КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3799/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" до Митного посту ''Прилуки'' Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Митного посту ''Прилуки'' Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 11.06.2015 №№ 102040000/2015/000172/1, 102040000/2015/000173/1, 102040000/2015/000174/1, від 23.06.2015 №102040000/2015/000188/1, від 24.06.2015 №№102040000/2015/000190/1, 102040000/2015/000192/1 від 02.07.2015 №102040000/2015/000195/1, від 07.07.2015 № 102040000/2015/000204/1, від 09.07.2015 №102040000/2015/000208/1, від 14.07.2015 № 102040000/2015/000210/1, від 15.07.2015 № 102040000/2015/000212/1, від 27.07.2015 № 102040000/2015/000220/1; скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби №№ 102040000/2015/05176, 102040000/2015/05177, 102040000/2015/05178, 102040000/2015/05191, 102040000/2015/05193, 102040000/2015/05195, 102040000/2015/05198, 102040000/2015/05207,102040000/2015/05210, 102040000/2015/05213, 102040000/2015/05215, 102040000/2015/05224.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, Чернігівська митниця Державної фіскальної служби України подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10.12.2014 між ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» (Покупець) та Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед (Продавець) укладено контракт № Т01/15-U, згідно умов якого, Продавець продає, а Покупець купує тютюн в кількості 20000 тон та асортименті, що зазначаються в Додатках до даного Контракту, які укладаються Сторонами та є невід'ємними частинами даного Контракту.

Відповідно до умов вказаного контракту Продавець здійснює доставку на умовах ДДУ склад Покупця в Прилуках, визначених в «ІНКОТЕРМС-2000», протягом строку дії даного Контракту. Ціна розуміється на умовах DDU склад Покупця в Прилуках. Всі ризики, а саме, але не обмежуючись цим, втрати, пошкодження товару переходять до Покупця після прийняття товару на склад Покупця у відповідності з умовами DDU «ІНКОТЕРМС-2000». Покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок Продавця протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватись Покупцем у формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих Продавцем (пункти 1.1., 1.5., 3.1., 3.4., 4.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2015, 11.06.2015, 23.06.2015, 24.06.2015, 02.07.2015, 07.07.2015, 09.07.2015, 14.07.2015, 15.07.2015, 06.08.2015 ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки», з метою митного оформлення товарів, до відповідача в електронному вигляді подані митні декларації №№ 102040000/2015/045930, 102040000/2015/045934, 102040000/2015/045935, 102040000/2015/046010, 102040000/2015/046005, 102040000/2015/046016, 102040000/2015/046046, 102040000/2015/046083, 102040000/2015/046112, 102040000/2015/046141, 102040000/2015/046151, 102040000/2015/046171, 102040000/2015/046285.

До вищевказаних декларацій товариством додані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.12.2014 № Т01/15-U з додатками № 5,8,11; рахунки - фактури (інвойси) від 27.04.2015 № 190088163, від 06.05.2015 № 190088472, від 11.05.2015 № 190088613, від 15.05.2015 № 190088808, від 19.05.2015 №№ 190088861, 190088862, 190088863, від 25.05.2015 № 190089034, від 02.06.2015 №№ 190089299, 190089300, 190089302, 190089303, 190089308, від 05.06.2015 № 190089434, від 22.06.2015 №190089810, від 25.06.2015 № 190089911; повідомлення головного бухгалтера про відсутність на момент митного оформлення оприбуткування товарів та оплати за них і надання інформації щодо оплати за ідентичні товари; ліцензію на виробництво тютюнових виробів від 21.03.2011 № 508; акти про проведення огляду товарів; міжнародні товарно-транспортні накладні серії А №№ 0000489, 0000543, 0000544, 0000687, 0000701, 0000703, 0000704, 0000705, 0000731, 0000974, серії В №№ FEB 119044784, FEB 119044838, FEB 119053071, FEB 119053126, FEB 119054699, FEB 119054888; морські накладні; сертифікат про походження товару від 11.06.2015 № 003921, екологічні декларації, документи фітосанітарного та радіологічного контролю.

Крім того, позивачем було подано також додаткові документи, такі як: прайс-листи, копії митних декларацій країни - відправлення та експертний висновок від 19.01.2015 № ПК-7.

У свою чергу, відповідачем, з метою визначення вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, проведено консультації з декларантом.

11.06.2015, 23.06.2015, 24.06.2015, 02.07.2015, 07.07.2015, 09.07.2015, 14.07.2015, 15.07.2015, 27.07.2015 відповідачем винесені рішення про коригування митної вартості товарів №№ 102040000/2015/000172/1, 102040000/2015/000173/1, 102040000/2015/000174/1, 102040000/2015/000188/1, 102040000/2015/000190/1, 102040000/2015/000192/1, 102040000/2015/000195/1, 102040000/2015/000204/1, 102040000/2015/000208/1, 102040000/2015/000210/1, 102040000/2015/000212/1, 102040000/2015/000220/1 за шостим (резервним) методом.

Також, відповідачем прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ 102040000/2015/05176, 102040000/2015/05177, 102040000/2015/05178, 102040000/2015/05191, 102040000/2015/05193, 102040000/2015/05195, 102040000/2015/05198, 102040000/2015/05207, 102040000/2015/05210, 102040000/2015/05213, 102040000/2015/05215, 102040000/2015/05224, якими позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття Відповідачем митної декларації.

Вважаючи оскаржувані рішення Митного посту «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС та картки відмови такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки митна вартість була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню, неправомірними є висновки відповідача, за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів, про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, протягом червня-серпня 2015 року ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» здійснювало митне оформлення товару «необроблений тютюн типу Вірджинія, трубовогневої сушки, з відділеною середньою жилкою, для виробництва сигарет, BR 2014», який надійшов згідно контракту від 10.12.2014; Т01/15-U, укладеного між позивачем та компанією Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед, Великобританія, за митними деклараціями.

Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять такі складові митної вартості як витрати на транспортування товару (п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України) та витрати на страхування товару (п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України).

У ч. 1, 2, 3, 5 ст. 53 МК України визначено у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріали справи свідчать про те, що поставка спірного товару здійснювалась на умовах DDU (м. Прилуки), покупець не здійснював витрат на транспортування, які фактично включаються у вартість товару.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС термін DDU - «поставка без сплати мита» означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких мит (під словом «мито» тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого «мита» покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Колегія суддів, аналізуючи вищевказані норми законодавства та враховуючи умови контракту, звертає увагу, що митною вартістю спірного товару є його контрактна ціна, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування та страхування несе продавець.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1, 2 ч. 4, ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пункт 1 ч. 5 ст. 54 МК України надає право митному органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Тобто у зв'язку з тим, що митною вартістю спірного товару є його контрактна ціна, то враховуючи вимоги п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган зобов'язаний під час митного оформлення перевірити числові значення складових митної вартості спірних товарів, іншими словами - числові значення складових контрактної ціни (з чого саме складається ціна та які витрати до неї включені).

Однак, колегія суддів звертає увагу, що жоден з документів, надання яких передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, не містив такої інформації. В той же час відповідно до вимог ч. 1 ст. 53 МК України на декларанта (у даному випадку - Позивача) покладений обов'язок надання митному органу документів, що підтверджують заявлену митну вартість спірного товару (у даному випадку - контрактну ціну) і обраний метод її визначення (у даному випадку - метод за ціною договору (контракту)).

Декларант, заявляючи митному органу саме таку митну вартість і саме обраний метод її визначення, тим самим підтверджує, що він надасть документи, з яких можна буде перевірити з чого саме складається митна вартість (ціна) заявленого до митного оформлення товару.

В свою чергу, відсутність відомостей про вартість перевезення та страхування оцінюваного товару унеможливлювало перевірку митним органом розрахунку ціни за поданими до митного оформлення документами, що не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, вбачається, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що ці документи не містять усіх числових значень складових митної вартості: прайс-листи надані не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. (GLP) Limited Великобританія. Прайс-листи не містять інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, що, в свою чергу, унеможливлювало ідентифікацію однойменних партій товару; копії митних декларацій країни відправлення містили не всю інформацію про товари, а саме: не зазначена їх вартість та умови поставки; експертний висновок від 19.01.2015 № ПК-7 ґрунтується виключно на даних прайс-листів, а тому не давав змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів.

При цьому, даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар.

Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна І майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Зважаючи на зазначене, суд погоджується з митним органом, що за відсутності у висновку конкретних джерел інформації, обґрунтування ціни товару за результатами аналізу біржових цін, вартості сировини, цін на подібні (аналогічні) товари не дає можливості впевнитись, що експертом здійснений аналіз кон'юнктури ринку з врахуванням всіх особливостей продажу, та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, оскільки висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені.

Колегія суддів вважає, що вище перелічені факти свідчать про те, що подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості та не давали можливості відповідно до вимог ч.9 ст. 58 МК України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Враховуючи зміст вищенаведених норм права, колегією суддів встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, Чернігівською митницею не застосовано, оскільки декларантом (ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки") документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість; наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано митним органом, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.

З урахуванням вказаних обставин, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості та прийнятті рішення про коригування митної вартості митницею використовується наявна цінова інформація у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (далі - ЄАІС) на подібні товари. При цьому, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58-59 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості посадовою особою митниці використовувалася цінова база ЄАІС (МД від 04.12.2014 № 102040000/2014/046929, від 12.01.2015 №№ 102040000/2015/045023, 102040000/2015/045026, від 13.01.2015 № 102040000/2015/045042, від 12.05.2015 № 806010001/2015/004219, від 14.07.2015 № 806010001/2015/006631, від 24.07.2015 № 10240000/2015/046208).

При проведені аналізу митних оформлень (тютюнової сировини) встановлено, що заявлена митна вартість - 1,47, 5,02, 5,60, 5,63, 5,64, 6,44, 6,86, 7,02, 8,21 8,48 дол.США/кг, скоригована митним органом митна вартість - 1,95, 7,15, 8,44, 9,07, 9,10, 9,61, 9,93 дол.США/кг.

Частиною 4 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Проте, судом встановлено, що в ході проведення таких консультацій ПрАТ "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" не надало належної цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України.

Так, в поданих до митного оформлення документах відповідачем виявлені розбіжності, а саме: у розділі 4 «Умови оплати» зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.12.2014 № Т01/15-и (далі - Контракт) та у розділі «Терміни доставки і оплати» інвойсу від 05.06.2015 № 190089434.

У зв'язку з наявністю вказаних розбіжностей відповідачем надіслано позивачу електронне повідомлення від 14.07.2015 про необхідність подання додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, що має відповідні повноваження згідно із законодавством та/або інформацію біржових організацій про вартість товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Однак, вимога митного органу щодо надання додаткових документів була виконана не у повному обсязі, оскільки позивачем на вимогу митниці надана лише виписка з бухгалтерської документації та повторно надані прайс-лист та експертний висновок, які вже були подані до митного оформлення.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 10 квітня 2012 року у справі № 21-52а12, згідно якої митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Отже, колегією суддів встановлено, що митним органом обґрунтовано належним чином неможливість застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки та правомірно застосовано резервний метод, а тому дії органу доходів і зборів знаходяться у межах правового поля.

Колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом не було порушено вимоги ст. 57 Митного кодексу України та виконано всі умови передбачені законодавцем для визначення митної вартості товарів у зв'язку з тим, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не надано в ході проведення консультацій з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наявність правових підстав для визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки митним органом надано докази на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, повністю спростував доводи позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 р. - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 20.09.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Василенко Я.М.