Копія:

 Справа №1-38-07

ВИРОК

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

17 січня 2007 року                                  Уманський міськраойнний суд Черкаської області в

складі: головуючої - судді Ребриної К.Г. при секретарі Животовській Н.Г. з участю прокурора Якушиної О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Умані кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,   росіянина, громадянина України, з середньою освітою, розлученого не працюючого, не судимого, за ч.І ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:                                                                              Підсудний ОСОБА_1. згідно рішення Уманського міського суду від 18.10.2000 року зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28.10.2000 року до повноліття дитини, на користь ОСОБА_2 Але ОСОБА_1. протягом тривалого часу , в саме з 2003 року по 2006 рік аліменти сплачував періодично, не в повному обсязі, з жовтня 2005 року по даний час жодного разу аліменти не сплачував, мір для свого працевлаштування не вживав, а тому станом на 01.11.2006 року за ним рахується заборгованість в грошовому виразі 2473 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1. свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні встановлюючій частині вироку, пояснив, що частково погасив заборгованість по аліментам, в зв'язку з чим станом на 01.12.2006 року, згідно довідки ДВС, його заборгованість складала 1101 грн., після чого від ще сплатив 200 грн., на утриманні має ще двох дітей.

Відповідно до ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази , суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доказано.

Дії підсудного ОСОБА_1. суд кваліфікує за ч.І ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає  щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1.., суд не вбачає. Враховуючи обставини справи, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, визнав вину, щиро розкаюється, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст.ст. 75,76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1. обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15-ти діб з моменту його проголошення.