Справа №22 -1678|09 Головуючий у 1 інстанції Льон С.М. Категорія 19,25 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Полежая В.Д.
Суддів: Гайсюка О.В.
Кривохижі В.І. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування.
Зазначала, що 22 серпня 2007 року уклала з відповідачем договір страхування наземного транспорту, а саме: автомобіля Volkswagen Golf V Trendline 1.6і, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який був застрахований на суму 91 600 грн. з франшизою 0%. 30 жовтня 2007 року внаслідок ДТП настав страховий випадок і цього ж дня вона звернулась до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. Оскільки відповідачем було виплачено 15 000 грн. страхового відшкодування, вона, не погодившись із сумою, замовила незалежну експертизу вартості матеріальних збитків. Відповідно до звіту станом на 1 листопада 2007 року матеріальний збиток, завданий з урахуванням фізичного зносу, дорівнює 26 743 грн. 81 коп., а ремонт автомобіля згідно акту виконаних робіт від 15 лютого 2008 року становить 29 424 грн. 66 коп. У зв»язку з тим, що відповідачем не було проведено доплати та відмовлено у ній, вона і просила стягнути з відповідача недоплачене страхове відшкодування у розмірі 14 424 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2009 у задоволенні позову відмовлено.
Суд дійшов висновку, що відповідач на виконання своїх зобов»язань за договором виплатив страхове відшкодування, а проведення автотоварознавчої експертизи на замовлення позивача та відновлювальний ремонт згідно наданого акту виконаних робіт, не було погоджено із страховиком.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і ухвалення нового по суті позовних вимог через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що страховий комісар усно повідомлявся про проведення експертизи. При цьому, сума страхового відшкодування значно менша реальної вартісті відновлювального ремонту.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженим ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Відповідно до п.4.6 Договору страхування пріоритетним документом, на підставі якого здійснюється розрахунок страхового відшкодування, є акт авто- товарознавчого дослідження, проведеного експертом, погодженого із страховиком.
Передбачено також, що за вибором та згодою страховика розрахунок страхового відшкодування може бути також здійснено на підставі деталізованої калькуляції щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу або акту виконаних робіт.
Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу зі строком дії з 23 серпня 2007 року по 22 серпня 2008 року, згідно якого відповідач зобов»язувався у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу Volkswagen Golf Trendline 1.6і, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, виплатити страхове відшкодування.
Встановлено також, що 30 жовтня 2007 року приблизно о 4.15 год. на автодорозі Миронівка-Канів сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено застрахований транспортний засіб.
Згідно висновку №288/5 автотоварознавчого дослідження Науково-дослідної лабораторії судових експертиз від 20 листопада 2007 року вартість матеріального збитку, завданого страхувальнику внаслідок ДТП, складає 15 123 грн. 73 коп.(вартість відновлювального ремонту), яка виплачена страхувальнику 8 січня 2008 року разом з відшкодуванням витрат на послуги евакуатора в сумі 600 грн., а всього 15 723 грн. 73 коп.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. ст. 979, 990 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач на виконання своїх зобов»язань за договором виплатив позивачу страхове відшкодування на підставі висновку автотоварознавчого дослідження. Його висновки сумніву не викликають.
Тому безпідставними є доводи апеляційної скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. При цьому, посилання у ній на звіт №233 про експертну оцінку вартості матеріальних збитків від 6 листопада 2007 року та акт виконаних робіт від 15 лютого 2008 року не узгоджується з вимогами закону та умовами договору щодо погодження та згоди страховика. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: