КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/111/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 23.07.2015 №1401-23, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві» про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 23.07.2015 №.1401-23

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 24.02.2015 позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9022717250 в якій самостійно визначено суму податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 944,58 грн.

18 травня 2015 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість разом із додатком у вигляді Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2015 року, згідно з яких сума, яка підлягала до сплати в бюджет, складала 1 586 711,00 грн.

У зв'язку з наявністю в інтегрованих картках платника податків АІС «Податковий блок» ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 944,58 грн. відповідачем сформована та надіслана податкова вимога від 23.07.2015 № 1401-23.

Вважаючи вказану податкову вимогу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів суду належним чином правомірності своїх дій, в той час, як позивач свої доводи обґрунтував і довів.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1ст. 14 ПК України).

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до абз. 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Абзацом 2 пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Наведеним приписам ПК України кореспондують пп. 2.2 та 3.6 затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року №576 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків.

Згідно з п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

За змістом п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 20.12.2011 між АТ Банк «Фінанси та Кредит та позивачем укладено Договір №036-11/АНВ на розрахунково-касове обслуговування (надалі Договір), відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті № 26006003821401 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Крім того, 20.12.2011 між АТ Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» було укладено Додатковий договір № 036-11/АНВ про обслуговування клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк» (надалі Додатковий договір) до Договору № 036-11/АНВ від 20.12.2011 на розрахунково-касове обслуговування, згідно з умовами якого Банк зобов'язується проводити розрахункове обслуговування Клієнта з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк», в т.ч. проводити розрахункові операції по дорученню Клієнта з використанням розрахункових документів в електронній формі, що передаються по каналам електронного зв'язку на умовах передбачених Договором на розрахункове-касове обслуговуванням та цим Додатковим договором, чинним законодавством України та внутрішніми правовими актами Банка; списання Банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України; розрахункове обслуговування Клієнта здійснюється з використанням документів в електронній формі, в т.ч. платіжних доручень, заявок на купівлю-продаж валюти, виписок по рахункам Клієнта, зведених відомостей сум заробітної плати для зарахування на поточні рахунки працівників Клієнта, інших документів Клієнта.

Пунктом 5.3. Додаткового договору встановлено, що електронні документи, прийняті Банком від Клієнта по системі «Клієнт-Банк» в операційний день з 09.00 до 17.00 годин, проводяться по рахункам в той же день. Документи, прийняті після 17.00 проводяться наступного робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжним дорученням від 26.05.2015 № 305, яке сформоване в системі «Клієнт-Банк», зобов'язав Банк перерахувати 1 586 711,00 грн. на рахунок №3751300016187, відкритий ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» в Казначействі України, код 899998, на сплату податкових зобов'язань позивача по ПДВ за квітень 2015 року, однак Банк вказане платіжне доручення не виконав та кошти не перерахував.

Однак, відповідно до довідки АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.07.2015 за вих. № 9-713522/389 на поточному рахунку № 26006003821401 станом на 26.05.2015 вхідний залишок на рахунку Позивача складав 16 417 331,29 грн., що дозволяло Банку виконати платіжне доручення № 305 від 26.05.2015.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що позивач своєчасно сплатив податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 586 711,00 грн., проте на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла не з вини платника податків (позивача), а з вини банку. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач прикладав певних зусиль для вжиття заходів по усуненню порушень тобто, виконав усі дії, які від нього залежали.

Крім того, із заперечень відповідача вбачається, що 24.07.2015 року в інтегрованій картці з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки АІС «Податковий блок» у ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» відбулося зменшення податкового зобов'язання на суму 944,58 грн. та станом на 15.02.2016 року податковий борг позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відсутній.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності винних дій позивача і, як наслідок, відсутності підстав для його відповідальності.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення та вчинених дій.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.