Справа № 11 -а-267
Категорія КК: ч. 1 ст. 115
Головуючий у першій інстанції Губко А.О.
Доповідач Стрижко С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі: головуючого - судді Бєлан Н.О. суддів Стрижко С.І., Балацької Г.О. за участю прокурора Мінакової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора Телесницького Г.Н., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2007 року
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2007 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, дітей не має, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 16.12.2002 року Солом'янським райсудом м. Києва за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.07.2003 р. вирок змінений і із застосуванням ст. 69 КК України призначено 3 роки позбавлення волі, 16.12.2005 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання
засуджений
• за ч. 1 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі.
ОСОБА_1визнаний винним у тому, що він 09.06.2007 року, біля 19 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, із запаленою цигаркою здійснив посадку на станції «Київ-Волинський» в останній вагон № ЗР-9М- 51601 електропоїзда № 6934 сполученням «Тетерів-Ніжин», де, пройшовши з цигаркою по вагону, зайняв своє місце і продовжував палити, на що невстановлений в ході слідства чоловік, зробив йому зауваження з приводу паління у вагоні електропоїзда і попросив його вийти палати до тамбуру вагону. Однак ОСОБА_1на зауваження чоловіка невстановленого слідством не реагував і коли останній, підійшовши до нього з метою припинити його дії та взяв його за руку, засуджений відштовхнув руку чоловіка.
Побачивши це, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які також слідували в даному вагоні, підійшли на допомогу невстановленому слідством чоловікові.
В ході конфлікту, який виник між ОСОБА_1та невстановленим слідством чоловіком, ОСОБА_2 протиправно наніс ОСОБА_1декілька ударів кулаками та ногою по різним частинам тіла, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залишивши ОСОБА_1, повернулися та сіли на свої попередні місця у вагоні.
ОСОБА_1, діючи на ґрунті раптово виниклих особистих неприязливих стосунків до ОСОБА_2, дістав зі своєї сумки розкладний ніж по типу «метелик».
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1, 09.06.2007р., біля 19 год. 05 хв., перебуваючи у вагоні № ЗР-9М-51601 електропоїзду №6934 сполученням «Тетерів-Ніжин», який в цей час слідував через перегін між залізничною станцією «Київ-Волинський» та залізничною зупиночною платформою «Караваєві Дачі», що у Солом'янському районі міста Києва, тримаючи в правій руці розкритий ніж, підійшов до ОСОБА_2, який сидів на лавочці біля вікна спиною до нього, наніс останньому удар ножем зверху вниз в область шиї, з лівого боку.
Після чого ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1за руку та потягнув на себе, в результаті чого останній опинився між ним та ОСОБА_4, і після отриманого ним тілесного ушкодження, ОСОБА_2 впав на сидіння.
По прибуттю електропоїзду о 19 год. 14 хв. на територію станції «Київ-пасажирський», ОСОБА_2 о 19 год. 27 хв. каретою швидкої медичної допомоги Київської міської станції швидкою допомоги та медицини катастроф був доставлений до Київської міської клінічної лікарні № 4, де в результаті, завданих йому тяжких тілесних ушкоджень помер 09.06.2007 року о 20 годині 30 хвилин.
В апеляції на вирок суду прокурор Телесницький Г.Н., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просив вирок суду скасувати у зв'язку із м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким ОСОБА_1визнати винним за ст. 115 ч. 1 КК України призначити йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1в апеляції просив вирок суду першої інстанції змінити та пом'якшити призначене йому покарання, оскільки суд першої інстанції, на його думку, не врахував конкретні обставини справи і факт побиття засудженого потерпілим та іншими особами до нанесення ним удару ножем ОСОБА_2 у зв'язку з чим, ОСОБА_1під час інкримінованого йому злочину перебував у стані афекту, а також обставини, що пом'якшують покарання та стан здоров'я засудженого.
Крім того, 4 лютого 2008 року з Київського слідчого ізолятора до Апеляційного суду міста Києва поступило повідомлення про смерть засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив у зв'язку зі смертю засудженого вирок суду щодо ОСОБА_1скасувати, а кримінальну справу закрити, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа - закриттю з таких підстав.
Згідно з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України, порушена кримінальна справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. 376 КПК України, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст. 6 КПК України скасовує обвинувальний вирок і закриває справу.
Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть № 8 від 17.01.2008 року ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Київській міський туберкульозній лікарні № 2 від дисемінованого туберкульозу легенів.
В матеріалах кримінальної справи відсутні дані щодо необхідності реабілітації померлого. Зокрема, після смерті засудженого будь-яких клопотань про його реабілітацію від родичів чи громадських організацій до суду не поступало.
Таким чином, відповідно до вимог п. 8 ч.1 ст. 6 та ст. 376 КПК України існують підстави для скасування вироку і закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1в зв'язку з його смертю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 376 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2007 року відносно ОСОБА_1скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України у зв'язку зі смертю засудженого.