ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р.Справа № 916/1275/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № 21/р8-067, дата видачі: 26.04.16

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ»

на рішення господарського суду Одеської області

від04.07.2016р.

у справі№ 916/1275/16 /суддя Оборотова О.Ю./

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ»

до відповідача проДержавного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» стягнення 28 369,96грн.

ВСТАНОВИВ:

18.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» про стягнення 28 369,96грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2016р. у задоволенні позову – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/1275/16 від 04.07.2016р.; прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» задовольнити у повному обсязі та стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» Міністерства охорони здоров’я України пеню у розмірі 25 339,05грн., 3% річних у розмірі 1 732,40грн., а також інфляційні збитки у розмірі 1 298,51грн. (на розрахунковий рахунок № 26006150001 в ПАТ «КБ «Центр», МФО 380742, код ЄДРПОУ 39525257); стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» Міністерства охорони здоров’я України витрати по сплаті судового збору.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме:

- відповідно до пп. 3.6., 3.9. та 4.17. Договору від 16.11.2015р. обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаними Сторонами актами прийому передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому – передачі природного газу за відповідний місяць є первинними документами, що складаються уповноваженими представниками сторін до другого числа місяця наступного за звітним, та слугують підставою для остаточних розрахунків природного газу;

- згідно пп. 6.3.2. п. 6.3. Договору від 16.11.2015р. обов’язком споживача є оплачувати вартість послуг згідно з умовами Договору;

- оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу, при цьому споживач самостійно розраховує суму платежу;

- у випадку недоплати Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа, місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунка – фактури;

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо поняття та правової природи рахунку – фактури та розцінив зазначений документ як підставу для розрахунків за надані послуги з газопостачання, що прямо суперечить п. 3.9. Договору від 16.11.2015р.;

- відповідач зобов’язаний на підставі акту приймання – передачі газу та ціни, що розміщена на офіційному веб-порталі самостійно скласти рахунок та направити його до органів Державного казначейства для здійснення оплати за поставлений природний газ, що ним зроблено не було;

- судом першої інстанції не правомірно покладено на Позивача обов’язок щодо пред’явлення рахунків-фактур, хоча умовами п. 6.1. Договору від 16.11.2015р. такий обов’язок на Постачальника не покладено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2016р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до провадження та призначено до розгляду на 01.08.2016р.

У судовому засіданні 01.08.2016р. під час розгляду апеляційної скарги по справі № 916/1275/16 було оголошено перерву до 19.09.2016р., що підтверджено протоколом судового засідання від 01.08.2016р. (а.с. 130-131).

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

16.11.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (далі по тексту – Позивач, Постачальник) та Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» (далі по тексту – Відповідач, Споживач) укладено договір № 008429(3)-БТ на постачання за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (далі по тексту – Договір від 16.11.2015р.).

Згідно п. 2.1. Договору від 16.11.2015р., Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.10. Договору від 16.11.2015р., Постачальник здійснює постачання природного газу листопад – грудень 2015р., у тому числі по місяцях:

жовтень – 30 тис.м.куб.

листопад – 39,246 тис.м.куб.

грудень – 40 тис.м.куб.

Усього 109,246 тис.м.куб.

Пункти 5.1. та 5.2. Договору від 16.11.2015р. передбачають, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). До ціни на природний газ додаються:

-          збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

-          тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами;

-          тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами;

-          тариф на постачання газу за регульованим тарифом;

-          податок на додану вартість.

Відповідно до п. 5.3. Договору від 16.11.2015р., Постачальник зобов’язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що тарифи газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, було розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», що підтверджується витягом із офіційного веб-сайту ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» із зазначенням тарифу газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, наданим позивачем до Одеського апеляційного господарського суду 01.08.2016р. Також, 01.08.2016р. позивачем до Одеського апеляційного господарського суду надано копію газети «Одеські вісті» за 12.01.2016р. та 30.01.2016р з інформацією про роздрібні ціни на газ.

Надані позивачем докази підтверджують обставини того, що Споживач був повідомлений в установленому Договором порядку щодо ціни газу та про її складові.

Згідно п. 5.4. Договору від 16.11.2015р., Сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. Договору є обов’язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при укладенні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 5.5. Договору від 16.11.2015р., розрахунковий період за Договором становить один місяць – з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Вартість послуг по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 979 000,00грн. з ПДВ.

Пункт 5.6. Договору від 16.11.2015р. передбачено, що оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.

Згідно п. 5.10. Договору від 16.11.2015р., Сторони домовились, що на протязі дії даного Договору ціна на газ, що визначена в п. 5.1. та 5.2. може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених державних органів і приймається сторонами до виконання з моменту зміни без додаткового попередження.

Відповідно до п. 6.3. договору від 16.11.2015р., Споживач зобов’язується:

6.3.1. Виконувати умови Договору.

6.3.2. Оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору від 16.11.2015р., за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Пунктом 7.2. Договору від 16.11.2015р. передбачена відповідальність Споживача у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, у такому разі із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 11.1. Договору від 16.11.2015р., договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2015року, а у частині оплати за надані послуги – до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 липня 2015р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п. 3.

Згідно п. 11.3. Договору від 16.11.2015р., усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та закріплюються печатками обох Сторін.

Додатковою угодою № 1 від грудня 2015р. продовжено дію договору № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в 2016 році – до 01 квітня 2016року.

05.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» укладено договір № 008429-БО на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (далі по тексту – Договір від 05.02.2016р.).

Згідно п. 2.1. Договору від 05.02.2016р., Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.10. Договору від 05.02.2016р., Постачальник здійснює постачання природного газу на протязі 1-го кварталу 2016 року, у тому числі по місяцях:

січень – 23,000 тис.м.куб.

Пунктом 5.1. Договору від 05.02.2016р. передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється між Постачальником та Споживачем та оприлюднюється Постачальником на своєму сайті.

Відповідно до п. 5.2. Договору від 05.02.2016р., до ціни на природний газ додаються:

-          тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами;

-          тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами;

-          тариф на постачання газу за регульованим тарифом;

-          податок на додану вартість.

Пункти 5.3. та 5.4. Договору від 05.02.2016р. дублюють пункти 5.3. та 5.4. Договору від 16.11.2015р.

Відповідно до п. 5.5. Договору від 05.02.2016р., розрахунковий період за Договором становить один місяць – з 10-00 години першого дня місяця до 10-00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Вартість послуг по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 199 999,00грн. з ПДВ.

Пунктом 5.6. Договору від 05.02.2016р. передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку – фактури. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка – фактури.

Згідно п. 6.1. Договору від 05.02.2016р., Постачальник зобов’язується:

6.1.1. Виконувати умови Договору.

6.1.2. Забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених Договором та погоджених Оператором, за умови дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків Споживача за надані Постачальником послуги.

6.1.3. Розміщувати інформацію про тариф встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики на своєму офіційному веб-сайті postach.odgaz.odessa.ua та в регіональних засобах масової інформації.

6.1.4. Складати та погоджувати акт наданих послуг.

Відповідно до п. 6.3. Договору від 05.02.2016р., Споживач зобов’язується:

6.3.1. Виконувати умови Договору.

6.3.2. Оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору.

Пунктом 7.1. Договору від 05.02.2016р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.2. Договору від 05.02.2016р., у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пунктів 11.1. та 11.2. Договору від 05.02.2016р., договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на період проведення процедури закупівлі, але не довше ніж до 31 березня 2016року, а у частині оплати за надані послуги – до їх повного здійснення. Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох Сторін.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2015р., 31.12.2015р., 31.01.2016р., 29.02.2016р., 31.03.2016р. складені і підписані сторонами відповідно до умов договору № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та договору № 008429-БО від 05.02.2016р. Згідно даних актів (а.с. 26-30), позивач передав, а відповідач – прийняв природний газ:

- у листопаді 2015 р. - 52007 м.куб.;

- у грудні 2015 р. - 68486 м.куб.;

- у січні 2016 р. - 89176 м.куб.;

- у лютому 2016 р. - 63494 м.куб.;

- у березні 2016 р. - 36058 м.куб.

Як зазначає позивач протягом періоду постачання та розподілу природного газу Споживачем не своєчасно проводилися розрахунки за поставлений природний газ, чим було порушено пп. 5.5, 5.6 договорів від 16.11.2015р. та від 05.02.2016р.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що за поставлений природний газ відповідач повинен був сплатити:

- за поставлений природний газ у листопаді 2015р. – 457 623,34грн.;

- за поставлений природний газ у грудні 2015р. – 602 992,93грн.;

- за поставлений природний газ у січні 2016р. – 775 884,71грн.;

- за поставлений природний газ у лютому 2016р. – 540 321,24грн.;

- за поставлений природний газ у березні 2016р. – 307 538,69грн.

Всього на суму 2 684 360,91грн.

Відповідно до умов договору № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та договору № 008429-БО від 05.02.2016р. Споживач – Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період та здійснює оплату грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Також умовами означених договорів передбачено, що остаточний розрахунок Споживач проводить не пізніше10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури лише у випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2015 – 05.05.2016 між ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» по договору № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р., згідно якого постачання природного газу та сплата за отриманий природний газ за спірний період проводились наступним чином:

1) у листопаді 2015р. (акт від 30.11.2015р.) поставлено природного газу на 457 623,34грн., 04.12.2015р. сплачено 457 623,34грн.;

2) 24.12.2015р. сплачено 521 376,66грн., 25.12.2015р. сплачено 756,04грн., 25.12.2015р. сплачено 504 550,36грн., що становить суму передплати у загальному розмірі 1 026 683,06грн.;

3) у грудні 2015р. (акт від 31.12.2015р.) поставлено природного газу на 602 992,93грн., у січні 2016р. (акт від 31.01.2016р.) поставлено природного газу на 775 884,71грн. Таким чином, у грудні 2015р. та січні 2016р. поставлено природного газу на загальну суму 1 378 877,64грн. Враховуючи суму передплати у розмірі 1 026 683,06грн., Споживачем залишилась не сплаченою сума за поставлений у січні 2016р. природний газ у розмірі 352 194,58грн.;

4) 24.02.2016р. сплачено 222 343,30грн., 13.04.2016р. сплачено 29 648,85грн., 13.04.2016р. сплачено 100 202,43грн., що в загальній сумі становить 352 194,58грн.

Отже, як вбачається з даного акту звірки поставлений позивачем природний газ у січні 2016р. (акт від 31.01.2016р.) був частково сплачений за рахунок коштів передплати – 423 690,13грн., залишок суми у розмірі 352 194,58грн. був сплачений частинами – 24.02.2016р. та 13.04.2016р. Тобто, заборгованість за отриманий природний газ за договором № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. у відповідача відсутня, але існує факт прострочення платежу.

Також, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2015 – 05.05.2016 між ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» по договору № 008429-БО від 05.02.2016р., згідно якого постачання природного газу та сплата за отриманий природний газ за спірний період проводились наступним чином:

1) у лютому 2016р. (акт від 29.02.2016р.) поставлено природного газу на 540 321,24грн., 30.03.2016р. сплачено 540 321,24грн.;

2) у березні 2016р. (акт від 31.03.2016р.) поставлено природного газу на 307 538,69грн., 05.04.2016р. сплачено 307 538,69грн.

Таким чином, заборгованість з боку відповідача за отриманий природний газ за договором № 008429-БО від 05.02.2016р. відсутня, але існує факт прострочення платежу поставленого у лютому за актом від 29.02.2016р. природного газу.

Вищевказані акти звірки по договору № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та договору № 008429-БО від 05.02.2016р. підписані представниками ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6», та підписи скріплені печатками підприємств, що свідчить про належні повноваження цих представників та схвалення зазначених в актах звірки розрахунків відомостей керівництвом обох підприємств.

Відповідно до означених актів, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» природний газ, на підставі акту № 008429/1 від 31.01.2016р. приймання – передачі природного газу (а.с. 28) та акту № 008429/02 від 29.02.2016р. приймання – передачі природного газу (а.с. 29) був сплачений Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» несвоєчасно, тому позивачем були нараховані 25 339,05грн. пені, 1 732,40грн. 3% річних та 1 298,51грн. інфляційні збитки, розрахунки надані до позовної заяви.

19.08.2016р. відповідачем до Одеського апеляційного господарського суду надано копії платіжних доручень про сплату отриманого від позивача природного газу, а саме:

- платіжне доручення № 7726 від 04.12.2015р. на суму 457 623,34грн.;

- платіжне доручення № 7947 від 24.12.2015р. на суму 521 376,66грн.;

- платіжне доручення № 56 від 23.02.2016р. на суму 222 343,30 грн.;

- платіжне доручення № 309 від 11.04.2016р. на суму 29 648,85грн.

Але як свідчать дані з актів звірки взаєморозрахунків, відповідач надав суду платіжні доручення не по всіх наявних фактах оплати ним отриманого газу від позивача.

Належними доказами усіх наявних фактів оплати спожитого природного газу відповідачем є надані позивачем оригінал витягу з банківського рахунку позивача за період з 01.10.2015р. по 30.04.2016р. та виписка з рахунку за 24.02.2016р., з яких вбачаються наступні оплати:

04.12.2015р. на суму 457623,34грн.

24.12.2015р. на суму 521376,66грн.

25.12.2015р. на суму 756,04грн.

25.12.2015р. на суму 504550,36грн.

30.03.2016р. на суму 540321,24грн.

05.04.2016р. на суму 307538,69грн.

13.04.2016р. на суму 29648,85грн.

13.04.2016р. на суму 100202,43грн.

24.02.2016р. на суму 222343,30грн.

Всього на суму 2 684 360,91грн. (а.с. 126-128)

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст.ст. 526, 525, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» протягом листопада 2015р. – березня 2016р. був поставлений Державному закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» природний газ.

Таким чином, у відповідності до п. 5.6. Договорів від 16.11.2015р. та 05.02.2016р. факти постачання позивачем відповідачу природного газу є підставою виникнення у Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» зобов’язання оплатити фактично отриманий газ шляхом 100% передплати протягом місяця поставки, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Тобто, 10-те число місяця, наступного за розрахунковим, є останнім строком виконання грошового зобов’язання для відповідача на умовах вказаних вище договорів.

Невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем природного газу) згідно ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання з боку Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6».

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» зазначило про неналежне виконання Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» своїх зобов’язань за Договорами № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та № 008429-БО від 05.02.2016р. з оплати поставленого природного газу, у зв’язку із чим відповідно до умов п. 7.2.1. пп. 7.2. п. 7 Договорів позивачем нараховано Державному закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» 25 339,05грн. пені.

З матеріалів справи вбачається, що Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» свої зобов’язання за договором щодо оплати за одержаний газ виконав у повному обсязі та оплатив ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» вартість поставленого в листопаді 2015р. – березні 2016р. природного газу за актами приймання-передачі, проте з порушенням строків щомісячних оплат, а саме:

- поставлений позивачем природний газ у січні 2016р. (акт від 31.01.2016р.) на суму 775 884,71грн. частково сплачений за рахунок коштів передплати – 423 690,13грн., залишок суми у розмірі 352 194,58грн. був сплачений частинами – 24.02.2016р. та 13.04.2016р., тобто пізніше кінцевого строку оплати – 10.02.2016р.;

- поставлений позивачем природний газ у лютому 2016р. (акт від 29.02.2016р.) був сплачений відповідачем – 30.03.2016р., тобто пізніше кінцевого строку оплати – 10.03.2016р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 548, ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2.1. пп. 7.2. п. 7 Договорів від 16.11.2015р. та від 05.02.2016р., у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 230 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Відповідно до ч.6 ст. 231 та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором; платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень ЦК України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов’язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Оскільки в Договорах № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та договором № 008429-БО від 05.02.2016р. не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, враховуючи несвоєчасне виконання Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» зобов’язання щодо оплати природного газу за Договорами № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та договором № 008429-БО від 05.02.2016р., позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних на суму боргу за Договором від 16.11.2015р. та від 05.02.2016р. у відповідний період, коли мала місце несвоєчасна оплата природного газу, що складають за розрахунком ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» 1 732,40грн.

Крім того, індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Вищий господарський суд України у своєму листі №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» зазначив про те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (Постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. N23/466 та лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.97р. N62-97р).

Пункт 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. містить наступні роз’яснення: інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В додатки до позовної заяви ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» надані розрахунки суми штрафних санкцій (а.с. 33-34), 3% річних та інфляційних за договором № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та договором № 008429-БО від 05.02.2016р. станом на дату остаточних розрахунків, відповідно до яких:

1) за договором № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р.: пеня складає 12 887,29грн., індекс інфляції – 1 298,51грн., 3% річних – 888,61грн.

2) за договором № 008429-БО від 05.02.2016р.: пеня складає 12 341,76грн., 3% річних – 843,79грн.

Колегією суддів апеляційного суду перевірено розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції та встановлено, що вони є арифметично вірними, відповідають умовам договорів, обставинам справи та нормам чинного законодавства.

При прийнятті рішення від 04.07.2016р. господарський суд Одеської області зазначив, що у зв’язку з не поданням позивачем рахунку-фактури у відповідача не було правової підстави сплачувати надані послуги без єдиного розрахункового документа. Господарський суд також вказав, що сторонами шляхом вчинення конклюдентних дій змінено умови договору щодо порядку розрахунків, погодившись, що поставка відбувається не на умовах попередньої оплати, а оплата мала здійснюватись не пізніше ніж визначено договором. Нового порядку та строків розрахунків за поставлений природний газ сторонами не передбачено.

Але з такими висновками господарського суду не погоджується колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у зв’язку з наступним:

1. Пунктом 5.6. Договорів № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та № 008429-БО від 05.02.2016р. передбачена оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється шляхом поточного перерахування протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу, але не пізніше10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Наявність чи відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов’язку оплатити товар у встановлений договором строк. Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України (оскільки в договорах чітко вказано строк виконання зобов’язання зі сплати поставленого природного газу (шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок позивача 100% вартості запланованих обсягів газу, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим); тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов’язку оплати. Такої ж позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 29.09.09 №37/405.

2. Згідно пункту 11.2. Договорів № 008429(3)-БТ від 16.11.2015р. та № 008429-БО від 05.02.2016р. усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами, та скріплюються печатками обох Сторін. В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до означених договорів в частині зміни порядку здійснення оплати. Тому висновки суду першої інстанції про зміну умов договору шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій є помилковими, які суперечать змісту договору.

3. Маючи відомості щодо кількості (об’ємів) поставленого природного газу та вартості природного газу (за 1 м. куб.), відповідач мав змогу самостійно розрахувати вартість придбаного природного газу та здійснити оплату у строки, передбачені договорами. Відсутність коштів, в тому числі внаслідок несвоєчасного державного фінансування, не звільняє відповідача від встановленої діючим законодавством відповідальності за порушення грошових зобов’язань перед позивачем. Позивач як суб’єкт підприємницької діяльності не повинен нести майнові втрати з причини несвоєчасного фінансування з Державного бюджету Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6».

З врахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» у повному обсязі.

У зв’язку із задоволенням позовних вимог та задоволенням апеляційної скарги судові витрати покладаються на відповідача, яким є Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6».

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2016р. у справі № 916/1275/16 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» задовольнити.

Стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені ОСОБА_6» (65058, м. Одеса, Французький бульвар, 85; код ЄДРПОУ 01982181; розрахункові рахунки № 35210001006845, № 35225201006845 ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б. 1; код ЄДРПОУ 39525257; розрахунковий рахунок № 26006150001 в ПАТ «КБ «Центр», МФО 380742) пеню у розмірі 25 339,05грн., 3% річних у розмірі 1 732,40грн., а також інфляційні збитки у розмірі 1 298,51грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 378,00грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 515,80грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з дотриманням усіх необхідних реквізитів згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий К.В. Богатир

Судді:           О.Ю. Аленін

ОСОБА_3