(КОПІЯ)
Справа N 1-2
2007рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2007 року Оболонський районний суд м.Києва
в складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.
при секретарях - Замуруєвої О.Ф.
Величко Л.В
за участю прокурора - Сімонова Я.Г.
за участю потерпілого - ОСОБА_2
за участю захисників - ОСОБА_3
ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого 03.08.2001 року Мінським районним судом м.Києва за ст.140 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України на 2 роки; 08.04.2002 року Дніпровським районним судом м.Києва за ст.185 ч.З КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 10.07.2006 року по відбуттю строку покарання
у вчиненні злочину, передбаченого сі .296 ч.4 КК України
ВСТАНОВИВ:
14.07.2006 року близько 23.45г. ОСОБА_1, знаходячись біля магазину "Делікатес", який розташований по АДРЕСА_3, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи існуючи в суспільстві елементарні правила поведінки, діючи з особливою зухвалістю та з хуліганських спонукань, безпідставно, висловлюючись нецензурною лайкою, намагався нанести удари кулаком по обличчю ОСОБА_2, але останній ухилився від ударів. Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи порушувати громадській порядок, дістав з кишені ніж, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, та наніс ним один удар по обличчю ОСОБА_2, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, спочатку не визнав, але після проведення судово-психіатричної експертизи - вину визнав повністю. Суду показав, що дійсно він безпідставно вчинив хуліганські дії по відношенню до ОСОБА_2, а саме намагався його вдарити рукою, а потім дістав з кишені ніж та наніс ним один удар по обличчю ОСОБА_2. Зміну показань ОСОБА_1 пояснив тим, що, знаходячись в ізоляції від суспільства тривалий час, він зрозумів, що потрібно говорити правду та нести покарання за злочин. У вчиненому щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 14.07.2006 року близько 21.00г. він знаходився з друзями біля магазину "Делікатес". Десь біля 24.00г. він вирішив піти додому та запропонував своїй знайомій на ім"я ОСОБА_5 провести її додому. Колі він та ОСОБА_5 відійшли від магазину, їх наздогнав незнайомий чоловік, як потім з'ясувалось це був ОСОБА_1 ОСОБА_1 запитав у нього, які він мас наміри щодо ОСОБА_5. Він відповів, що це не його справа. Після чого почалась бійка, а саме вони почали штовхатись, але ударів один одному не наносили. ОСОБА_1 намагався нанести удари рукою йому по обличчю, але він відхилився і ОСОБА_1 не попав у нього. Потім ОСОБА_1 зробив декілька кроків назад, дістав ніж та наніс йому удар ножем по обличчю. ОСОБА_5 стала кричати та кликати на допомогу, після чого підбігли хлопці та бійка зупинилась. Вважає, що підсудного необхідно ізолювати від суспільства, тому, що він тільки вийшов на волю з місць позбавлення волі, та одразу ж придбав собі ножа.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що у той день, але дати він пам"ятає, десь о 22.00г. -23.00г. він з друзями знаходився біля магазину "Делікатес". Через деякий час ОСОБА_2 пішов проводжати ОСОБА_5 додому. Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відійшли десь на метрів 100, то він почув крик ОСОБА_5 та побіг на нього. Коли він підбіг, то побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Він відштовхнув ОСОБА_2 та збив ОСОБА_1 з ніг. Потім побачив кров на обличчі потерпілого та відвів його до магазину. Після того, як він збив ОСОБА_1 з ніг, останній знову кидався у бійку та погрожував ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він працює інспектором батальйону ППС Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві. 15.07.2006 року близько 00.55г. від чергового по Оболонському РУ ГУ МВС України в м.Києві надійшло повідомлення, що біля магазину "Делікатес" підріз. Коли вони під'їхали до магазину, до них звернувся ОСОБА_2, у якого на чолі була кров, та повідомив, що невідомий чоловік наніс йому поріз якимось гострим предметом. Молоді особи, які знаходились поруч з потерпілим, пояснили, що у того хлопця, який спричинив поріз потерпілому, повинен бути ніж. Неподалік стояла компанія молодих чоловіків. Вони з ОСОБА_2 підійшли до тієї компанії та ОСОБА_2 вказав на одного чоловіка та повідомив, що цей чоловік наніс йому поранення. Вони затримали цього чоловіка, він назвався ОСОБА_1 та пояснив, що ножем він розмахував ножем та ненавмисно зачепив обличчя потерпілого. Після чого ОСОБА_1 був доставлений до Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві, де в службовому кабінеті у присутності двох понятих у ОСОБА_1 був вилучений розкладний ніж. Як пояснив ОСОБА_1 даним ножем він наніс чоловіку поранення на обличчі.
Із показань свідка ОСОБА_8, які вона давала на досудовому слідстві, та які були оголошені і перевірені під судового слідства (а.а.34) убачається, що 14.07.2006 року близько 23.45г. вона знадилась біля магазину "Делікатес". Коли вона зібралась піти додому, ОСОБА_2 запропонував проводити її. Вони вдвох відійшли від магазину десь на метрів 30 і вона почула, як ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із запитанням: "Які наміри ти маєш до цієї дівчини?", на що ОСОБА_2 розвернувся у бік ОСОБА_1, ОСОБА_1 раптово безпідставно почав наносити удари кулаком по обличчю. Розпочалась бійка. Вона намагалась їх розборонити, а потім почала кликати на допомогу. Підбігли хлопці та розвели ОСОБА_2 та Огіря у різні сторони, але ОСОБА_1 знову намагався підбігти до ОСОБА_2 та висловлювався нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_1побіг у напрямку дороги, а вона побачила на чолі та шиї ОСОБА_2 кров. Як наносив Огіря удар ножем ОСОБА_2 вона не бачила.
Із протоколу виявлення, огляду та вилучення від 15.07.2006 року (а.с.10) убачається, що у ОСОБА_1 був виявлений та вилучений ніж. Як пояснив ОСОБА_1 даний ніж він придбав для самозахисту.
Із протоколу очної ставки, проведеної 27.07.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.36-39) убачається, що потерпілий настоює на своїх показах, з яких слідує, що ОСОБА_1 безпричинно намагався нанести йому удари по обличчю, але він ухилився. Потім ОСОБА_1 дістав з кишені ніж і наніс йому один удар по обличчю. Дані показання підтвердив й ОСОБА_1
Із протоколу очної ставки, проведеної 28.07.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с.40-43) убачається, що ОСОБА_1 підтвердив той факт, що він спричинив потерпілому ножем поріз на чолі.
Згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 від 13.08.2006 року (а.с.48-49) при судово-медичному обстеженні ОСОБА_2 виявлені дві лінійні подряпини: в області чола зліва та в області кута нижньої щелепи з переходом на ліву бокову поверхню шиї. Зазначені ушкодження спричинені гострим предметом (предметами), могли утворитись 14.07.2006 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку експерта НОМЕР_2 від 05.08.2006 року (а.с.54-56) ніж, вилучений 14.07.2006 року у ОСОБА_1 виготовлено заводським способом, по типу туристичних ножів і холодною зброєю не являється.
Згідно акту наркологічної експертизи № 260 від 15.08.2006 року (а.с.91-92) ОСОБА_1 страждає опійною наркоманією.
Згідно висновку амбулаторної психолого-психіатричної експертизи НОМЕР_3 від 15.08.2006 року (а.с.96-87) ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, яким-небудь психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав, а виявляв психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, вживання зі шкідливими наслідками: на даний час утримання та по своєму психічному стану міг у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діянні, не виявляв яких-небудь відхилень у своєму нервово-психічному стані та по своєму психічному стану міг передбачити наслідки своїх поступків. ОСОБА_1 в даний час також виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, вживання зі шкідливими наслідками: на даний час утримання та по своєму психічному стану також може в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_1 при обстеженні не виявлено ніяких підстав для того, щоб вважати його обмежено осудним як на час вчинення інкримінованого діяння, так й в даний час. ОСОБА_1 за своїм психічним станом не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи НОМЕР_4 від 02.01.2007 року (а.с. 197-200) ОСОБА_1 на даний час виявляє ознаки опійної наркоманії у стадії ремісії та за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, ОСОБА_1 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_1, дані ним на початку судовому засіданні, а саме твердження підсудного, що він не умисно спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а тільки захищався, суд вважає, що підсудний не правдиво пояснював про обставини вчиненого ним злочину і розцінює їх одним із засобів захисту своїх прав і інтересів та намаганням уникнути відповідальності за вчинене.
Суд визнає достовірними показання підсудного ОСОБА_1, в яких він визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки дані показання погоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_8, та підтверджуються іншими встановленими об'єктивними фактичними обставинами справи.
Також у ході судового слідства не знайшло свого підтвердження ствердження ОСОБА_1 про те, що він не умисно спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а вчинив зазначені дії при перевищенні меж необхідної оборони (ст.124 КК України).
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.124 КК України, передбачає заподіяння тяжких тілесних ушкоджень лише у випадках, коли винний здійснює свій захист або захист інших громадян від суспільно-небезпечного посягання.
Обов'язковою умовою кваліфікації заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження за ст.124 КК України є перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної оборони або в умовах необхідності затримання злочинця.
У судовому засідання не встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 вчиняв суспільно-небезпечне діяння, тому дії ОСОБА_1 не підлягають кваліфікації за ст.124 КК України.
Окрім того, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 відсутні ознаки злочину, передбаченого ст.125 КК України, оскільки він спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження під час вчинення хуліганських дій.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не вбачається.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину у судовому засіданні доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ст.296 ч.4 КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують покарання.
Обставинами, що пом"якшують покарання, згідно до ст.66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, тому, що це покарання достатнє та необхідне для виправлення підсудного та попередження нових злочинів та не знаходить підстав для застосування щодо нього ст.75 КК України. Але за наявності двох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням стану здоров"я підсудного, та у відповідності до ст.69 КК України, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.296 ч.4 КК України
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 4.4 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді одного року позбавлення волі.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити без змін - утримання під вартою в СІЗО-13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 27.07.2006 року.
Речові докази по справі, а саме ніж, який знаходиться на зберіганні у камері схову Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції НОМЕР_6 від 05.08.2006 року -знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 за проведення експертизи та дослідження 353,07 грн. (одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, р/р НОМЕР_5 в УДК у Київській області, МФО - 821018, код 25575285).
Вирок може бути оскаржений у Апеляційний суд міста Києва через Оболонський районний суд М.Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.