Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

1 квітня 2009  р. Ленінський районний суд м. Харкова в  складі:

головуючого- судді -             Шрамко Л.Л.

    при секретарі -             Шевченко О.О.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м. Харкові цивільну справу за позовом  КП

“Харківські теплові мережі” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 6 999 грн. 12 коп. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі»  про відшкодування моральної шкоди,

встановив :

    Позивач звернувся до суду 20 серпня 2008 р. з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості  за послуги з теплопостачання за період з 1 червня 2003 р. по 30 червня 2008 р. у сумі  6 999 грн. 12 коп., посилаючись на те, що відповідачі мешкають в приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, користуються послугами  позивача з опалення та підігріву гарячої води, однак плату за надані послуги вносять не в повному обсязі.

    Позивач також просив поновити пропущений строк позовної давності, посилаючись на те, що у зв’язку з великою кількістю споживачів підприємство позбавлено можливості своєчасно пред’явити позов про стягнення заборгованості.

    Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, подала зустрічний позов про стягнення з позивача у відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн., посилаючись на те, що позивач не надавав послуг належної якості, батареї в квартирі у опалювальний сезон холодні, гарячої води в квартирі немає. Неодноразові звернення до позивача не мали результатів. Гаряча вода була відсутня у 2001 р.: у січні - 14 днів, у лютому - 15 днів; у квітні - 5 днів; з 11 по 31 липня; з 1 по 21 серпня, з 25 по 31 жовтня; 1,2,5, 20-22 листопада; 4-12 і 16-20 грудня; у 2002 р.- 30, 31 липня, з 1 по 23 серпня, з 3 по 23 вересня; а також з липня по жовтень 2008 р. Постійні відключення гарячої води порушують її нормальний життєвий уклад, вона позбавлена можливості дотримуватися звичайних гігієнічних норм, зазнає моральних страждань, відчуваючи себе приниженою. У 2001 р. ж вона неодноразово телефонувала позивачу, зверталася з усними скаргами. Вона вимушена чекати представників позивача, вимикати додаткові електроприлади для вимірювання представником температури. Порушені її права, як споживача на якісну продукцію, дотримання доступної і достовірної інформації про послуги, порядок їх оплати і пред’явлення претензій. Також позивач в порушення вимог ст. 19 Закону «Про захист прав споживачів» примушує її отримувати і сплачувати послуги неналежної якості. Внаслідок ненадання позивачем послуг належної якості вони з сином часто хворіють.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримав, зустрічний позов не визнав, посилаючись на те, що в порядку, визначеному Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води,  позивачем проведені  перерахунки  у випадках надання послуг неналежної якості. Крім того, послався на те, що КП «Харківські теплові мережі» надає зазначені послуги з 1 серпня 2001 р., тому відповідальність за якість послуг до цього часу позивач не несе. Позивачка не зверталася до позивача з претензіями стосовно якості наданих послуг.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання неодноразово не з’являвся, про слухання справи повідомлений належним чином, просив справу розглядати  його відсутності. У судовому засіданні опитаний його представник обох відповідачів, який позов не визнав, посилаючись на вищезазначені позивачкою обставини.

За вищенаведених обставин відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим справу розглянути у відсутності відповідача ОСОБА_2

    Суд, вислухавши представника позивача, відповідачку ОСОБА_1,  представника відповідачів, дослідивши матеріали справи,   вважає, що основний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Відповідачі проживають в приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» створено на підставі розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 27 червня 2001 р. №429, послуги з з централізованого опалення та підігріву гарячої води надає з серпня 2001 р.

З відомості особистого рахунку №3537 за вказаною адресою вбачається, що відповідачі за період з червня 2003 р. по грудень 2005 р. жодного разу не вносили плату за послуги з теплопостачання, за період з січня 2006 р. оплачували послуги несвоєчасно і не в повному обсязі,  в зв’язку з чим у них утворилась заборгованість за період з  червня 2003 р. по 30 червня 2008 р. у сумі  6 999 грн. 12 коп.

Згідно зі ст. 156, 162 ЖК України, ст.4 ЦК України (в ред. 1963 р.) ст. 11 ЦК України ( в ред. 2003 р.)  відповідачі, як власники квартири, зобов’язані за встановленими тарифами своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (в ред. 2003 р.) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між споживачами та виконавцями послуг з централізованого теплопостачання регулювалися в період з серпня 2001 р.   Правилами надання населенню послуг з водо- теплопостачання і водовідведення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. №1497, а з липня 2005 р. регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води”, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р.  (надалі-Правила).

Відповідно до п.23 Правил від 30 грудня 1997 р. плата за календарний місяць вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковім місяця, якщо договором не встановлений інший строк.

 Відповідно до Закону «Про житлово-комунальні послуги», “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води”, затв.  Постановою Кабінету Міністрів України  від 21 липня 2005 р. № 630 власники і наймачі квартир    зобов’язані  не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за надані комунальні послуги, плата за надані послуги вноситься щомісячно  за нормами і тарифами, встановленими обласними державними адміністраціями.

Вищезазначеними Правилами  встановлений порядок пред’явлення претензій на неналежну якість послуг, а також порядок проведення перерахунку сплати за теплопостачання у разі невідповідності температурного режиму  встановленим нормам. Повне звільнення від сплати   передбачене Правилами від 30 грудня 1997 р. тільки у разі зниження температури повітря  до +5 градусів, а Правилами від 21 липня 2005 р. -  у разі зниження температури в житлових приміщеннях нижче 12 градусів (у наріжних кімнатах - нижче 14 градусів).

Із витягу з особистого рахунку відповідачів, а також наданої позивачем письмової  інформації про зменшення оплати за послуги з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води  за вказаною адресою вбачається, що в період з 1 червня 2003 р. по 30 червня 2008 р.  позивачем надані відповідачам зазначені послуги, а у разі їх невідповідності  встановленим нормам відповідно до вимог вищезазначених Правил провадилися відповідні перерахунки в сторону зменшення нарахувань.

Доказів на підтвердження своїх доводів про те, що позивачем послуги не надавалися у вказаному обсязі чи позивачем не зроблений перерахунок відповідно до якості і обсягу наданих послуг, як це передбачено Правилами, відповідачі суду не надали.

Оскільки відповідачі фактично користувалися послугами з теплопостачання, які надавалися позивачем, вони  зобов’язані оплатити надані послуги.

Відповідно до ст. 257 ЦК України з урахуванням 3-х річного строку позовної давності стягненню з відповідачів солідарно підлягає заборгованість за період з 1 серпня 2006 р. по 30 червня 2008 р.  у сумі 4 834 грн. 16 коп., а  нарахована за період з 1 червня 2003 р. по 30 липня 2006 р. стягненню не підлягає у зв’язку з пропуском позовної давності за даними вимогами.

Таким чином,  позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у сумі 4 834 грн. 16 коп.

Згідно зі ст.ст. 11,  60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України  с уд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України  с уд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані позивачкою  ксерокопії заяв на адресу начальника тепломережі Ленінського району від 27.12.2000 р. про відсутність опалення і гарячої води, а також незгоду  з проведеним перерахунком,  на адресу начальника ЖЕО Ленінського району м. Харкова від 19 жовтня 1998 р. про відсутність опалення і гарячої води,  суд до уваги не приймає, оскільки КП «Харківські теплові мережі» створене у червні 2001 р., надає послуги населенню з серпня 2001 р., тому не несе відповідальність за якість послуг з теплопостачання до цього часу.

Також суд не приймає до уваги надану позивачкою копію заяви від 16 жовтня 2000 р. на адресу водотресту Ленінського району м. Харкова про відсутність холодної води, оскільки вона не має відношення до предмету предметом спору за даним позовом.

Не приймає суд до уваги і надану відповідачкою копію акту-претензії від 28 лютого 2003 р., складеного представниками КП «ХТМ» і мешканкою АДРЕСА_3 В.В. про невідповідність температурного режиму опалення  в квартирі ОСОБА_3 встановленим нормам, оскільки цей документ не має відношення до квартири відповідачів.

Відповідачка не надала суду доказів, що мале місце замерзання труб та порив труб на горищі з вини КП «Харківські теплові мережі», і що вона подавала таку заяву позивачу, надана нею ксерокопія заяви від 9 січня 2008 р. не є доказом, що такі обставини мали місце.

Відповідачкою не надано актів-претензій, складених в порядку, передбаченому Правилами, про ненадання їй послуг неналежної якості, а подані їй до суду ксерокопії заяв від 17.01.2002 р., 20.12.2007 р., 29.11. 2007 р., 19.02.2008 р. про невідповідність нормам температурного режиму  не є підставою для звільнення від оплати за надані послуги. Доказів подання зазначених  заяв позивачу, як і заяв у 2008-2009 р.р., відповідачка суду не надала.

Позивачем надано докази на підтвердження того, що у разі надання послуг не в повному обсязі, невідповідності температурного режиму нормам, незалежно від  наявності претензій відповідачів, провадилися відповідні перерахунки згідно з Правилами.

    Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

    Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст. 22 Закону  «Про захист прав споживачів» при  задоволенні  вимог  споживача  суд  одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідачка не надала суду ніяких доказів заподіяння їй з вини відповідача шкоди, її розміру, наявності причинного зв’язку між діями позивача ї захворюваннями, на які вона посилається. Доказів на підтвердження доводів про те, що  вона постійно вимушена чекати представників позивача для складання актів-претензій, також вона суду не надала.

Доказів на підтвердження доводів про те, що позивач порушив її права на повну достовірну інформацію про послуги, суду також не надано.

Порядок нарахування і оплати послуг з теплопостачання, а також проведення перерахунків у разі надання послуг не в повному обсязі регламентований Правилами, відповідно до яких і здійснено ці перерахунки, тому посилання на те, що позивач порушив права споживача, вимагаючи оплати неякісної продукції, суд до уваги не приймає.

    Ксерокопії заяв за відсутності доказів їх відправлення позивачу, а також звернення мешканців будинку з заявою до суду не є належним і допустимим доказом по  справі, і суд їх до уваги не приймає.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги відповідачки не знайшли свого підтвердження у судовому зсідання і задоволенню не підлягають.

    Згідно зі ст.88 ЦПК України, ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито» з відповідачів слід стягнути судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 30 грн. в дохід держави.

    Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст . 156, 162 ЖК  України, ст. ст.11, 23, 257, 267, 526, 527, 1167 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з водо- теплопостачання і водовідведення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. №1497, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р., Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 21  Закону «Про захист прав споживачів», суд,    

                В И Р І Ш И В:    

    Позовні вимоги  КП «Харківські теплові мережі» задовольнити частково.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 4 834 грн. 16 коп. на користь КП «Харківські теплові мережі».

    В іншій частині позовних вимог КП «Харківські теплові мережі»- відмовити.

    У задоволенні заяви КП «Харківські теплові мережі» про поновлення пропущеного строку давності для звернення з позовом до суду - відмовити.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір в сумі  51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 30 грн. в дохід держави.

    У зустрічному позові ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі»  про відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн. -  відмовити.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    ОСОБА_4 Шрамко