Справа №22 -2110|09 Головуючий у 1 інстанції Комлач О.Ф. Категорія 50 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Бубличенко В.П.
Сукач Т.О. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду від 8 липня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Олександрівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №2 про визнання наказів про накладення стягнення незаконними та відшкодування моральної шкоди.
Зазначала, що вона працює в школі прибиральницею з 2004 року. Оскільки останні чотири роки у неї склалися погані стосунки з директором школи, їй були винесені догани та звільнено з роботи з послідуючим поновленням. Посилалась на те, що накази №89-к від 21 травня 2008 року та №180-к від 19 листопада 2008 року щодо накладення дисциплінарних стягнень за недобросовісне виконання своїх обов»язків є незаконними, так як вона прибирала приміщення в школі належним чином. Наказ №15-к від 27 січня 2009 року щодо винесення догани за прогули є незаконним, оскільки вона згідно чинного законодавства має право на відпустку без збереження заробітної плати. Заяву про відпустку вона залишила в школі для передачі директору, оскільки її не було на робочому місці. Незаконним є також наказ №36-к від 27 лютого 2009 року про її звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов»язків. Враховуючи, що незаконним звільненням та доганами їй завдано моральних та фізичних страждань, вона і просила відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Ухвалою суду від 22 квітня 2009 року прийнята відмова позивача від позовних вимог в частині поновлення на роботі з закриттям провадження у цій частині.
Рішенням суду від 8 липня 2009 року позов задоволений частково. Визнано незаконним наказ директора Олександрівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №2 ОСОБА_2 №36-к від 27 лютого 2009 року та відмовлено у задоволенні позову в частині визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень: №89-к від 21 травня 2008 року, №180-к від 19 листопада 2008 року, №15-к від 27 січня 2009 року та у стягненні 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що суд однобоко оцінив докази, безпідставно відмовив у долучені інших доказів, дійшов помилкового висновку про відсутність порушень процедури накладення дисциплінарних стягнень, необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, яка підтримувала доводи апеляційної скарги, представника відповідача, яка заперечувала проти її доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач працювала прибиральницею з 24 травня 2004 року і була звільнена 27 лютого 2009 року за наказом №36-к від 27 лютого 2009 року, а 16 березня 2009 року директором школи було видано наказ №47-к про скасування наказу №36-к від 27 лютого 2009 року та поновлено позивача з 27 лютого 2009 року (а.с.5-6, 9, 17).
Встановлено також, що 21 травня 2008 року відповідачем видано наказ №89-к про застосування до позивача стягнення у вигляді догани за неналежне виконання обов»язків, підставою для якого став акт від 24 квітня 2008 року про те, що на площі, яку вона прибирає, виявлено пил та бруд (а.с.7, 45).
19 листопада 2008 року відповідачем було видано наказ №180-к про застосування до позивача стягнення у вигляді догани за неналежне виконання обов»язків, підставою для якого став акт від 18 листопада 2008 року, яким було зафіксоване неналежне прибирання позивачем ввірених їй приміщень (а.с.7, 48).
27 січня 2009 року відповідачем було видано наказ №15-к про застосування до позивача стягнення у вигляді догани за прогул 22 січня 2009 року, підставою для якого стала доповідна завгоспа ОСОБА_3 про відсутність на робочому місці позивача 22 січня 2009 року з 8 години до 16 години та пояснювальні записки (а.с.8, 53, 55).
Також достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни не було допущено порушень вимог трудового законодавства: строки для застосування дисциплінарних стягнень не порушені, від позивача вимагалася дача пояснень, від написання яких позивач відмовився (а.с.76, 77), стягнення оголошені в наказі і повідомлені позивачу, чого остання не заперечувала.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст. 84, 147-150, 237-1 КЗпП України, постанов Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», від 31 березня 1995 року №4 зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем при застосуванні дисциплінарних стягнень за наказами №89-к від 21 травня 2008 року, №180-к від 19 листопада 2008 року, №15-к від 27 січня 2009 року були дотримані всі вимоги чинного законодавства, тобто вони є законними, а тому і підстав для відшкодування моральної шкоди немає.
При цьому, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди виданням наказу №36-к від 27 лютого 2009 року про звільнення позивача, скасованого наказом №47-к від 16 березня 2009 року, у зв»язку з ненаданням достовірних доказів наявності моральної шкоди. Його висновки сумніву не викликають.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Посилання у ній на незаконність наказу про накладення дисциплінарного стягнення за прогул спростовується також роз»ясненнями вищезазначеного Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» відносно того, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв»язку з самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, тощо). Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду в цій частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування в межах доводів скарги немає.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Олександрівського районного суду від 8 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: