Справа № 420/1450/16-п

Провадження № 33/782/89/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 жовтня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області Чобур О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Олексіївка Білокуракінського району Луганської області, який працює керівником Луганського регіонального структурного підрозділу ПП «Бізон-Тех 2006», мешкає у АДРЕСА_1, на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 23.08.2016 року, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 18.06.2016 року о 20 годині 40 хвилин на вул. Українській у смт Новопсков Луганської області він керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Hyundai Tucson» державний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову суду за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закрити.

Посилається на те, що хоча в зазначений час і в зазначеному в матеріалах справи місці він і перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте не знаходився за кермом автомобіля і не керував ним. Фактично автомобілем керував ОСОБА_2, який знаходиться в трудових стосунках з компанією «Бізон-Тех 2006».

Крім того, на час прибуття працівників ДАІ автомобіль не рухався, бо на ньому було відсутнє заднє ліве колесо, яке водій повіз на шиномонтаж, що підтверджується відеозаписом, який суд не дослідив. Також ці обставини міг би підтвердити свідок ОСОБА_3, який в той час знаходився поруч.

Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважає неправдивими, оскільки свідок ОСОБА_4 раніше працював в правоохоронних органах і перебуваючи за кермом, не міг бачити, що саме він керував автомобілем, а свідка ОСОБА_5 взагалі не було на місці події. Просить поставитися критично до показань цих свідків, зазначає, що суд безпідставно не допитав працівників ДАІ, які склали протокол.

Вважає, що суд безпідставно послався в протоколі на його пояснення, яких він не надавав, не був він допитаний і судом.

Крім того, на думку апелянта, суд розглянув справу з порушенням підсудності і без його участі, надіславши повідомлення за адресою, за якою він не проживає; допустився помилки, вказавши в анкетних даних, що по батькові він зветься Олександрович, тоді як він Олексійович.

Також ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на оскарження постанови суду, в якій зазначено, що він пропустив строк на оскарження постанови, оскільки не був присутній в судовому засіданні.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, строк на апеляційне оскарження йому слід поновити.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, по телефону повідомив про бажання розгляду апеляції без його участі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції при розгляді справи відповідно ст.252 КУпАП дав оцінку доказам в їх сукупності і обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, рапорт працівника ДАІ свідчить про те, що підставою для складання протоколу слугувала поведінка ОСОБА_1, який керував автомобілем, проте, побачивши працівників ДАІ, припинив рух, вийшов з машини і почав ходити навколо неї. Під час розмови зі ОСОБА_1 було виявлено, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, проте від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.

Факт знаходження в стані алкогольного сп'яніння не оспорюється і самим ОСОБА_1

Як свідчать пояснення свідка ОСОБА_4, в зазначений час він керував автомобілем ВАЗ-2121 і бачив, як від магазину почав рух автомобіль «Hyundai Tucson», потім зупинився і з нього швидко вийшов громадянин. Повертаючись назад, його зупинили працівники ДАІ і запропонували засвідчити факт відмови особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, при цьому цією особою виявився хлопець, який рухався від магазину і виходив з місця водія, тобто ОСОБА_1 При цьому свідок зазначив, що автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_1, рухався, тобто мав всі колеса.

Свідчення про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння надані і свідком ОСОБА_5

Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо упередженості чи неправдивості цих свідків, не надано таких доказів і апелянтом.

Клопотань про допит у апеляційному засідання цих свідків чи будь-яких інших осіб не заявлено.

За таких умов вважаю, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні була доведена, помилкове посилання суду на письмові пояснення правопорушника, який фактично їх не надавав, не вплинула на доведеність його вини.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а тому, Новопсковський районний суд не порушив підсудності, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яке вчинене в Новопскові.

Судові повістки направлялися судом за місцем мешкання батьків ОСОБА_1, саме ця адреса зазначена зі слів самого ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому доводи апелянта про неналежне оповіщення про час і місце розгляду справи вважаю безпідставними.

Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України з врахуванням характеру вчиненого правопорушення та ступеня його вини, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Постановою судді від 29.08.2016 року виправлено описку в постанові від 23.08.2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, зазначено, що слід вважати правильним в резолютивній частині постанови написання по батькові ОСОБА_1 «Олексійович».

З урахуванням наведенного підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 23 серпня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області О.В.Чобур.