Справа № 307/2325/14-ц

Провадження № 2/307/11/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Розман М.М.

при секретарі Цех Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення сільської ради та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення сільської ради та зобов’язання вчинити дії. Свої вимоги мотивує тим, що починаючи з 2001 року вона постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1/а. З 1998 року в її користуванні , а також в користуванні її чоловіка, перебувала земельна ділянка площею 0.07 га. по вул . Народна , 111/а та використовувалася для будівництва та обслуговування житлового будинку, як присадибна земельна ділянка. 09.12.2001 року її чоловік ОСОБА_4 помер , після чого земельна ділянка площею 0.07 га. по вул Народна, 111/а пребуває в її одноосібному користуванні.

Також позивач вказує, що рішенням 2-ої сесеії 23-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.1998 року її чоловікові ОСОБА_4 передавалася у приватну власність земельна ділянка площею 0.07 га. по вул.Леніна , 114 ( на сьогоднішній день вул. Народна 111\а) у с.Ганичі для будівництва житлового будинку.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 005156 від 08.04.2001 року їй було передано у власність земельну ділянку площею 0.07 га. по вул. Леніна, 114 ( на сьогоднішній день вул. Народна, 111/а) у с. Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку. Однак в подальшому рішенням Тячівського районного суду від 19.11.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16.05.2013 року у цивільній справі № 711/8922/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради , третьої особи - управління Держкомзему у Тячівському районі про скасування державного акту на право приватної власності на землю та зобов’язання знести огорожу, було визнано незаконним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю ІІ- ЗК №005156, виданий на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.1998 року на її ім’я.

Позивачка вказує , що підставою для скасування державного акту на землю послужили ті обставини, що при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю було порушено норми діючого законодавства, оскільки вона із заявою про прередачу їй у приватну власність земельної ділянки не зверталася, рішення про передачу у власність земельної ділянки, на підставі якого видався державний акт, видавалося її чоловіку ОСОБА_4 , а не їй , державний акт виданий з технічними помилками у частині визначення меж. Суд апеляційної інстанції при розгляді справи також зазначив, що державний акт виготовлений з технічними помилками, внаслідок чого ОСОБА_3 не може оформити своє право на суміжну з нею земельну ділянку. А тому, оскільки виданий на її ім’я державний акт на право приватної власності на землю було визнано недійсним, а рішення суду набуло законної сили , вона вирішила заново оформити право власності на земельну ділянку площею 0.07 га. по вул. Народна , 111/а у с. Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку, в зв’язку з чим зверталася до ОСОБА_2 сільської ради з заявами про надання дозволу на виготовлення проекту відводу зазаначеної земельної ділянки у власність.

Зокрема позивачка зазначила, що 29.12.2012 року вона зверталася до ОСОБА_2 сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 0.07га. по вул .Народна 111/а у с.Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак у вирішенні даної заяви було відмовлено у зв’язку з тим , що на той час виданий на її ім’я державний акт на право власності на землю ІІ-ЗК № 005156 від 08.04.2001 року не був скасований. У подальшому, 25 червня 2013 року вона повторно зверталася до Ганичіської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 0.07 га. по вул .Народна 111/а у с.Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку. Але у вирішенні даної заяви також було відмовлено з тих мотивів, що фактичні межі земельної ділянки накладаються на межі сусідньої земельної ділянки ОСОБА_3, що стверджує листом ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.2014 року № 114/02-34. Пізніше їй стало відомо , що рішенням 14-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 27.09.2013 року № 818 відповідачці ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту відведення у власність земельної ділянки площею 0.1259 га. , розташованої по вул. Народна, 111 в с. Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд.

Позивач вважає, що дане рішення 14-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 27.09.2013 року№ 818 , є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідачці ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1259 га. , до складу якої також входить земельна ділянка площею 0.03 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0.07га. , розташованої по вул.Народна , 111/а у с.Ганичі , яка пребуває у її користуванні.

Згідно обмірів фактичних меж земельної ділянки , розташованої по вул Леніна (Народна,111/а) у с. Ганичі, проведених 16.10.2012 року спеціалістами ДП «Закарпатгеодезцентр» , про що складено план земельної ділянки , площа земельної ділянки становила 0.07 га. А згідно по господарської книги виконкому ОСОБА_2 сільської ради за дворогосподарством по вул Народна , 111/а рахується земельна ділянка плрощею 0.07 га. Це також стверджується довідкою виконкому ОСОБА_2 сільської ради № 05 від 22.04.2013 року , яка надавалася ОСОБА_2 сільською радою до матеріалів цивільної справи № 711/8922/2012 Тячівського районного суду та копією облікової картки по господарськог обліку на 2011-2015 роки.

Позивачка вказує , що факт користування нею земельної ділянки площею 0.07 га. по вул.Народна, 111/а у с. Ганичі стверджується також рішенням 2-ої сесії 23 –го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.1998 року, згідно якого її чоловікові ОСОБА_4 передавалась у приватну власність земельна ділянка площею 0.07 га по вул. Леніна , 114(на сьогоднішній день вул. Народна, 111/а) у с.Ганичі для будівництва житлового будинку. Також факт користування нею земельною ділянкою площею 0.07 га. стверджується наявністю державного акту на право привпатної власності на землю ІІ –ЗК № 005156 від 08.04.2001 року , згідно якого їй було передано у власність земельну ділянку площею 0.07 га. по вул Леніна , 114 ( на сьогоднішній день вул. Народна, 111/а) у с.Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку, та факт визнання недійсним і скасування зазначеного державного акту у судовому порядку, на її думку, жодним чином не спростовує факт, що в її користуванні знаходилась земельна ділянка саме площею 0.07 га , оскільки державний акт був скасований не з підстав порушення права ОСОБА_3 на землекористування , а внаслідок того , що рішення сільської ради , яке послужило підставою для видачі державного акту, надавалося на ім’я її чоловіка ОСОБА_4, а не на її ім’я, та у зв’язку з допущенням технічної помилки при виготовленні державного акту – було неправильно зазначено опис меж земельної ділянки у державному акті, у зв’язку з чим суміжні землекористувачі , в тому числі і ОСОБА_3 не мали змоги оформити правовстановлюючі документи на власні земельні ділянки. А саме , у державному акті було зазначено наступний опис меж земельної ділянки : від А до Б- землі загального користування ( вул. Леніна) , від Б до В - землі ОСОБА_5, від В до Г – землі під водою ( струмок) , від Г до А – землі ОСОБА_3 ,хоча виходячи з фактичного розташування земельної ділянки опис меж, на думку позивачки, повинен зазначатись іншим чином.

Позивачка стверджує, що під час розгляду цивільної справи № 711/8922/2012 Тячівським районним судом не було встановлено порушення з її боку прав на землекористування суміжних користувачів, в тому числі і ОСОБА_3. Звертає увагу на те, що згідно державного акту ІІ-ЗК № 005156 від 08.04.2001 року її земельна ділянка межувала з струмком. На даний час відповідачкою ОСОБА_3 виготовлено план земельної ділянки по вул Народна, 111 у с. Ганичі , згідно якого площа її земельної ділянки складає 0.1259 га. , а позивачки – лише 0.04 га , внаслідок чого її земельна ділянка не межує зі струмком , а з боку струмка межує з земельною ділянкою ОСОБА_3.

Також під час розгляду цивільної справи № 711/8922/2012 ОСОБА_2 сільська рада надавала довідку з по господарської книги № 46 від 12.10.2012 року, згідно з якою за дворогосподарством ОСОБА_3 по вул. Народна , 111 у с. Ганичі рахується земельна ділянка площею 0.11 га. , в той час як згідно наданої ОСОБА_2 сільською радою на запит адвоката копією облікової картки по господарського обліку на 2011- 2015 роки за дворогосподарством ОСОБА_3 по вул. Народна , 111 у с. Ганичі рахується земельна ділянка площею 0.13 га., а тому в позивачці не зрозуміло за рахунок чого земельна ділянка ОСОБА_3 за період з 2012 по 2014 роки збільшилась у площі.

На думку позивачки з виготовленого ОСОБА_3 плану земельної ділянки по вул. Народна , 111 у с. Ганичі чітко видно, що її земельна ділянка збільшилась на 0.03 га за рахунок використовуваної позивачкої земельної ділянки по вул . Народна , 111/а у с. Ганичі, а тому позивачка вважає, що при прийнятті рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0.1259 га. не було враховано , що частина із цієї земельної ділянки площею 0.03 га. не є вільною , а перебуває в її користуванні.

Крім того позивач вказує, що рішенням 14-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 04.11.2013 року № 854, затверджено акт комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села про земельний спір щодо меж між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Згідно з актом комісії з питань агоропромислового комплексу , земельних ресурсів та розвитку села від 22.10.2013 року було виявлено , що межа земельної ділянки плщею 0.1259 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Народна, 111 ОСОБА_3 відповідає топографо-геодезичній зйомці та місцю розташування земельної ділянки. Комісія також встановила, що вона відмовляється підписати акт встановлення та погодження меж земельної ділянки по вул Народна , 111 безпідставно , а межі земельної ділянки проходять згідно обмірів виконання робіт проектною організацією.

Позивачка вважає, що рішення 14-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 04.11.2013 року № 854 прийнято всупереч вимогам земельного законодавства та її прав щодо землекористування, оскільки в порушення вимог ст. 159 ч.2 ЗК України про час і місце розгляду земельного спору її жодним чином не повідомлялося і всі дії щодо вирішення земельного спору вчинялися ОСОБА_2 сільською радою без її відому. Крім цього відповідачка ОСОБА_3 взагалі не зверталася до неї з проханням про підписання акту встановлення і погодження меж земельних ділянок. При обмірах земельної ділянки ОСОБА_3 землевпорядною організацією її також не було запрошено, хоча до при здійсненні таких замірів відповідачкою було безпідставно включено і частину користованої нею земельної ділянки по вул. Народна , 111/а , яка погоджена сталими межовими знаками, хоча заяву про добровільну відмову від користування земельною ділянкою вона не подавала.

Після пред’явлення позову позивачка збільшила позовні вимоги посилаючись на те, що рішенням 13-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 26.06.2013 року у наданні їй дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку було відмовлено у зв’язку з накладанням фактичних меж вказаної земельної ділянки на межі сусідньої земельної ділянки, геодезичні роботи проводилися без представника сільської ради.

Позивачка вважає дане рішення безпідставним, оскільки, на її думку, жодних накладок фактичних меж земельної ділянки на межі сусідньої земельної ділянки не було. Крім того , на момент прийняття даного рішення, відповідачці ОСОБА_3 не видавалося рішення на земельну ділянку по вул. Народна, 111 у с.Ганичі, у неї були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Натомість , розглянувши заяву ОСОБА_3, ОСОБА_2 сільська рада прийняла рішення про надання їй дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0.1259 га. , не звернувши уваги , що така земельна ділянка накладається на частину земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні і площа накладки складає 0.03 га. Тобто, на думку позивачки, у даному випадку була надана незаконна перевага відповідачці ОСОБА_3.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 116 ч.5, 141, 143, 155, 158, 159, 160 ЗК України, ч.10 ст. 59 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», з урахуванням збільшених позовних вимог, просить визнати незаконним та скасувати рішення 14-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 27.09.2013 року № 818 про надання ОСОБА_3 мешканці с. Ганичі, вул. Народна , 111 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0.1259 га , розташованої по вул. Народна , 111 у с. Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд; рішення 14-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 04.11.2013 року № 854 »Про затвердження акту комісії з питань агропромислового комплексу , земельних ресурсів та розвитку села»; рішенням 13-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 26.06.2013 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відводу земельної ділянки площею 0.07 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Ганичі по вул. Народна, 111/а. А також зобов’язати відповідача ОСОБА_2 сільську раду Тячівського району розглянути на черговій сесії питання про надання ОСОБА_1 , мешканці с. Ганичі, вул. Народна, 111/а , дозволу на розробку проекту відведення щодо надання у власність земельної ділянки площею 0.07 га., розташованої по вул. Народна, 111/а в с. Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_6 позов підтримали повіністю посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просять позов задоволити.

Представник ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив , що згідно із по господарськими записами у книгах за 1990 – 2000 роки користувачем земельної ділянки по вул. Леніна, 114 ( на даний час Народна, 111) в с. Ганичі був батько відповідчки ОСОБА_3 – ОСОБА_8 , як голова дворогосподарства, у якому також проживала і сама ОСОБА_3, котра теж була користувачем земельної ділянки , а після смерті батька його спадкоємицею та продовжила користуватися цією земельною ділянкою та дворогосподарством. Як йому відомо у 1998 році ОСОБА_3 усно дала згоду на забудову частини земельної ділянки за вказаною адресою своїй племінниці ОСОБА_9 і при цьому сторонами не визначалась площа забудови земельної ділянки. В подальшому саме без вилучення земельної ділянки у попередніх користувачів, без погодження та встановлення площі земельної ділянки , без визначення її конфігурації , без складання абрис – схеми розміщення земельної ділянки , без погодження меж з сусідами , другою сесією ХХІІІ скликання ОСОБА_2 сільської ради і було прийнято рішення від 23.05.1998 року «Про приватизацію земельних ділянок громадянам села «, яким було надано дозвіл громадянину ОСОБА_4 на безоплатну приватизацію земельної ділянки по вул . Леніна, 114 с. Ганичі площею 0.07 га.. Проте ОСОБА_4 цим правом не скористався, а ОСОБА_1 право на приватизацію цієї ділянки замість покійного чоловіка не отримувала, рішень щодо передачу їй особисто у власність цієї ділянки сільською радою взагалі не приймалося , конфігурація земельної ділянки та межі відповідно теж не визначались через відсутність правової підстави. Також по обліковим документам сільської ради за ОСОБА_1 рахується ще одна земельна ділянка , яка призначена для забудови та розміщена в іншому місці – по вул. Л. Українки , б/н ( урочище " Цьоково") с. Ганичі , якою ОСОБА_1 користується до цього часу , однак правовстановлюючих документів не виготовила.

Вважає оспорювані рішення є правомірними і просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_10 ОСОБА_11 в судовому засіданні проти позову заперечив посилаючись на те, що на його думку використовувати дані державного акту на право приватної власності на землю, який є скасованим, є неприпустимим. Оспорювані рішення сільської ради вважає обґрунтованими і правомірними. Такої площі земельної ділянки, на яку посилається позивачка, у її користуванні по вулиці Незалежності 111\а немає і вона могла бути розташована у іншому місці. З заявами про відновлення меж позивачка не зверталася. А погріб, на який вказує позивачка, споруджений батьком відповідачки ОСОБА_3, яка є його спадкоємцем, і ніяк не може належати ОСОБА_1. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи , суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.1998 року , 08.04.2001 року на ім’я ОСОБА_9 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №005156, площею 0,07 га., розташовану на території с. Ганичі, вул. Леніна, 114, для обслуговування житлового будинку (Т.1 а.с.6).

В подальшому рішенням Тячівського районного суду від 19.11.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16.05.2013 року у цивільній справі № 711/8922/2012 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради , третьої особи - управління Держкомзему у Тячівському районі про скасування державного акту на право приватної власності на землю та зобов’язання знести огорожу, було визнано незаконним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю ІІ- ЗК №005156, виданий на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.1998 року на її ім’я.

Судами при розгляді даної справи було встановлено, що ОСОБА_3 разом із своїм чоловіком є власницею домоволодіння, згідно рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради та Свідоцтво про право власності на домоволодіння від 22.09.2010 року. Документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою позивачка не має.

Також встановлено, що 08.04.2001 року на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.1998 року на ім’я ОСОБА_9 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №005156, площею 0,07 га., розташовану на території с. Ганичі, вул. Леніна, 114, для обслуговування житлового будинку. З плану зовнішніх меж та опису земельної ділянки убачається, що вищезазначена земельна ділянка від знаку «А» до знаку «Б» розташована вздовж вулиці Леніна, в той час як з кадастрової справі видно, що від знаку «А» до знаку «Б» земельна ділянка відповідача межує із ділянкою позивача. З вулицею Леніна ділянка ОСОБА_9 межує від точки «Б» до точки «В» між якими 12,7 м.. Графічним планом розташування земельних ділянок у с. Ганичі підтверджується, що ділянка відповідача, відповідно до плану зовнішніх меж, зазначених у державному акті, накладається на земельні ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 Випискою із рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 23.05.1998 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам» стверджено, що ОСОБА_9 вирішено виділити у приватну власність земельну ділянку, в той же час із списку громадян села Ганичі вбачається, що ділянка була виділена ОСОБА_4 (чоловіку ОСОБА_9М.), мешканцю с. Ганичі, вул. Леніна, 114.

В державному акті на ім’я відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_3 зазначена суміжним землекористувачем від знаку «Г» до знаку «А», а в кадастровій справі земельна ділянка гр. ОСОБА_3 межує від знаку «А» до «Б». Із ксерокопії графічного плану розташування земельних ділянок в с. Ганичі, встановлено накладення земельних ділянок позивача і відповідача.

Задовольняючи позов та визнаючи недійсним і скасовуючи державний акт, виданий ОСОБА_1 (ОСОБА_9) Михайлівни суди виходили із того, що ОСОБА_1 із заявою про надання їй у приватну власність земельної ділянки не зверталася, рішення про передачу їй земельної ділянки у приватну власність сільської радою не приймалося, а державний акт виданий з грубими технічними помилками у частині визначення меж, що істотно порушує права позивача, позбавляючи її можливості приватизувати земельну ділянку, яка знаходиться у неї в користуванні, позивач не погоджував відповідачеві меж земельної ділянки( Т.1 а.с. 21-21).

Згідно довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради від 22.04.2013 року № 04 ОСОБА_3 , мешканка с. Ганичі , вул. Народна, 111, користується земельною ділянкою площею 0.11 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно по господарської книги № 2 , особовий рахунок № 123 з 1997 року(Спр№711\8922\2012 а.с.105). А згідно довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради від 22.04.2013 року за №05 громадянка ОСОБА_1 , мешканка с.Ганичі , вул. Народна, 111/а користується земельною ділянкою площею 0.07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з 2001 року(Спр№711\8922\2012 а.с.96).

Довідкою виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 01.07.2014 року за № 1493 стверджено, що до 15.06.1996 року земельною ділянкою в с. Ганичі по вулиці Народна, 111, користувався ОСОБА_13( Т.2 а.с.64).

Згідно рішення 14-ої сесії 6-го скликання від 27 вересня 2013 року за № 818 « Про надання дозволу на розробку проекту землеусрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку» надано дозвіл гр. ОСОБА_3 , мешканці с.Ганичі , вул. Народна , 111, на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд , площею 0.1259 га в с. Ганичі , вул. Народна , 111 ( Т.1 а.с.71).

А згідно до рішенням 14-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 04.11.2013 року за № 854 «Про затвердження акту комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села» було затверджено акт комісії від 22.10 2013 року з питань агропромислового комплексу , земельних ресурсів та розвитку села про земельний спір щодо меж між земельними ділянками громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , згідно якого встановлено межа земельної ділянки , площею 0.1259 га. , для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул Народна. 111, громадянки ОСОБА_3 (Т.1 а.с. 77-78).

На підставі вказаних рішень позивачці виготовлено проект земдлеусстрою щодо відведення земельної ділянки у власність( Т.2 а.с.185-205).

Рішенням 13-ої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 26.06.2013 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відводу земельної ділянки площею 0.07 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Ганичі по вул. Народна, 111/а (Т.2 а.с.65).

З наданих сторонами викопіровок , схем, фототаблиць встановлено місце розташування спірної земельної ділянки та наявність на ній об’єктів у різний період( Т.1 а.с.Т.1 а.с.82. 83, Т.2 а.с.59-63, 130-137).

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що раніше працювала спеціалістом при районному відділу земельних ресурсів і на підставі рішення сільської ради виготовляла технічну документацію на земельну ділянку по вулиці Леніна в с. Ганичі, за місцем проживання ОСОБА_9. Заміри проводила по межах, які показувала сама ОСОБА_9. Не пам’ятає щоб на той час там були якісь межові знаки, а також щоб на земельній ділянці було розташоване якесь підвальне приміщення.

ОСОБА_15 в судовому засіданні ствердив, що декілька років том він на замовлення ОСОБА_3 проводив геодезичні роботи на її земельній ділянці в с. Ганичі. Був на місці розташування земельної ділянки, огорожі ніякої не було і він виконав обміри в межах, які показувала замовник. ОСОБА_3 також говорила, що погріб розташований на її частині ділянки.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 пояснили, що вони брали участь у роботі комісії по вирішенні межового спору між сторонами і були на місці розташування спірної земельної ділянки. На їх думку викладені в акті від 22 жовтня 2013 року обставини відповідають дійсності.

В ході судового розгляду даної справи рішенням двадцять другої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 26 червня 2015 року за №1242 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд ОСОБА_1 в с. Ганичі по вулиці Народна, 111\а, площею – 0.0400 га.( а.с. 65).

Згідно ч. 1 ст. 15 та ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 цього ж Кодексу передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази, відповідно до ст..ст. 58, 59 ЦПК України, повинні бути належними і допустимими.

Згідно до ст.. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до норм ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 140 цього Кодексу передбачені підстави припинення права власності на земельну ділянку, якими є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця, відчуження земельної ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація за рішенням суду, невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ч.1 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки в тому числі шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підстави та порядок набуття права на землю, а також порядок передачі земельних ділянок визначено у ст.ст. 116, 118 ЗК України.

Із зазначених норм випливає, що отримання земельної ділянки у власність або в користування супроводжується різними діями зацікавленої особи, прийняттям відповідних рішень органу місцевого самоврядування (щодо дачі згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, про затвердження проекту відведення та про передачу земельної ділянки).

Згідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати будь-яких порушень його прав на землю.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання недійсними актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Так згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як встановлено з тексту позовної заяви та доводів позивачки і її представника в судовому засіданні, позивачка просить визнати незаконними та скасувати рішення сільради, на підставі яких відповідачка ОСОБА_3 може отримати у приватну власність спірну земельну ділянку, вважаючи, що вказане рішення порушує її право на отримання цієї ж ділянки як особи, яка має право на отримання частини цієї земельної ділянки.

Одночасно позивачка просить зобов’язати відповідача ОСОБА_2 сільську раду Тячівського району розглянути на черговій сесії питання про надання їй дозволу на розробку проекту відведення щодо надання у власність земельної ділянки площею 0.07 га., розташованої по вул. Народна, 111/а в с. Ганичі для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Разом з цим, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем ОСОБА_2 сільською радою вже розглянуто дане питання і рішенням двадцять другої сесії 6-го скликання ОСОБА_2 сільської ради від 26 червня 2015 року за №1242 надано їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд в с. Ганичі по вулиці Народна, 111\а, площею – 0.0400 га., тобто поза межами частини земельної ділянки, на яку претендує відповідачка ОСОБА_3І.( Т.2 а.с. 65).

Зазначене рішення на даний час є чинним і оскаржується позивачкою ОСОБА_1 в судовому порядку та ухвалою судді Тячівського районного суду відкрито провадження у цивільній справі( Справа №307\1916\16-ц), де предметом розгляду є законність вказаного рішення( а.с.84).

У зв’язку з цим ухвалою Тячівського районного суду від 14 липня 2016 року провадження в даній справі було зупинено до закінчення провадження у цивільній справі №307\1916\16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради та зобов’язання вчинити дії(Т.2 а.с. 87, 88).

Однак ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18 серпня 2016 року зазначена ухвала про зупинення провадження скасована, а справу направлено для продовження її розгляду( Т.2 а.с.120-123).

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Отже, виходячи із встановлених судом обставин справи та із вказаних вище норм цивільного, цивільного процесуального та земельного законодавства суд приходить до висновку, що позивачка не надала доказів, які б підтверджували, що частина земельної ділянки, на яку вона претендує, раніше перебувала у її правомірному користуванні та що оспорюваними рішеннями відповідача були порушені її права на земельну ділянку саме в межах, конфігурації і площі, на яку вона претендує, а тому в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі у зв’язку з його недоведеністю.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивачку.

Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 169, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 12, 81, 116, 118,122, 140, 155 , 158 ЗК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення сільської ради та зобов’язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: М.М.Розман