КОПІЯ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
03 вересня 2009 року Справа №2а-11374/09/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши матеріали
адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ
треті особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ
ОСОБА_4, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання недійсними патентів на винахід, -
в с т а н о в и в:
02 вересня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, треті особи: ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із позовними вимогами про:
- визнання недійсними патентів України №21061 (плоский зрівноважуваний канат) та 38378 (спосіб виготовлення довгомірного гумо тросового виробу для гірничошахтного устаткування і пристрій для його здійснення);
- зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що в винаходах, які отримали треті особи, відсутній критерій патентоспроможності як «новизна», що підтверджується тим, що використання запатентованих винаходів ПО «Кривбасруда», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», оскільки його використання розпочалось за рік до подачі відповідної заявки на отримання патенту, винахід був загальновідомим він втратив патентноздатність. Треті особи своїми діями запатентували загальновідомі винаходи, з метою встановити монопольне становище завдяки виключним правам інтелектуальної власності, що є прямим порушенням матеріально-правового інтересу позивача по справі. Також позивач несе матеріальні втрати через нелегітимний ліцензійний договір.
Відповідно статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду; немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує патенти на винаходи, видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 15 липня 2003 року та 15 червня 2001 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2. ОСОБА_2 успадкував патент №21061А згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до статей 462, 464 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» також надає визначення патенту - патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Відповідно до частини 4 статті 6 вказаного Закону пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).
Статтею 469 Цивільного кодексу України встановлено, що права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 33 Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.
Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд виходить із того, що загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, а права власності - главою 29 цього Кодексу.
При виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Компетенція адміністративних судів згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, зокрема, щодо оскарження його рішень.
Проте ця норма має застосовуватися з урахуванням положень статей 216, 346, 386, Цивільного кодексу України щодо способів захисту права власності, а також положень Цивільного процесуального кодексу України стосовно юрисдикції судів.
При вирішенні спору за заявленими позовними вимогами суд має зробити висновок у спорі про цивільне право позивача та третіх осіб, та фактично спір направлений на позбавлення права власності фізичних осіб на патенти. Оформлення спірних патентів суб'єктом владних повноважень не змінює предмету спору, та не робить спір публічно-правовим.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У зв'язку з цим суд доходить висновку, що спір належить розглядати згідно норм цивільного законодавства, та у зв'язку з чим даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного, а не адміністративного, судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №2а-11374/09/0470 за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними патентів на винахід.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) І.О. Верба
З оригіналом згідно Суддя І.О. Верба
Ухвала не набрала законної сили станом на 03.09.2009 р. Суддя І.О. Верба