Справа. №    11-67 2007 p.                                     Головуючий у 1  інстанції -

Олексієнко М.М.

Доповідач -  Слісарчук Я.А.

УХВАЛА

Іменем  України

" 30 " січня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області  в  складі:

Головуючого                                                         Романова О. В.

суддів                                                                     Захарчука СВ.

Слісарчука Я. А.

за участю прокурора                                             Мохарєва О. А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за апеляцією ОСОБА_1. на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2006 року про вирішення питань, зв'язаних з  виконанням  вироку  суду,

Встановила:

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2005 року ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за ст.ст. 289 ч.З,15 ч.І 194 ч.2, 185 ч.З, 69, 70 ч.І КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією  всього  належного  йому  майна.

Відбуваючи покарання в Бердичівській ВК НОМЕР_1 засуджений 31 серпня 2006 року звернувся з заявою до Бердичівського міськрайонного суду в якій посилаючись на ст.5 КК України просив привести вирок у відповідність з новим законом, а саме перекваліфікувати його дії з ч.З ст. 289 КК України на ч.2 ст.289 КК України та змінити умови  тримання.

Постановою   Бердичівського   міськрайонного   суду заяву засудженого           задоволено           частково,            його дії перекваліфіковані   з   ч.З   ст.   289   КК  України   на   ч. 2   ст.

28 9 КК України, в задоволенні решти його вимог відмовлено.

Як зазначив суд в своєму рішенні питання, щодо зміни режиму утримання не відноситься до компетенції суду.

Не погоджуючись з постановою суду засуджений подав апеляцію в якій просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилається на те, що вона є незаконною.

На думку апелянта суд не неповно з'ясувавши всі обставини в справі безпідставно не зменшив йому строк відбуття  покарання.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає,   виходячи  з  наступного.

Перевіркою               матеріалів                  кримінальної                  справи

встановлено, що суд повно та всебічно дослідив обставини вказаної'справи та обгрунтовано, враховуючи положення ст.5 КК України виключив з вироку Ізюмського міськрайонного суду кваліфікуючу ознаку ч.З ст.28 9 КК України завдання великої матеріальної шкоди та перекваліфікував дії засудженого на ч.2 ст. 28 9 КК України.

Також, суд правильно відмовив в задоволенні заяви засудженого про зміну умов тримання, оскільки відповідно до положень ст. 100 КВК України, вирішення вказаних питань  не  відноситься  до  компетенції  суду.

Що стосується питання про зменшення строку відбуття покарання, то в заяві засудженого воно не піднімалось, а  тому  судом  при  розгляді  справи  не  вирішувалось.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_1. злочинів та даних про його особу, колегія суддів не знаходить підстав для зменшення засудженому  строку       відбуття  покарання.

Постанова суду є законна та обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляції, колегія  суддів  не  знаходить.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365, 366  КПК  України,  колегія  суддів,

Ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2006  року,   щодо  нього  -  без  зміни.