Справа № 410/2775/12

Провадження № 2/410/1446/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рись Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації, треті особи: Кіровська селищна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_5, Державний нотаріус Третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_6, Відділ Держкомзему в ОСОБА_4 районі Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку , визнання договорів купівлі-продажу та розпорядження недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання договорів купівлі-продажу та розпорядження недійсними, в якому просив постановити рішення, яким визнати недійним Розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04 лютого 2011 року № 322-р з моменту його прийняття; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ № 482057 від 22 лютого 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 з моменту його видачі; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 28 вересня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 805 від 28 вересня 2011 року з моменту укладення; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 049993 від 20 грудня 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_7, з моменту його видачі; визнати недійним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 30 грудня 2010 року, засвідчений державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори м. Дніпропетровська ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 5-7070 від 30 грудня 2010 року, з моменту укладення; припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 1221455400010190413), яка є власником на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 30 грудня 2010 року, засвідченого державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори м. Дніпропетровська ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 5-7070 від 30 грудня 2010 року; відділу Держкомзему в ОСОБА_4 районі Дніпропетровської області скасувати реєстрацію Державних актів на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 049993 від 20.12.2010 р., виданого на ім'я ОСОБА_7 та ЯИ № 482057 від 22.02.2010 р., виданого ім'я ОСОБА_2, а також скасувати інші відомості щодо реєстрації прав власності на вказану земельну ділянку (кадастровий номер 1221455400010190413), зобов'язати внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації; усунути йому, ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 1221455400010190413), що знаходиться у нього в користуванні та є частиною домоволодіння з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_3, зобов'язавши їх не використовувати вказану земельну ділянку та чинити перешкод йому, ОСОБА_1 в користуванні вказаною земельною ділянкою та в оформленні прав на неї; зобов'язати ОСОБА_7 та ОСОБА_3 повернути земельну ділянку у придатному для її використання стані до земель державної власності.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 квітня 2008 року він купив у ОСОБА_8 житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташовані на земельній ділянці 6240 кв.м., за адресою: вул. Широка, 8 в с. Кіровське Дніпропетровського району. Будинок розміщений на земельній ділянці площею 6840 кв.м., у тому числі під будинком і господарськими будівлями та спорудами 41 кв.м., під двором 427 кв.м., під городом 5772 кв.м. Рішенням від 23 грудня 2008 року №454 Кіровською селищною радою надано дозвіл на розробку землевпорядної документації. Відділом Держкомзему у ОСОБА_4 районі було погоджено документацію із землеустрою щодо передачі йому у власність земельної ділянки площею 0,5490 га, у тому числі: 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,3990 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель присадибного фонду в межах населеного пункту Кіровське по вул. Широкій, 8. Головним архітектором відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури ОСОБА_4 райдержадміністрації також погоджено документацію із землеустрою щодо передачі йому у власність зазначеної земельної ділянки площею 0,5490 га за рахунок земель присадибного фонду в межах населеного пункту Кіровське по вул. Широкій, 8. Рішенням Кіровської селищної ради від 17 лютого 2009 року № 493-25/У затверджено вказану землевпорядну документацію, та передано йому, ОСОБА_1 у власність. У ході виготовлення та погодження зазначеної документації були встановлені та закріплені довгостроковими межовими знаками межі земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння № 8 по вул. Широкій в с. Кіровське. Між його земельною ділянкою та земельною ділянкою суміжного землекористувача ОСОБА_9 у 2008 року встановлено паркан по всій довжині його ділянки, геодезична зйомка здійснювалась згідно з межею ділянки по паркану. Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 02 грудня 2010 року № 3873-р йому було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,35 га за рахунок земель резервного фонду (рілля) за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради. Розпорядженням Голови ОСОБА_4 РДА від 22 лютого 2011 року № 363-р вказаний проект затверджено, а земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3281 га за рахунок земель резервного фонду (рілля) за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради передано у його, ОСОБА_1 власність. Однак, при внесенні інформації про земельну ділянку до бази даних ДЗК виявилось, що вона вже перебуває у власності ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 049993 від 20.12.2010 року. З'ясувалось, що ОСОБА_7 є зареєстрованим власником земельної ділянки (землекористувачем), право власності на яку набула внаслідок укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 28 вересня 2011 року. В свою чергу, ОСОБА_2 отримала вказану земельну ділянку у власність шляхом безоплатної її передачі - приватизації. Окрім цього, позивач вказав, що приватизація земельної ділянки з боку ОСОБА_2 була проведена з порушеннями норм діючого законодавства, внаслідок чого був не дотриманий існуючий порядок приватизації земельної ділянки та порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а тому він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2016 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації, треті особи: Кіровська селищна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_5, Державний нотаріус Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, Відділ Держкомзему в ОСОБА_4 районі Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту, визнання договору купівлі-продажу та розпорядження недійсним в частині позовних вимог до ОСОБА_7 закрито (а.с.170-171).

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_10 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх, посилаючись на обставини зазначені в позові. В останнє судове засідання не з’явилася,а тому суд вважає а необхідне розглянути справу на підставі доказів,що маються у справі.

Представники відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, та просили відмовити в їх задоволенні. В останнє судове засідання, представники відповідача надали суду спільну заяву, в якій просили закінчувати розгляд справи без їх участі, позовні вимоги не визнали.

Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_11 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В останнє судове засідання представник відповідача надав суду заяву, в якій просив закінчувати розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.79).

Представник третьої особи Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з’явився.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_5 надала суду лист про розгляд справи без її участі (а.с.167).

Представник третьої особи Державного нотаріуса Третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_6 надав суду лист про розгляд справи без їх участі (а.с.127).

Представник третьої особи Управління Держгеокадастру в ОСОБА_4 районі Дніпропетровської області надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.151).

Вислухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що розпорядженням Голови районної державної адміністрації Дніпропетровського району Дніпропетровської області №4880-р від 01 грудня 2009 року ОСОБА_2 був наданий дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,6 га, яка передавалася для ведення особистого селянського господарства на території Кіровської селищної ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 5867-р від 31 грудня 2009 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,6 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель резервного фонду (рілля) за межами населеного пункту на території Кіровської сільської ради.

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 322-р від 04 лютого 2010 року затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розроблений ТОВ «Земельні реформи», та передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,6 га ріллі за рахунок земель резервного фонду (рілля) для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради.

На підставі Розпорядження Голови районної державної адміністрації Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 322-р від 04 лютого 2010 року ОСОБА_2 був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №482057 від 12 лютого 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,6 га (кадастровий номер 1221455400:01:019:0413) у межах згідно з планом меж земельної ділянки, що розташована на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області для ведення особистого селянського господарства.

Так, за договором купівлі-продажу від 28 вересня 2010 року зареєстрованим в реєстрі №805, ОСОБА_2 продала вказану вище земельну ділянку ОСОБА_7 На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_7 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №049993 від 16 грудня 2010 року, відповідно якого ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,6 га (кадастровий номер 1221455400:01:019:0413) у межах згідно з планом меж земельної ділянки, що розташована на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 30 жовтня 2010 року продала вказану вище земельну ділянку ОСОБА_3

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 3873-р від 02 грудня 2010 року, ОСОБА_1 був наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,35 га за рахунок земель резервного фонду (рілля) за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради. Розпорядження № 363-р від 22 лютого 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Кіровської селищної ради. Однак, згідно висновку «Щодо погодження відведення земельної ділянки у власність та складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1В.», було встановлено, що фактичні межі земельної ділянки площею 0,35 га відведеної у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель резервного фонду (рілля) за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради співпадають з межами земельної ділянки площею 0,6 га, яка розташована на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та перебуває у приватній власності ОСОБА_7, тому ОСОБА_12 в оформленні земельної ділянки поза межами населеного пункту Кіровської селищної Ради Дніпропетровського району у приватну власність було відмовлено, тобто інші особи отримати спірну земельну ділянку у приватну власність після всієї пройденої ОСОБА_2 процедурою і отримання вище вказаного Державного акту без законних на те підстав, повторно не можуть, в тому числі і вилучити її на користь держави без законних на те підстав, оскільки це порушує норми матеріального і цивільно-процесуального права України і відповідних ст. 125, 126, 152 ЗК України.

Враховуючи те, що земельна ділянка ОСОБА_2 в приватну власність була отримана ще в 2010 році і належним чином була оформлена у приватну власність відповідно до вимог ст. 125, 126, 152 ЗК України, суд не вбачає підстав для позбавлення ОСОБА_3 прав на спірну земельну ділянку.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Отже, в результаті дослідження у судовому засіданні документації, суд прийшов до висновку, що під час оформлення технічної документації з приводу права власності на земельну ділянку 0,6 га ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 порушень діючого законодавства не допускалося.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а посягання з боку ОСОБА_1 на власність відповідачів є прямим порушенням вимог ст. 125, 126, 152 Земельного кодексу України.

Окрім цього ст. 41 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. В даному випадку такі умови відсутні. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 57-60 ЦПК України, на підтвердження того, яким чином відповідачі порушують його права як землекористувача. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 153 ЗК України, ст. 391 ЦК України, ст. 3, 10, 57-61, 79, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації, треті особи: Кіровська селищна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_5, Державний нотаріус Третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_6, Відділ Держкомзему в ОСОБА_4 районі Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання договорів купівлі-продажу та розпорядження недійсними – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.