УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "27" липня 2006 р. Справа № 5/3364
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
при секретарі Кисліцькій Ж.В.
за участю представників сторін
від позивача Тарканій І.Д., доруч. №23 від 11.01.06р.
від відповідача Мойсієнко О.В., доруч. №92 від 07.12.05р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Малинському районі (м.Малин)
до Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" (м. Малин)
про стягнення 6204,78 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по стахових внесках в сумі 6156,87грн. та пені в розмірі 47,91грн. за несвоєчасну сплату внесків, які були донараховані при перевірці.
Предстаник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги, пояснив, що про зміну основного виду діяльності відповідач не повідомив позивача, акт перевірки не оскаржив. Зміну основного виду діяльності може бути підтверджено звітом за формою №1 "Підприємництво за 2004 рік", які відповідач подавав до органів статистики, але органи статистики їх не надають. Тому, крім акту перевірки інших доказів, які б підтверджували зміну основного виду діяльності у відповідача немає.
Представник відповідача в засіданні суду позов не визнав. Пояснив, що відповідач не змінював у 2004 році основного виду діяльності. Крім того, зазначив, що станом на день виникнення спірних прововідносин позивач не розробив ніяких форм повідомлень в порушення ст.ст.17,48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Закони не мають зворотньої дії в часі, а позивач застосовує нормативні акти, які не діяли на період спірних правовідносин між сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Малинська меблева фабрика", що являється правонаступником Малинського колективного меблевого підприємства "Клен" було зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Малинському районі 10 лютого 2004 року (а.с.4).
Відповідно до внесених змін 03.04.03 року до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та наказу виконавчої дирекції Фонду від 03.07.03 року №185, відповідач при реєстрації був віднесений до 44 класу професійного ризику згідно поданих документів щодо основного виду діяльності та встановлено йому тариф 2,2%, про що не заперечується представниками сторін в засіданні суду.
На протязі 14 -15 вересня 2005 року позивач здійснив перевірку відповідача щодо правильності нарахування повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів, про що було складено акт №18 від 16.09.05р.
Згідно акту перевірки №18 від 16.09.05 року позивач донарахував відповідачеві за період із 01.01.04р. по 01.07.05 року страхові внески на суму 6156,87грн. та пеню за несвоєчасну сплату донарахованих внесків, оскільки вважає, що відповідач змінив основний вид діяльності в 2004 року, про що не повідомив позивача. Тому позивач змінив тариф відповідача із 2,2% на тариф 6,82%. (а.с.8-13).
Слід зазначити, що з актом перевірки відповідач не погодився і його не підписав.
Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступного:
- Так, згідно ч.7 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99р.№1105-ХІУ з відповідними змінами, "розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.12 "Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. №1423 із відповідними змінами,- "Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності.
Якщо страхувальник проводить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.
У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва".
У разі коли роботодавець не надає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною ініціативою (п.17 зазначеного вище Порядку).
На підставі п.2.5.1. Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів", затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.03 року №68 із відповідними змінами, -"Якщо під час перевірки з'ясувалося, що страхувальником сплачувались внески не за основним видом діяльності, то йому доводиться правильний страховий тариф і проводиться відповідне нарахування ) зі знаком "+", "-") страхових внесків за новим встановленим тарифом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що враховуючи вимоги зазначених вище норм позивач повинен встановити новий тариф відповідачеві при з'ясуванні, що останній займається іншим видом основної діяльності.
Разом з тим, ні один із вище зазначених нормативних актів не встановлює перерахунок страхових внесків за попередній період та за який саме період.
Слід зазначити, що із часу встановлення Фондом нового тарифу, відповідач сплачує страхові внески вчасно за новим тарифом і заборгованості немає, про що не заперечував представник позивача в засіданні суду.
Тому суд вважає, що позивач безпідставно зробив перерахунок страхових внесків за попередній період.
Слід зазначити, що позивач не надав належних доказів і про те, коли змінив відповідач основний вид діяльності, оскільки Додатку №1 до акту №18 від 16.09.05 року позивач не надав.
А надану позивачем довідку до Методичних рекомендацій (а.с.14) суд не приймає як належний доказ, оскільки він не підписаний ні власником, ні директором, які відповідно до статуту відповідача наділені такими повноваженнями (п.7.Статуту (а.с.25) . Підпис особи не скріплений печаткою відповідача. Представники позивача та відповідача пояснили в засіданні суду, що основний вид діяльності може підтверджуватись звітом відповідача за формою №1 "Про підприємництво за 2004 рік", який надається відповідачем в статистику.
Проте, зазначені звіти сторони не надали. Відповідач надав довідку, що зазначений звіт втрачено при перевезенні архіву. На запити суду Управління статистики у м. Малині теж не надає зазначені вище звіти (а.с.56,76), мотивуючи відмову ст.21 Закону України "Про державну статистику".
Згідно відповіді Головного управління статистики у Житомирській області за №14/10/431 від 15.05.06 року, відповідач на протязі 2004-2005 року зміни основного виду діяльності за КВЕД не вносив (а.с.74).
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі ч.7 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99р.№1105-ХІУ з відповідними змінами, п.п.12,17 "Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. №1423 із відповідними змінами, п.2.5.1. Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчассністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів", затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.03 року №68 із відповідними змінами, керуючись ст.ст. 86, 94, 158 -163, 167,254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки встановлені ст.254 КАСУ.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення її у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, встановленому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Брагіна Я.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу;
3 - відповідачу;