Р І Ш Е Н Н Я справа №2-2345/09
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.09.2009року Франківський районний суд м.Львова в складі:
Головуючого- судді Гулієвої М.І.
При секретарі- Шкура О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку”Трансбанк”, Західної регіональної філії Акціонерного комерційного банку”Трансбанк” про повернення вкладу,-
В с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом про повернення суми банківського вкладу, посилаючись на те, що 11.09.2008р. між ним та ЗРФ АКБ”Трансбанк” укладено депозитний договір , згідно якого відповідач прийняв у нього кошти в сумі 30 000грн. строком до 12.02.2009р. із сплатою 20% річних. По закінченні терміну дії договору він звернувся до відповідача про повернення коштів, але йому повернено лише 15000грн.Просить стягнути з відповідача в його користь 15 000грн. невиплаченого вкладу, 2515,07грн. процентів за період з 11.09.08р.по 12.02.09р.,262,72грн.інфляції, 89,25грн.-3% річних,357,01грн.-за незаконне користування коштами, 5000грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги зменшив , просить стягнути з відповідача 15000грн. невиплаченого вкладу, 2515,07грн. нарахованих відсотків, дав аналогічні пояснення. Просить позов задоволити .
Представник відповідача зменшені позовні вимоги визнав на суму15000грн.вкладу та 2510,09грн.нарахованих відсотків, не заперечив щодо задоволення позову та пояснив, що між ними дійсно укладено Депозитний договір , строком до 12.02.2009р. На даний час повернено лише 15 000грн. вкладу, решту не виплачено у зв»язку з тяжким фінансовим становищем банку та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Представник ЗРФ АКБ”Трансбанк” в судове засідання не з»явився , про причини неявки суд не повідомив, хоч належно усвідомлений про час та місце слухання справи.З матеріалів вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності, згідно ст..169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 11.09.2008р. між сторонами укладено Депозитний Договір №8592, згідно якого Банк прийняв від позивача вклад в сумі 30 000грн. строком з 11.09.08р. до 12.02.2009р.(пункт 1 Договору), процентна ставка за користування вкладом встановлена в розмірі 20% річних (п.2.2 Договору).
Як вбачається з квитанції 11.09.08р. позивач вніс на рахунок 30000грн.
В судовому засіданні встановлено, що 12.02.09р. позивач ,після закінчення терміну Договору звернувся до відповідача із письмовою заявою про повернення вкладу, однак Банк повернув частину коштів в сумі 15 000грн.
04.03.2009р.позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про виплату недоплачених коштів по закінченні терміну дії депозитного договору, однак, відповідач своїх зобов”язань за Договором не виконав .
Як вбачається з виписки з поточного рахунку позивача в АКБ”Трансбанк” від 02.07.2009р. , залишок по депозиту становить 15000грн., та 2510,09грн.нарахованих, але не виплачених відсотків .
Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона (банк) що прийняла від вкладника грошову суму(вклад), зобов”язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка.
Згідно ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов”язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Як вбачається із ст.55 Закону України”Про банки та банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом і банком. Банк зобов”язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнтів банку.
Статтями 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов”язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу,інших актів цивільного законодавства, договір є обов”язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається,якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що строк дії Депозитного договору від 11.09.2008р. закінчився 12.02.2009р.
Таким чином, вимоги позивача є підставними, грунтуються на умовах договорів та вимогах закону, а отже, підлягають до задоволення в сумі 15000грн. Невиплаченого депозиту та 2510,09грн. нарахованих відсотків.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати, які документально підтверджені.
Керуючись ст.ст.10,11,60,208,209,212-215,218 ЦПК України,ст. 526,530 ЦК України,суд,-
В и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку”Трансбанк” в користь ОСОБА_1 невиплачений банківський вклад в сумі 15 000 грн.та 2510,09грн. нарахованих відсотків, 450,24 грн.судових витрат, а всього 17 960,34грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення , а апеляційна скарга- протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Гулієва