних підстав, які

б надавали право законного перебування його на території України на

невизначений термін.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 прибув в Україну в 1994

році з ОСОБА_3 Вірменія на даний час проживає без реєстрації за адресою:

м. Лохвиця вул. Калініна, 3 Полтавської обл.

Відповідно до ст.2 ч.І КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правої відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені

за межі України за підстав та в порядку що визначені ст. 30 Закону України

«Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» , ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Відповідно до ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що

забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони

державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи СБУ можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію

державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону

на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині 1 цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно

перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більше як на 12 місяців.

Ст. 4 Закону передбачає підстави для перебування іноземців та осіб без

громадянства на території України.

Зокрема, відповідно до ч.15 ст. 4 Закону іноземці та особи без

громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються

такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в’їзд або на період встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Згідно ст.9 Закону іноземці та особи без громадянства в’їжджають в

Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором

України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Відповідно до вимог чинного законодавства України особа в будь-

якому разі не підлягає видворенню якщо підпадає під захист ст.З Конвенції

про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону, відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:

-де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси,

віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності

до певної соціальної групи або політичних переконань;

-де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке,

нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

-де їх життю або здоров’ю, безпеці або свободі загрожує небезпека в

наслідок загально поширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення

прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності

медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн де

можуть виникнути зазначені випадки.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бугн примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їхні дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час, спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати ЗО днів з дня прийняття рішення.

Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту

Частиною 5 статті 26 Закону визначено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Дія ст. З Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

або ст. 31 Закону на ОСОБА_2 не поширюється, в той же час він грубо та

свідомо порушив вимоги ст.4 Закону, офіційно ніде не працює, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 буде ухилятися від виконання рішення суду про примусове повернення та перейде на нелегальне становище.

Згідно п.8 Типового Положення про пункт тимчасово перебування іноземців та

осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого

постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1110 поміщення іноземців до пункту

перебування здійснюється його адміністрацією на підставі рішення адміністративного суду згідно з актом приймання-передачі після завершення ОВС, охорони державного кордону чи СБУ документування порушення іноземцями законодавства України та у неможливості з об’єктивних причин (відсутність паспортних документів, коштів для повернення, тощо)

проведення організаційних і практичних заходів щодо їх адміністративного

видворення. Відповідно до п.3.1.1. Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства які незаконно перебувають в Україні затвердженого наказом МВС України № 390 від 16.10.2007 року іноземці, які незаконно перебувають в Україні поміщаються до пункту тимчасового перебування на період необхідний для підготовки їх видворення за межі держави в примусовому порядку, але не більше ніж на 6 місяців.

П. 3.1.3 вищезазначеного Положення передбачено, що поміщення

іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, адміністрацією Держприкордонслужби України чи СБУ або їх територіальних органів. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності) постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про

адміністративні правопорушення ( протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.)

Відповідно до положень ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, зокрема, (пункт 3 ) про примусове видворення

іноземця чи особи без громадянства з України.

Відповідно до ст. 183-7 Кодексу адміністративного судочинства

України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за

межі України граються до адміністративного суду за місцезнаходженням

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які

фактичні дані, на 'підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що

обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із позовної заяви вбачається, що позивач обгрунтовує заявлені вимоги тим, що відповідач не надав належних документів на імміграцію в Україну, офіційно ніде не працює, а тому є всі підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду про примусове повернення та перейде на нелегальне становище.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог завідувача Лохвицького районного сектору УДМС України в Полтавській області ОСОБА_1 про примусове видворення ОСОБА_2 за межі території України та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Згідно ст. 183-7 КАС України вказана позовна заява подається без сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст . 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 23-25, 30 .Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 18, 162, 183-7, 256 КАС України, суд. -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задоволити.

Затримати з метою забезпечення примусового видворення громадянина ОСОБА_3 Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, що знаходиться за адресою : Чернігівська обл. Ріпкинський р-н с. Розсудів вул. Лісна-5, на строк 6 місяців.

Постанову суду у відповідності до вимог ст. 256 КАС України допустити до негайного виконання.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя С.А. Крекотень