755/12818/16-п

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2016 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної служби МВС у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м.Києва, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ст.184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2016 року близько 20-10 год., ОСОБА_1, АДРЕСА_1, перебуваючи в п'яному вигляді не належним чином виконувала батьківські обов'язки, щодо своїх малолітніх дітей.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином та своєчасно, про причини неявки до суду не повідомила.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.

За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення, серії АА №031736, від 29 липня 2016 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1, вчинила правопорушення, що передбачене ст.184 КУпАП, оскільки вищезазначені факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, АА №031736, від 27 липня 2016 року (а.с.1); поясненнях ОСОБА_1; рапорті чергового інспектора Дніпровського УП ГУ Національної поліції України в м.Києві.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, в свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, правом подати письмові пояснення (заперечення) по факту скоєння адміністративного правопорушення не скористалась.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, - невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1, в межах санкції ст.184 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини в скоєнні правопорушення, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Керуючись ст.ст.33, 184, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі сімнадцять гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави двісті сімдесят п'ять гривень 60 копійок судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.

Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна