Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 р. Справа № 805/1516/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Козаченка А.В., суддів: Молочної І.С., Голошивця І.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Голови Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Голови Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідним безстроковим посвідченням. Разом з цим протокольним рішенням за підписом Голови Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка діє у складі Міністерства соціальної політики України (далі-Комісія) від 27.01.2005 року № 3 позивачу було відмовлено у наданні статусу ліквідатора 2 категорії у зв'язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих його роботу як ліквідатора безпосередньо у зоні відчуження. У подальшому, внаслідок звернення позивача до Комісії щодо скасування рішення від 27.01.2005 року № 3, на підставі протокольного рішення №71 від 26.02.2014 року, Комісія доручила відповідачу 1 доопрацювати справу позивача шляхом надання відповідних запитів до компетентних установ. Разом з цим позивач зазначає, що на виконання вказаного доручення надавав до відповідача 1 докази, які на його думку, підтверджують роботу в зоні відчуження.

24.04.2016 року позивач одержав витяг із Протоколу № 89 від 26.08.2015 року засідання Комісії, в якому було підтверджено рішення щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують роботу по ліквідації безпосередньо у зоні відчуження.

Позивач вважає, що протокольне рішення від 26.08.2015 року № 89 є незаконним, а докази, надані позивачем на виконання доручення Комісії, підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії.

На підставі викладеного позивач просив скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України № 89 від 26.08.2015 року стосовно підтвердження рішення від 27.01.2005 року № 3 щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зобов'язати Міністерство праці та соціальної політики України в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повторно розглянути звернення ОСОБА_1 стосовно підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії на черговому засіданні з урахуванням всіх наданих ОСОБА_1 підтверджуючих документів.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача 1 через канцелярію суду надав письмові заперечення, щодо розгляду справи в поряду письмового провадження не заперечував про що свідчить відповідний підпис.

Представник відповідача 2 через канцелярію суду надав письмові заперечення, відповідно змісту яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглянути справу без своєї участі.

Представник Комісії до судового засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання та письмових заперечень через канцелярію суду не надавав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду наступне.

З листа ОСОБА_2 (а.с. 22), підпис якого завірено Головним лікарем МЛ ШМД та відповідною печаткою вбачається, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 також підтверджується довідкою від 26.04.1999 року та посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 24).

Аналогічна інформація вбачається з листа ОСОБА_3 (а.с. 23) підпис якого завірено Головним лікарем Маріупольської МЛ МД та відповідною печаткою.

Графіками-табелями (а.с. 26, 27) підтверджується, що ОСОБА_4 виконував обов'язки водія у листопаді, червні-липні 1986 року відповідно.

Відповідно довідки станції швидкої медичної допомоги м. Маріуполя ВСП КЛПУ «Обласний цент екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (а.с. 15, 30), позивач дійсно був командирований за наказом ГЗО № 63 - К від 06.05.1986 р. в Київську обл., Полеський район для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Бригада базувалась та працювала в с. Бобер та обслуговувала Полеський р-н Київської обл., що постраждали на ЧАЕС тощо.

Випискою з Наказу № 3 від 07.05.1986 року підтверджується командирування водіїв автоколони № 1 у Київську область Полеський район для роботи в Поліському закладі Охорони здоров'я строком на 10 днів з 08 травня по 17 травня 1986 року.

Згідно виписки з Наказу № 6 від 23.06.1986 року, командировано водіїв у Київську область для роботи в Полеському Райздраввідділі строком на 10 днів з 23.06. по 02.07.1986 року (а.с. 87).

На підставі Указу 30.12.1986 року, позивача було нагороджено грамотою Президії Верховної ради Української РСР за самовіддану роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції та усуненню її наслідків (а.с. 19).

Тимчасовим посвідченням № 28 з відповідною вкладкою, виданим 09.08.1990 року, визначено ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.05.1986 року по 17.05.1986 року, з 23.06.1986 року по 02.07.1986 року, з 21.10.1986 року по 20.11.1986 року (а.с. 21).

27.01.1993 року Донецькою облдержадміністрацією позивачу було видано посвідчення серії НОМЕР_2 - учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2) (а.с.21).

З довідки № 21 від 27.06.1997 року (а.с. 28) вбачається, що позивач працював в централізованому гаражі управління Охорони здоров'я водієм швидкої медичної допомоги з 08.05.1986 року по 17.05.1986 року, з 23.06.1986 року по 02.07.1986 року, 21.10.1986 року по 20.11.1986 року. У період з 08.05.1986 року по 17.05.1986 року, з 23.06.1986 року по 02.07.1986 року Наказ № 6, з 21.10.1986 року по 20.11.1986 року Наказ № 11, був направлений у Поліський та Баранівський райони Київської області для ліквідації аварії на ЧАЕС.

Також 15.05.2000 року Донецькою облдержадміністрацією позивачу було видано посвідчення серії НОМЕР_3 - учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 3) із штампом "Перереєстровано" (а.с.21).

Згідно протоколу № 3 від 27.01.2005 р. (а.с.38) Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства праці та соціальної політики України, вирішено на підставі представлених документів (лист упр. Праці м. Маріуполь від 18.10.04 № 6249, копія дов. Централ. Гаражу № 5 від 04.01.93, від 27.06.97 на 2 арк.; копія графіку табеля Поліської ЦРЛ виїздів на Денисовичі від 06-07.1986, копії табелю та відомостей, копія наказу по відділу охорони здор. м. Жданов від 06.05.86 на 5 арк.) у відновленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_5 відмовити у зв'язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження.

Суд звертає увагу, що при прийнятті вказаного рішення щодо відмови позивачу у відновленні статусу ліквідатора вищезазначені докази (довідки, виписки з наказів, графіки-табелі, Грамота, листи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інше) не досліджувалися.

З витягу з протоколу № 71 від 26.02.2014 року вбачається, що Комісія доручила Донецькій облдержадміністрації доопрацювати справу, надіслати запит до Поліської ЦРЛ щодо виконання робіт у зоні відчуження (ФАП с. Бобер); надіслати запит до Гаража Центрального управління охорони здоров'я м. Маріуполь щодо надання копій особового рахунку; надіслати запит до МНС України про підстави для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 (ПУСО «Діброва»), протокол Комісії при МНС від 13.04.2000 № 368.

Згідно довідки № 181 від 12.03.2014 року (а.с. 14), позивач на підставі Наказу ГЗО № 63 - К від 06.05.1986 р. був відправлений у відрядження в Київську обл. Полеський р-н для ліквідації аварії на ЧАЕС з 08.05.1986 року по 17.05.1986 року тощо. Також, згідно аналогічної довідки (а.с. 13), позивач на підставі виписки з наказу № 6 від 23.06.1986 року був відправлений у відрядження в Київську обл. Полеський р-н для роботи в Полеському Райздраввідділі строком на 10 днів для ліквідації аварії на ЧАЕС с 02.07.1986 року по 02.07.1986 року. Також з довідки від 04.01.1993 року № 5 (а.с. 25) вбачається, що позивач у період з 08.05.1986 року по 17.05.1986 року, з 23.06.1986 року по 02.07.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні села: Бобер, Діброва, Денисовичі.

У відповідь на запит позивача, листом Центральної районної лікарні Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 25.03.2014 року № 01-15/165 (а.с. 11) повідомлено, що підтвердити факт знаходження позивача в зоні відчуження неможливо.

З витягу з протоколу № 89 від 26.08.2015 року № 89 вбачається, що Комісією підтверджено рішення від 27.01.2005 року № 3 щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, що є додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. № 106, до зони відчуження, в тому числі, відноситься у Поліському районі Київської області с. Бобер.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51. За приписами п. 3 вказаного Порядку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.

Аналізуючи спірні правовідносини суд зазначає, що протоколом Комісії № 71 від 26.02.2014 року встановлено факт недоопрацьованості справи позивача, та для прийняття правомірного рішення щодо статусу ліквідатора встановлено обов'язок відповідача 1 витребувати певні докази.

Разом з цим відповідачем 1 не надано до суду доказів виконання доручення Комісії, усі вище перелічені докази знаходження позивача у зоні відчуження були надані саме позивачем, а тому у суду відсутні підстави вважати доручення Комісії виконаним. Натомість, на підставі недооформленої справи, без наявності витребуваних доказів, Комісія 26.08.2015 року підтверджує рішення від 27.01.2005 року № 3 щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також суд зазначає, що Комісією не надано до суду доказів, з урахуванням яких саме документів 26.08.2015 року було підтверджено рішення від 27.01.2005 року № 3.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені по справі факти та обставини свідчать, що Комісія 26.08.2015 року, підтверджуючи рішення від 27.01.2005 року № 3 щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, діяла необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вищенаведеними положеннями законодавства, суд зазначає, що Комісією не надано належних доказів на обґрунтування прийняття рішення про відмову в підтвердженні статусу ліквідатора, а тому суд приходить до висновку про скасування рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України № 89 від 26.08.2015 року стосовно підтвердження рішення від 27.01.2005 року № 3 щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зобов'язання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повторно розглянути звернення ОСОБА_1 відносно підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії на черговому засіданні з урахуванням всіх наданих ОСОБА_1 підтверджуючих документів.

Відповідно суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Разом з цим суд зазначає, що порушення діючого законодавства відбулося саме відповідачем 2 в особі Комісії при прийнятті спірного рішення, тому дії відповідача 1 є лише наслідком вищевказаного порушення законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, голови Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України № 89 від 26.08.2015 року стосовно підтвердження рішення від 27.01.2005 року № 3 щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зобов'язати Міністерство праці та соціальної політики України в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повторно розглянути звернення ОСОБА_1 стосовно підтвердження статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії на черговому засіданні з урахуванням всіх наданих ОСОБА_1 підтверджуючих документів.

Стягнути з Міністерства праці та соціальної політики України (ЄДРПОУ 37567866) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Козаченко А.В.

Судді Молочна І.С.

Голошивець І.О.