КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №я810/1175/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Кволіті Фіш» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про коригування митної вартості від 10.12.2015 № 500060006/2015/000090/2 та від 10.12.2015 № 50006006/2015/000091/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у грудні 2015 року здійснював ввезення на територію України двох партій товару - риби мороженої форель (Oncorhynchus Mykiss), придбаного у компанії AGUAS CLARAS S.A. (Чілі) на підставі контракту від 30.09.2015 №2015/30-09 UKR-CL, митне оформлення якого здійснювалось через Одеську митницю ДФС.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 08.12.2015 подав до відповідача електронну митну декларацію №500060006/2015/012122, в якій задекларував товар «Риба морожена форель веселкова (rainbow) б/г industrial quality, патрана, 0,9-1,8 кг; форель б/г, патрана, 1,8-2,7 кг; форель б/г, патрана, 4+ кг; (ONCORHYNCHUS MYKISS) без солі та спецій, не піддана кулінарній та термічній обробці, вагою 22500 кг, ціна товару - 61927,00 доларів США».

Митну вартість вказаного товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано митному органу документи згідно переліку, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару, а саме: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 05.12.2015 № 40950; (2761) коносамент (Bill of Lading) від 02.11.2015 № MAEU568111786; (3001) банківський платіжний документ щодо оплати вартості товару від 18.11.2015; (3014) прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24.09.2015 б/н.; (3015) висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08.12.2015№ 002613 і/15; (3021) розрахунок ціни (калькуляцію) від 24.09.2015 б/н.; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 13.10.2015 № 3479; (3141) пакувальний лист від 13.10.2015 № б/н.; (4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 30.09.2015 № 2015/30-09 UKR-CL; (4207) договір про надання послуг митного брокера від 06.11.2015 № М879/15; (5053) ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 від 08.12.2015 № ЕРД-00 802603; (5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 02.11.2015 № 2761; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 02.11.2015 № 2761; (5508) інформацію про позитивні результати проведення ветеринарно-санітарного контролю від 02.11.2015 № 2761;(6001) міжнародний ветеринарний сертифікат від 05.10.2015 № 552002; (7011) сертифікат про походження товару загальної форми від 13.10.2015 № 552002; (9901) інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09.12.2015 № 1/1-1-0-1/1/00/1/3/1.

За результатами аналізу митним органом документів наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником «митна вартість товару».

Крім того, інспектор митної служби дійшов висновку, що документи позивача містять розбіжності, а саме: у сертифікаті походження від 13.10.2015 № 552118, міжнародному ветеринарному сертифікаті від 06.10.2015 № 552118, ветеринарному свідоцтві форми Ф-2 від 08.12.2015 № ЕРД-00 802602 вказано, що виробником товару є компанії PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA та SALMONES CAILIN S.A., тоді як у графі 31 МД декларантом заявлено, що виробником товару є компанія AGUAS CLARAS S.A. У графі 44 за кодом 4104 заявлений зовнішньоекономічний контракт від 30.09.2015 № 2015/30-09 UKR-CL, стороною якого є виробник товарів (компанія AGUAS CLARAS S.A.), що також не відповідає наданим документам (сертифікату походження та ветеринарному свідоцтву). В інвойсі від 13.10.2015 № 3478 вказані умови платежу 100% передплата, що також передбачено пунктом 4.1. зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2015 №2015/30-09 UKR- CL, але до митного оформлення документів про попередню оплату не надано.

Так, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару інспектор митного органу витребував від декларанта додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10 грудня 2015 року митний брокер (ТОВ «НАВІС ГРУП») надіслав митному органу електронне повідомлення № 10-12-2 з переліком наданих додатково документів, а також повідомив, що додаткові документи надаватися не будуть. Додатково були надані наступні документи: комерційна пропозиція «AGUAS CLARAS S.A.» від 24.09.2015, розрахунок витрат «AGUAS CLARAS S.A.» на виробництво товару від 24.09.2015 на умовах CFR Одеса, повторно платіжне доручення від 18.11.2015 № 81.

Посадовою особою Одеської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 10.12.2015 №500060006/2015/000091/2, відповідно до якого визначено митну вартість товару за шостим (резервним) методом.

З рішення митного органу вбачається, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально; методи визначення митної вартості за ціною контракту не застосовуються у зв'язку з невиконанням позивачем вимог Митного кодексу України; використаний резервний метод на основі наявної у митному органі інформації.

З огляду на викладене, посадовою особою митного органу прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 10.12.2015 № 500060006/2015/00132.

11 грудня 2015 року позивач подав до Одеської митниці ДФС нову митну декларацію № 500060006/2015/012294, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

У зв'язку з цим відповідачем було прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг за митною декларацією від 11.12.2015 № 500060006/2015/012294.

З митної декларації від 11.12.2015 № 500060006/2015/012294 вбачається, що різниця між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом за ціною договору, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, складає 1032944,62 грн.

Також, 08.12.2015 з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 500060006/2015/012123, в якій задекларував товар «Риба морожена форель веселкова (rainbow) б/г industrial quality, патрана, 0,9-1,8 кг; (ONCORHYNCHUS MYKISS) без солі та спецій, не піддана кулінарній та термічній обробці, вагою 22500 кг, ціна товару - 56250,00 доларів США».

Митну вартість вказаного товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано митному органу документи згідно переліку, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару, а саме: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 05.12.2015 № 40949; (2761) коносамент (Bill of Lading) від 03.11.2015 № MAEU954818676; (3001) банківський платіжний документ, що стосується товару від 18.11.2015; (3014) прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24.09.2015 б/н.; (3015) висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08.12.2015 № 002613 і/15; (3021) розрахунок ціни (калькуляцію) від 24.09.2015 б/н.; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 13.10.2015 № 3478; (3141) пакувальний лист від 13.10.2015 № б/н.; (4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 30.09.2015 № 2015/30-09 UKR-CL; (4207) договір про надання послуг митного брокера від 06.11.2015 № М879/15; (5053) ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 від 08.12.2015 № ЕРД-00 802602; (5501) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 03.11.2015 № 2761; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 03.11.2015 № 2761; (5508) інформацію про позитивні результати проведення ветеринарно-санітарного контролю від 03.11.2015 № 2761; (6001) міжнародний ветеринарний сертифікат від 05.10.2015 № 552118; (7011) сертифікат про походження товару загальної форми від 13.10.2015 № 552118; (9901) інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09.12.2015 № 1/1-1-0-1/1/00/1/3/2.

За результатами аналізу митним органом документів наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником «митна вартість товару».

Крім того, інспектор митної служби дійшов висновку, що документи позивача містять розбіжності, а саме: у сертифікаті походження від 13.10.2015 № 552118, міжнародному ветеринарному сертифікаті від 06.10.2015 № 552118, ветеринарному свідоцтві форми Ф-2 від 08.12.2015 № ЕРД-00 802602 вказано, що виробником товару є компанії PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA, тоді як у графі 31 МД декларантом заявлено, що виробником товару є компанія AGUAS CLARAS S.A. У графі 44 за кодом 4104 заявлений зовнішньоекономічний контракт від 30.09.2015 № 2015/30-09 UKR-CL, стороною якого є виробник товарів (компанія AGUAS CLARAS S.A.), що також не відповідає наданим документам (сертифікату походження та ветеринарному свідоцтву). В інвойсі від 13.10.2015 № 3479 вказані умови платежу 100% передплата, що також передбачено пунктом 4.1. зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2015 №2015/30-09 UKR- CL , але до митного оформлення документів про попередню оплату не надано.

Так, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару інспектор митного органу витребував від декларанта додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10 грудня 2015 року митний брокер (ТОВ «НАВІС ГРУП») надіслав митному органу електронне повідомлення № 10-12-2 з переліком наданих додатково документів, а також повідомив, що додаткові документи надаватися не будуть. Додатково були надані наступні документи: комерційна пропозиція «AGUAS CLARAS S.A.» від 24.09.2015, розрахунок витрат «AGUAS CLARAS S.A.» на виробництво товару від 24.09.2015 на умовах CFR Одеса, повторно платіжне доручення від 18.11.2015 №81.

Посадовою особою Одеської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 10.12.2015 № 500060006/2015/000090/2, відповідно до якого визначено митну вартість товару за шостим (резервним) методом.

З рішення митного органу вбачається, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально; методи визначення митної вартості за ціною контракту не застосовуються у зв'язку з невиконанням позивачем вимог Митного кодексу України; використаний резервний метод на основі наявної у митному органі інформації.

З огляду на викладене, посадовою особою митного органу прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 10.12.2015 № 500060006/2015/00133.

11 грудня 2015 року позивач подав до Одеської митниці ДФС нову митну декларацію № 500060006/2015/012293, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

У зв'язку з цим відповідачем було прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг шляхом проставляння відповідного штампу на митній декларації від 11.12.2015 № 500060006/2015/012293.

З митної декларації від 11.12.2015 № 500060006/2015/012293 вбачається, що різниця між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом за ціною договору, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, складає 761585,74 грн.

Крім того, позивач листом від 23.02.2016 № 23/02/16-1 звертався до Одеської митниці ДФС про перегляд рішення про коригування митної вартості товару та повернення коштів фінансової гарантії, до яких додавав витребувані митницею додаткові документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а саме: комерційна пропозиція «AGUAS CLARAS S.A.» від 24.09.2015, розрахунок витрат «AGUAS CLARAS S.A.» на виробництво товару від 24.09.2015 на умовах CFR Одеса (у розрахунку відсутні витрати на транспортування товару), платіжне доручення від 18.11.2015 №81.

Однак, Одеська митниця ДФС повідомила позивачу про відсутність підстав для прийняття рішення щодо визнання заявленої у митній декларації митної вартості товару, скасування рішення про коригування митної вартості та повернення позивачу коштів фінансової гарантії, оскільки надані позивачем додаткові документи не підтверджують числові значення заявленої митної вартості товарів.

Вважаючи вказані рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, а митним органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів щодо правомірності дій при витребувані додаткових документів та винесені оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З огляду на викладені норми колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення товару були виявлені розбіжності щодо найменування виробника товару зазначеного у митній декларації (AGUAS CLARAS S.A.), та сертифікаті походження і міжнародному ветеринарному сертифікаті (PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA та SALMONES CAILIN S.A.), однак з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що виробниками компанії експортера AGUAS CLARAS S.A. є PROCESADORA AGUAS CLARAS LTDA та SALMONES CAILIN S.A., які є підрозділами AGUAS CLARAS S.A. і входять до холдингу AQUA CHILE, що виключає розбіжності щодо найменування виробника товару.

Доводи митного органу про ненадання разом з митними деклараціями документів про оплату, спростовуються тим, що у графі 44 Митних декларацій зазначається перелік документів, що подані для митного оформлення, серед яких під кодом 3001 зазначено платіжні документи від 18.11.2015 № 81 та від 25.11.2015 № 84.

Вказаними документами є копія платіжного доручення від 18.1.2015 № 81 про перерахування на користь нерезидента - компанії AGUAS CLARAS S.A. коштів у сумі 5620,00 доларів США, що відповідає митній (договірній) вартості придбаного позивачем товару, та копія платіжного доручення від 25.11.2015 № 84 про перерахування на користь нерезидента - компанії AGUAS CLARAS S.A. коштів у сумі 61927,50 доларів США, що відповідає митній (договірній) вартості придбаного позивачем товару.

Вказані обставини дозволяють дійти висновку про безпідставність вимог митного органу, оскільки твердження про розбіжності, виявлені у поданих декларантом документах, виявились безпідставними, а про ненадання декларантом платіжних документів - не відповідають дійсності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку подані декларантом документи для митного оформлення товару у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного ТОВ «Кволіті Фіш» товару за ціною договору.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.