ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р.Справа № 916/14/15-г

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» Від ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 не з’явився не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум»

на ухвалу господарського суду Одеської області

від26.08.2016р.

у справі№ 916/14/15-г /суддя Волков Р.В./

за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»

до відповідача проОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» зобов’язання виконати певні дії та стягнення 255 245,74грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі № 916/14/15-г позов Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» до відповідача ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» про зобов’язання виконати певні дії та стягнення 255245,74грн. задоволено повністю, зобов’язано Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» передати Державному підприємству «Державний резервний насіннєвий фонд України» насіння озимої пшениці першої репродукції сорту «Дельфін» у кількості 148 тонн та елітного насіння соняшнику «Евріка МЛ» у кількості 24,8 тони загальною вартістю 510491,48грн. та стягнуто з ОСОБА_5 (фермерського) господарства «Тритікум» на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» штраф у розмірі 255245,74грн., судовий збір у розмірі 15314,75грн., а разом стягнути 270560 (двісті сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 49 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 02 березня 2015 року у справі № 916/14/15-г залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» - без задоволення.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області 07.05.2015р. видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. змінено спосіб виконання рішення суду від 02.03.2015р. та вирішено стягнути з СФГ «Тритікум» на користь позивача 510491 (п’ятсот десять тисяч чотириста дев’яносто одну) грн. 48 коп. вартості насіння озимої пшениці першої репродукції сорту «Дельфін» у кількості 148 тонн та елітного насіння соняшнику «Евріка МЛ» у кількості 24,8 тон.

16.08.2016р. до господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» про відстрочку виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. по справі № 916/14/15-г терміном на півтора місяці до закінчення збирання врожаю соняшника, тобто до 30.09.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2016р. у задоволені заяви ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» (вх. ГСОО 2-4292/15 від 16.08.2016 року) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі №916/14/15-г відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» звернулось з апеляційною скаргою, відповідно до якої скаржник просить ухвалу господарського суду Одеської області по справі № 916/14/15-г від 26.08.2016р. скасувати, прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву СФГ «Тритікум» про надання йому відстрочки виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. терміном на 1,5місяця до 30.09.2016р.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на той факт, що суд першої інстанції не звернув уваги, що СФГ «Тритікум» надано докази, які утруднюють виконання ухвали суду саме в серпні, у боржника відсутні кошти на рахунку, необхідність спрямування коштів на покупку пального, ремонт техніки для здійснення нових посівів при відсутності необхідних грошей на рахунку; якщо врожай не буде зібраний вчасно в певні строки та не зроблено посівів на наступний рік, сільгосппідприємство втрачає можливість функціонувати, тобто реальна загроза банкрутства підприємства.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2016р. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» до провадження та призначено до розгляду на 26.09.2016р.

Представники сторін у судове засідання 26.09.2016р. не з’явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним господарським судом належним чином, що підтверджується матеріалами даної справи, а саме рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення 15.09.2016р. представником як позивача, так і відповідача.

Як вбачається із роз’яснень, викладених у пункті 3.9.1 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Частиною 2 статті 102 ГПК України встановлений 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги, який закінчується 26.09.2016р., тому будь-яке відкладення розгляду скарги апелянта без продовження цього строку в порядку ст. 69 ГПК України, неможливе.

Частина 3 статті 69 ГПК України надає право суду у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, продовжувати строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів. Самостійно без клопотання сторони суд не має можливостей вирішувати вказане питання.

Як свідчать матеріали справи до апеляційного господарського суду станом на 26.09.2016р. будь-яких клопотань про продовження строку розгляду скарги в порядку ст. 69 ГПК не надходило.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, господарський суд на підставі ст. 121 ГПК має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Апеляційна інстанція зазначає, що закон не містить переліку обставин для відстрочки виконання судового рішення, а лише вказує на критерії для їх визначення - наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, суд встановлює необхідність надання відстрочки в залежності від конкретних обставин.

При цьому, суду належить враховувати, що відстрочка виконання судового рішення повинна надаватися боржнику у виняткових випадках.

При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов’язковість виконання судового рішення (ст. 115 ГПК України).

По суті вищенаведеної норми при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

При аналізі підстав надання відстрочки слід виходити з доведення ускладнення або неможливості здійснення передбаченої судовим рішенням дії, зокрема, вчинення платежу.

При цьому, необхідно також доводити ускладнення або неможливість вчинення такого платежу на певну дату.

Згідно з п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до заяви про відстрочку виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. Селянське (фермерське) господарство «Тритікум», в обґрунтування підстав надання відстрочки посилається, що на теперішній час проводиться збирання врожаю та на протязі 7 днів, тобто до 17 серпня 2016 року підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню врожаю. Вказує на недостатність коштів на рахунках для здійснення оплати. На підтвердження чого до заяви ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» додано копію (ксерокопію) постанови Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області від 09.08.2016р. про відкриття виконавчого провадження, довідку № 063/11-07/2632 від 16.08.2016р. Філії ПАТ «Державний експортно – імпортний банк України» в м. Одесі, довідка № 44 від 12.08.2016р. СФГ «Тритікум» про проведення польових робіт для посівної в 2016р., копія (ксерокопія) ухвали господарського суду Одеської області від т09.11.2015р. по справі № 916/14/15-г.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані заявником підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема те, що у теперішній час проводиться збирання врожаю та на протязі 7 днів, тобто до 17 серпня 2016 року підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню врожаю, та те, що у разі арешту рахунку підприємства та іншого його майна буде ускладнено нормальне функціонування підприємства, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами ст.42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті ст.121 ГК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення. Таким чином, фінансовий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а не певних виняткових і об’єктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення (аналогічна судова практика наведена у постанові ВГСУ по справі №911/864/13-г від 02.04.2014р.).

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення по даній справі винесено господарським судом ще 02.03.2015р., та після цього було оскаржено ОСОБА_1 (фермерським) господарством «Тритікум» до Одеського апеляційного господарського суду, однак постановою від 22.04.2015р. залишено без змін.

16.06.2015р. Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» звернулось до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 02.03.2015р., однак ухвалою суду від 26.06.2015р. у задоволенні заяви було відмовлено. Означена ухвала суду від 26.06.2015р. відповідачем була оскаржена до апеляційної інстанції, однак постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2015р. апеляційна скарга ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» – залишена без задоволення.

30.06.2015р. Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» звернулось до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду терміном на три місяці до закінчення збирання врожаю, до 29.09.2015р. Ухвалою господарського суду від 20.08.2015р. у задоволені заяви про надання відстрочки відмовлено. Означена ухвала суду від 20.08.2015р. відповідачем була оскаржена до апеляційної інстанції, однак постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2015р. апеляційна скарга ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» – залишена без задоволення.

І нарешті ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. змінено спосіб виконання рішення суду від 02.03.2015р. та вирішено стягнути з СФГ «Тритікум» на користь позивача 510491 (п’ятсот десять тисяч чотириста дев’яносто одну) грн. 48 коп. вартості насіння озимої пшениці першої репродукції сорту «Дельфін» у кількості 148 тонн та елітного насіння соняшнику «Евріка МЛ» у кількості 24,8 тон.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідачем рішення суду не виконується вже більше року, а отже посилання заявника на сезонний характер виробництва не можуть братись судом до уваги. Крім того, у червні 2015 року СФГ «Тритікум» вже зверталось до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду по цій справі з тих самих підстав та ухвалою суду від 20.08.2015 року у задоволенні вищевказаної заяви було відмовлено.

Таким чином, належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, заявником не надано.

Окрім того, боржник при подачі вказаної заяви до господарського суду повинен довести, що відстрочення виконання судового рішення не сприятиме ухиленню від виконання судового рішення, у зв’язку з чим необхідним є дослідження обставин вжиття боржником заходів, спрямованих на виконання судового рішення.

ОСОБА_1 (фермерським) господарством «Тритікум» до заяви про відстрочення ухвали та до апеляційної скарги не надано доказів вжиття в добровільному порядку конкретних заходів, спрямованих на виконання судового рішення, а саме рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р., з урахуванням ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. (про зміну способу виконання рішення).

Слід врахувати, що надання відстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямовано на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, тобто повинен бути дотриманий баланс інтересів як боржника, так і кредитора, оскільки такі дії суду повинні сприяти в повному обсязі виконанню судового рішення.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, які б могли ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим; заявником не доведені такі обставини, що ускладнюють або виключають можливість виконання ОСОБА_1 (фермерським) господарством «Тритікум» судового рішення господарського суду, окрім того недостатність коштів на одному рахунку в одному банку не свідчать про відсутність коштів в інших банківських установах.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід’ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов’язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції («ОСОБА_6 проти Італії», заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

У даному конкретному випадку затримка виконання рішення суду триває фактично вже півтора року, на протязі яких боржник не тільки не вживає заходи до добровільного виконання, а ще навпаки оскаржує усі судові рішення у даній справі, подає до суду однотипні та необґрунтовані заяви про відстрочку та розстрочку, чим затягує процедуру примусового виконання.

Аналізуючи все вищенаведене у сукупності, колегія суддів враховує, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Колегія суддів вважає, що надані відповідачем до суду першої інстанції докази в обґрунтування заяви – не є належними доказами, які б підтверджували неможливість або ускладнення виконання судового рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2015р.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що боржником не надано переконливих доказiв винятковостi ситуацiї, що спонукала його звернутися до суду iз вiдповiдною заявою, не наведено також доказiв iснування обставин, що за змiстом ст. 121 ГПК України ускладнюють виконання ухвали господарського суду або роблять їх неможливим, та не доведено iснування причинно-наслiдкового зв’язку мiж такими обставинами i неможливiстю виконання постанов.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Одеської області від 26.08.2016р. у справі №916/14/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Додатково колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі від 26.08.2016р. помилково послався на Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України», оскільки станом на день винесення ухвали господарським судом Одеської області дані роз’яснення втратили чинність, а саме 17.10.2012р. згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.08.2016р. у справі № 916/14/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді:           О.Л. Воронюк

ОСОБА_4