Справа № 22ц-741/09 Головуючий у 1 інстанції - Адамчук Г.М.
Категорія - 46 Доповідач - Здрилюк О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів: Здрилюк О.І., Данилюк В.А.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
пр-ка позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
пр-ка відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Горохівського районного суду від 28 квітня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
01 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в якому просив виділити йому жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований на АДРЕСА_1, а відповідачу виділити жилий будинок, розташований на АДРЕСА_2.
Рішенням Горохівського районного суду від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 48/100 жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на суму 52324 грн. 17 коп., а саме:
- кімнату 1-4 площею 13,6 кв.м,
- кімнату 1-3 площею 10,5 кв.м,
- гараж Б-1,
- літню кухню б-1,
- погріб з шийкою б-2.
Виділено ОСОБА_3 52/100 жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на суму 57068 грн. 83 коп., а саме:
- кімнату 1-1 площею 9,3 кв.м,
- кімнату 1-8 площею 1,8 кв.м,
- кімнату 1-7 площею 3,2 кв.м,
- приміщення 1-2 площею 6,6 кв.м,
- приміщення 1-6 площею 11,5 кв.м,
- приміщення 1-5 площею 17,1 кв.м,
- сарай В-1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2372 грн. 33 коп. компенсації за відхилення від вартості часток у будинковолодінні.
Стягнуто з ОСОБА_3 в доход держави 523 грн. 24 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу.
Відповідач та її представник просять апеляційну скаргу відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - до скасування з постановлення нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 щодо поділу будинковолодіння, розташованого на АДРЕСА_1, суд виходив з того, що сторонами добровільно визначено порядок користування цим майном і в погосподарських книгах відкрито два окремих номери на це господарство.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 в частині розподілу будинку по АДРЕСА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності щодо даного майна.
Проте, такі висновки суду суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права.
Згідно ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу такого майна частки дружини та чоловіка є рівними.
Так, із матеріалів справи вбачається, що сторони до 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі і за час шлюбу придбали будинковолодіння, розташоване на АДРЕСА_1, а також частково збудували жилий будинок на АДРЕСА_2.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № О-74/1 від 27.03.2009 року вартість будинковолодіння, розташованого на АДРЕСА_1 становить 109393 грн. (а.с.114-125).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розірвання шлюбу сторонами збудовано не цілий, а лише елементи будинку на АДРЕСА_2, а саме: коробку з міжкімнатними перегородками, перекриттям, з встановленими дерев'яними вікнами, вхідними дверима, дахом, вартість яких, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 0324 від 27.08.2009 року становить 133113 грн. (а.с.174-184).
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що поділу в даному випадку підлягають лише елементи цього жилого будинку, а не весь будинок в цілому, як про це просить позивач.
З врахуванням вартості спірного майна, колегія суддів приходить до висновку про доцільність його поділу між сторонами шляхом виділу позивачу будинковолодіння, розташованого на АДРЕСА_1, а відповідачу - виділення елементів будинку, розташованого на АДРЕСА_2, оскільки остання цей будинок добудувала самостійно і на даний час ці будівлі зареєстровані за кожним із сторін.
Позивач в судовому засіданні відмовився від компенсації різниці у вартості спільного майна, а тому і не слід проводити такі стягнення з відповідача на користь позивача.
Також не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати за проведення експертизи, оскільки останній не подав відповідних письмових доказів про цю оплату.
Разом з тим, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи як судом першої, так і апеляційної інстанцій, а також стягнути з відповідача в доход держави недоплачений позивачем судовий збір.
Задовольняючи частково позов в частині розподілу будинковолодіння, розташованого на АДРЕСА_1, суд першої інстанції, покликаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи № О-74/1 від 27.03.2009 року (а.с.114-125), не зазначив і не врахував, що для проведення запропонованого експертом розподілу цього будинковолодіння необхідно виконати переобладнання і будівельні роботи по влаштуванню двох ізольованих квартир, серед яких: закладення одних та влаштування інших дверних прорізів, обладнання автономних мереж електропостачання та опалення, а також влаштування добудови загальною площею 5,1 кв.м.
Крім того, в порушення вимог ст.152 ЖК України, суд провів розподіл будинку, не отримавши відповідного дозволу виконкому місцевої ради щодо переобладнання і перепланування цього жилого будинку.
Відмовляючи в позовних вимогах щодо будинку на АДРЕСА_2 за пропуском строків позовної давності, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до вимог ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В матеріалах справи відсутня така заява відповідача.
Таким чином, висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права, що згідно з статтею 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, на підставі ст.ст.69, 70, 71 СК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Горохівського районного суду від 28 квітня 2009 року в даній справі скасувати та постановити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Провести поділ спільного майна подружжя наступним чином.
Виділити ОСОБА_1 жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1 вартістю 109393 грн..
Виділити ОСОБА_3 елементи жилого будинку АДРЕСА_2, а саме: коробку з міжкімнатними перегородками, перекриттям, з встановленими дерев'яними вікнами, вхідними дверима, дахом на загальну суму 133113 грн..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1133 грн. 50 коп. (одну тисячу сто тридцять три грн. 50 коп.) сплаченого судового збору та 280 грн. (двісті вісімдесят грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 507 грн. 39 коп. (п'ятсот сім грн. 39 коп.) судового збору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді