Справа №2-а-45/2009
У Х В А Л А
іменем України
« 26 » травня 2009 року Глобинський районний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Іващенко Ю.А. ,
при секретарі Папенко Л.І. ,
з участю : представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Градизької селищної ради Сухенка О.Л.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.12.2008 року нею було подано заяву про передачу земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації громадянам України для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га у приватну власність по АДРЕСА_1. Рішенням Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області № 15 від 11.12.2008 року в задоволенні її заяви відмовлено у зв»язку з тим, що вона не є користувачем земельної ділянки, щодо якої було подано заяву про передачу у приватну власність. Дане рішення вона вважала протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Надсилаючи заяву про надання земельної ділянки у приватну власність, вона виходила з того, що земельна ділянка перебуває в її користуванні у зв'язку з тим, що до смерті її чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідне домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, обліковувалось як домоволодіння, в якому її покійний нині чоловік ОСОБА_3 був головою відповідного домогосподарства. Відповідний запис міститься в Книзі погосподарського обліку, що зберігається у виконавчому комітеті Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області. Дані, які містяться в Погосподарській книзі є первинною обліковою інформацією, що ведеться у даному випадку, в селищній раді. Первинна облікова інформація, яка ведеться безпосередньо Градизькою селищною радою Глобинського району Полтавської області, містить відомості про те, що дане домоволодіння, а зокрема житловий будинок та господарські споруди, перебували у власності її покійного чоловіка ОСОБА_3 та обліковувалось за адресою: АДРЕСА_1. Вважала, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Право власності на житловий будинок та господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 було набуто після смерті його батьків в порядку спадкування, що виключає спільну власність її та її покійного чоловіка на дане нерухоме майно. Батькам її покійного чоловіка була виділена земельна ділянка до 1991 року, а у відповідності до Земельного кодексу України, що був чинним на той момент, громадянам земельні ділянки у користування надавались безстроково. Враховуючи викладене, позивачка вважала, що вона належним чином прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_3 до складу якої входило і право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі викладеного, позивачка ОСОБА_2. прохала визнати протиправним та скасувати повністю рішення Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області № 15 від 11 грудня 2008 року «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1»; зобов'язати Градизьку селищну раду Глобинського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_2 в пленарному засіданні на найближчій сесії після набрання рішенням суду чинності та прийняти рішення про передачу громадянці ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 в розмірі 1500 кв.м.
Як вбачається з позову, ОСОБА_2. звернулася до суду за захистом прав в порядку Кодексу адміністратвиного судочинства України, що підтвердив в судовому засіданні і представник позивача ОСОБА_1
Однак, суд вважає, що по суті предметом позову ОСОБА_2 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії є спір про право на земельну ділянку. Тобто, як вбачається з позову, позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що земельна ділянка щодо якої нею було подано заяву про передачу земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації громадянам України для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га у приватну власність по АДРЕСА_1, перебуває в її користуванні у зв'язку з тим, що до смерті її чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідне домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, обліковувалось як домоволодіння, в якому ОСОБА_3 був головою відповідного домогосподарства, про що міститься відповідний запис в книзі погосподарського обліку, що зберігається у виконавчому комітеті Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області. Позивачка ОСОБА_2. вважала, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Право власності на житловий будинок та господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, її чоловіком ОСОБА_3 було набуто після смерті його батьків в порядку спадкування. Батькам її покійного чоловіка ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка до 1991 року безстроково. Також позивачка вважала, що вона належним чином прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_3 до складу якої входило і право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, предметом спору в даній справі є саме право власності на земельну ділянку та право користування нею.
Згідно ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з зазначених вимог позивача щодо скасування рішення Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області № 15 від 11 грудня 2008 року, ОСОБА_2. виходила з того, що порушено її право на землю, оскільки вона набула право користування спірною земельною ділянкою в порядку спадкування. Таким чином, в даній справі існує спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Крім цього, звернувшись до Градизької селищної ради з заявою від 02.12.2008 року про надання земельної ділянки в приватну власність, позивач реалізовував власне право на приватизацію земельної ділянки, передбачене ст. 118 ЗК України, а як випливає зі змісту ст. 12 ЗК України, селищна рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Позивач ОСОБА_2. в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 вважав, що спір повинен вирішуватись в порядку встановленому КАС України.
Представник відповідача Сухенко О.Л. вважав, що по справі є спір про право, а тому заявлені вимоги позивача мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 157, 158, 159, 160 КАС України,
УХВАЛИВ :
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії закрити.
Роз"яснити, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 186 КАС України ухвала може бути оскаржена через Глобинський районний суд до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Глобинського
районного суду Ю.А. Іващенко