Справа №2-1309/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2009 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого – судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини до ОСОБА_1 та відділу житлово-комунального господарства, будівництва та комунальної власності Чугуївської міської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності на Ѕ частку квартири за малолітнім ОСОБА_3 -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із позовом в інтересах малолітнього сина до відповідачів про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності на Ѕ частку квартири за дитиною. В позовній заяві вона вказала у судовому засіданні пояснила, що з 21.08.1999 року по 14.05.2008 року вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1.. Від цього шлюбу вони мають дитину – сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Весь вказаний період шлюбу вони фактично проживали в квартирі АДРЕСА_1. За цією адресою разом із ними проживав і їх син від народження. В 2003 році ця квартира була приватизована відповідачем одноособово і при подачі документів для приватизації він скрив від органу приватизації про наявність в квартирі інших жильців, тобто рідного сина. Про даний факт вона дізналася тільки після розірвання шлюбу та розподілу спільно нажитого майна. Більш того відповідач визнаючи цей безспірний факт пропонував оформити договір дарування половини квартири на ім’я сина, у зв’язку з чим це питання розглядалося органом опіки та піклування Чугуївської міської ради, але потім він передумав і відмовився від цього. Діючи в інтересах сина просить суд визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 28.11.2003 року виданого відділом житлово-комунального господарства, будівництва та комунальної власності виконкому Чугуївської міської ради та визнати право власності на 1/2 частку квартири за ОСОБА_3.
Відповідач ОСОБА_1. заперечуючи проти позову вказав на те, що у 2003 році його дружина ОСОБА_2. та його малолітній син ОСОБА_3 хоча і проживали фактично з ним в спірній квартирі, але були зареєстровані у якості жильців за іншою адресою. Тому при приватизації квартири він отримав відповідні довідки без врахування їхнього проживання. Вважає приватизацію проведену у відповідності до вимог закону і просить суд відмовити позивачці у позову.
Представник виконкому Чугуївської міської ради заперечуючи проти позову та надавши копії документів на підставі яких було видано свідоцтво про право власності на квартиру в порядку приватизації державного житлового фонду, вказав на те що, приватизаційні матеріали готувалися та надавалися до відділу житлово-комунального господарства, будівництва та комунальної власності виконкому Чугуївської міської ради будинковим управлінням Чугуївської КЕЧ району, а оскільки Чугуївська КЕЧ району та її будинкові управління ліквідовані, то перевірити достовірність цих документів неможливо. Встановити реєстрацію усіх членів сім’ї ОСОБА_2. на момент приватизації квартири у 2003 році не вбачається можливим, а оскільки в довідці про склад сім’ї вказаний тільки один ОСОБА_1., то вважає приватизацію проведену у відповідності до закону.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.
ОСОБА_2. та ОСОБА_1. знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 1999 року по 2008 рік. В період шлюбу у 2000 році у них народилася дитина – син ОСОБА_3. Весь цей час вони проживали разом однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_1. До 2006 року ОСОБА_2. була зареєстрована у якості жильця в місті АДРЕСА_2 29.11.2006 року вона також зареєструвалася в спірній квартирі. У 2003 році ОСОБА_1. до Чугуївської міської ради подав заяву про бажання приватизувати спірну квартиру де вказав у якості жильця тільки себе одного, додавши до заяви довідку про склад сім’ї видану начальником будинкового управління НОМЕР_2 Чугуївської КЕЧ району, де також було вказано, що в квартирі проживає він один. Тоді як насправді в квартирі разом з ним проживав його малолітній син з народження та дружина і цей факт ОСОБА_1. не заперечував у судовому засіданні. ОСОБА_2. вказуючи на наведені обставини, підтвердила що вона дійсно була зареєстрована за другою адресою в місті Чугуєві і не мала права на приватизацію спірної квартири, але їх дитина проживала в спірній квартирі і мала право на участь у приватизації квартири. Про що будинкове управління достовірно знало, але видало довідку про склад сім’ї на одну особу.
У відповідності до ст.3 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю. Згідно ч.1 ст.5 цього Закону якщо загальна площа квартири що приватизується відповідає нормі встановленої ст.3 Закону, то квартира передається наймачеві та членам його сім’ї безплатно. До членів сім’ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло. За нормою ч.3 ст.5 Закону, у разі перевищення загальної площі, яку має отримати сім’я наймача безплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності – грошима.
Як вбачається із пояснень представника Чугуївської міської ради ОСОБА_1. при приватизації квартири не яких доплат і не в якому виді не здійснював, тоді як загальна площа квартири становить 49,4 кв. метри. За таких умов ОСОБА_1. за 18.4 кв. метри загальної площі квартири повинен був зробити доплату, але фактично він цього не робив. Крім цього при прийому заяви на приватизацію житла, відділ житлово-комунального господарства виконкому Чугуївської міської ради повинен був з’ясувати наявність сім’ї у заявника, кількість її членів та наявність неповнолітніх дітей. Оскільки виконком Чугуївської міської ради як орган опіки та піклування зобов’язаний перевіряти та захищати права неповнолітніх дітей в тому числі і при приватизації житла держаного житлового фонду.
З 2000 року з народження ОСОБА_3 по наступний час проживає фактично в спірній квартирі і є членом його сім’ї, за ним зберігається право на житло незалежно від бажання батька, іншого житла у нього немає і він не приймав участі у іншій приватизації житла.
За таких обставин позов підлягає задоволенню. Судові витрати сплачені при подачі позову до суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1. на користь позивачки.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.3,5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 в інтересах малолітньої дитини до ОСОБА_1 та відділу житлово-комунального господарства, будівництва та комінальної власності Чугуївської міської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності на Ѕ частку квартири за малолітнім ОСОБА_3 – задовольнити.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 по вулиці АДРЕСА_1 від 28.11.2003 року виданого відділом житлово-комунального господарства, будівництва та комунальної власності Чугуївської міської ради за НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1 та визнати право власності на Ѕ частку цієї квартири за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в загальній сумі 16 гривень.
Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: