ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.10.2016Справа № 41/207

За заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р.

По справі №41/207

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий мандарин ОЙЛ»

До Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

Треті особи із самостійними вимогами на предмет спору

1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси»

2. Дочірнє підприємство «Стальінвест «Товариства з обмеженою

відповідальністю «Донметалзбут»

про виконання зобов'язання в натурі

Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про виконання зобов'язання в натурі.

Ухвалою суду від 14.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.04.2009 року.

17.04.2009 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» та Дочірнє підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут», керуючись ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, через канцелярію суду, як треті особи із самостійними вимогами на предмет спору, звернулись з позовними заявами до відповідача.

Ухвалою суду від 17.04.2009 року позовні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» та Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» прийняті до розгляду та залучено в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» та Дочірнє підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл», задоволено частково, зобов'язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути зі зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» мазут марки М-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54179613,40 грн. (п'ятдесят чотири мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго»АЕК «Київенерго», позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» задоволено повністю, зобов'язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути в натурі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381,67 тонн заставною вартістю 55 839 674,00 грн. (п'ятдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»АЕК «Київенерго», позовні вимоги Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут», задоволено повністю, зобов'язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути в натурі на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» мазут марки М-100 у кількості 24 830,305 тонн заставною вартістю 54626671,00 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні: 16 363,662 тонн на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго», 8 466,643 тонн на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго» АЕК «Київенерго».

06.05.2009 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано накази.

08.05.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» та Дочірнє підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» через канцелярію суду звернулись з заявами про зміну способу виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року.

Ухвалою від 12.05.2009 року заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» та Дочірнього підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 року у справі 41/207 задоволено, змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду від 21.04.2009 року у справі № 41/207, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» 54 179 613 (п'ятдесят чотири мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 40 коп. вартості мазуту, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» 55 839 674 (п'ятдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. вартості мазуту, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» 54 626 671 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп. вартості мазуту та видано накази.

Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва № 41/207 від 06.05.2009 року про зобов'язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути зі зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл»мазут марки М-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54179613,40 грн. (п'ятдесят чотири мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго».

Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва № 41/207 від 06.05.2009 року про зобов'язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути в натурі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381,67 тонн заставною вартістю 55 839 674,00 грн. (п'ятдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»АЕК «Київенерго».

Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва № 41/207 від 06.05.2009 року про зобов'язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути в натурі на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» мазут марки М-100 у кількості 24 830,305 тонн заставною вартістю 54626671,00 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні: 16 363,662 тонн на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго», 8 466,643 тонн на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго»АЕК «Київенерго».

04.03.2016р. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» через канцелярію суду звернулось з заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. у справі № 41/207, встановлений ухвалою від 12.05.2009р., наступними чином - замість стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Золотий мандарин Ойл» і третьої особи-1 ТОВ «Торговий дім «Ресурси» грошових коштів на зобов'язання ПАТ «Київенерго» повернути на користь: 1) позивача - ТОВ «Золотий мандарин Ойл» мазут марки м-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54 179 613,40 грн з мазутосховищ ПАТ «Київенерго»; 2) третьої особи-1 - ТОВ «Торговий дім «Ресурси» мазут марки М-100 загальною кількістю 25 381,67 тонн заставною вартістю 55 839 674,00 грн. з мазутосховищ ПАТ «Київенерго».

Ухвалою від 14.03.2016р. відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зміну способу виконання рішення від 21.04.2009р. по справі 41/207.

05.07.2016р. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» через канцелярію суду звернулось із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. у справі № 41/207.

Ухвалою суду від 08.07.2016р. призначено до розгляду заяву на 17.08.2016р.

16.08.2016р. відділом діловодства суду від представника третьої особи із самостійними вимогами отримано заперечення проти заяви відповідача від 05.07.2016р. про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 р.

В судовому засіданні 17.08.2016р. оголошено перерву до 26.08.2016р.

В судовому засіданні 26.08.2016 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» подав заяву про відвід судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою від 26.08.2016р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресурси» було залишено без задоволення. Одночасно, вказаною ухвалою відведено (самовідвід) суддю Прокопенко Л.В. від участі у розгляді заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. у справі 41/207. Матеріали справи №41/207 передано для здійснення авторозподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу №41/207 передано було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 21.09.2016р. справу №41/207 було прийнято справу №41/207 суддею Спичаком О.М. до свого провадження та призначено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. на 03.10.2016р.

03.10.2016р. до суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про забезпечення фіксування судового процесу, яке судом розглянуто та задоволено.

Одночасно, 03.10.2016р. заявником подано клопотання про відкладення розгляду заяви.

Вказане клопотання було відхилено судом з урахуванням наступного.

У відповідності до присів ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення становить 10 днів.

Пунктом 3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» передбачено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго», внаслідок чого клопотання відповідача залишено судом без задоволення.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зміну способу виконання рішення від 21.04.2009р., господарський суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписом ст.4-5, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. Конституційного суду України по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. Конституційного суду України по справі №11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013р. Конституційного Суду України по справі № 1 7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №41/207, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (п.7.1.3 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Відповідно до п.7.2 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування поданої заяви, відповідач посилався на те, що станом на теперішній час в мазутних сховищах Публічного акціонерного товариства «Київенерго» знаходиться достатня кількість мазуту для виконання судового рішення по справі. Крім того, заявником наголошено, що відпала технічна неможливість виконання рішення, зокрема, звільнено під'їзні колії, через які здійснюється вивантаження мазуту. Одночасно, відповідачем вказано, що виконання рішення по справі №41/207 у грошовій формі не вбачається можливим через відсутність у боржника грошових коштів та збитковість його господарської діяльності у 2015р.

Проте, за висновками суду, вказані твердження заявника не вказують на наявність виключних та беззаперечних підстав для зміни способу виконання судового рішення по справі.

Судом зазначалось, що ухвалою від 12.05.2009 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду від 21.04.2009 року у справі № 41/207, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» 54 179 613 (п'ятдесят чотири мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 40 коп. вартості мазуту, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» 55 839 674 (п'ятдесят п'ять мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. вартості мазуту, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» 54 626 671 (п'ятдесят чотири мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп. вартості мазуту.

Наразі, слід зауважити, що при зміні способу виконання судового рішення було враховано фактичну відсутність у відповідача мазуту та технічну неможливість виконання судового акту шляхом повернення мазуту зі зберігання.

Суд повторно звертає увагу заявника, що листами №Д19/1016 від 16.02.2009р. та №Д19/1017 від 16.02.2009р. Публічним акціонерним товариством «Київенерго» було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» про неможливість повернення мазуту зі зберігання.

Крім того, змінюючи спосіб виконання рішення по справі судом було прийнято до уваги пояснення відповідача щодо технічної неможливості повернення мазуту.

Зокрема, листами №Д 07/2985 від 08.05.2009 р., №Д 07/2986 від 08.05.2009 р., №Д 07/2987 від 08.05.2009 р. боржником було повідомлено стягувачів про неможливість виконання наказів, за відсутності технічної та технологічної можливості їх виконання.

За твердженнями заявника, на теперішній час така технічна неможливість відпала та мазут наявний у боржника може бути повернутий стягувачам.

Суд зазначає, що згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно зі ст.34 вказаного нормативно-правового акту господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи (п.2.5 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Однак, незважаючи на вказані вище приписи чинного законодавства, заявником не було представлено до матеріалів справи належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів нівелювання технічних причин неможливості передання стягувачу мазуту.

Наразі, слід зауважити, що підтвердження №42АУ/91ПЗ/7236 від 04.07.2016р. Публічного акціонерного товариства «Київенерго» стосовно технічної можливості виконання рішення від 21.07.2009р. господарського суду по справі №41/207 не є належним та допустимим у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказом нівелювання обставин, які були підставою для зміни способу виконання рішення ухвалою від 12.05.2009р. Вказана довідка не є достеменним свідченням наявності у сховищах заявника мазуту, що належить саме Публічному акціонерному товариству «Київенерго», у кількості необхідній для виконання судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що посилання на збитковість Публічного акціонерного товариства «Київенерго», встановлену за наслідками 2015р., також не вказують на винятковість обставин, які були б достатніми для зміни способу виконання судового рішення, та не є виключним свідченням неможливості останнього виконати свої зобов'язання на теперішній час.

Посилання відповідача на часткове виконання рішення по справі №41/207 суд також не приймає до уваги в якості підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оскільки вказані обставини ніяким чином не вказують на необхідність зміни способу виконання рішення суду.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що у разі виникнення дійсних підстав для зміни способу виконання судового рішення, останній не позбавлений права та можливості повторно звернутись до суду з відповідною заявою.

Таким чином, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо доказової необґрунтованості розглядуваної заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та відсутності підстав для її задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зміну способу виконання рішення від 21.04.2009р. по справі 41/207.

Суддя Спичак О.М.