ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 р. Справа № 2-а-2135/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,
при секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
прокуратури: ОСОБА_2
відповідача : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про: стягнення фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ :
Прокурором Вінницького району в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області подано позов про стягнення з ОСОБА_3 1700 грн. накладених фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Позов мотивовано тим, що в прокуратуру Вінницького району звернулось територіальне управління державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням про примусове стягнення з ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. накладених постановою про застосування фінансових санкцій №067778 від 20.07.2009 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що постанови на виконання якої заявлено позов він не отримував, в зв'язку з чим лише на даний час оскаржує її в судовому порядку.
Заслухавши пояснення сторін у справі та прокурора, дослідивши подані докази, судом встановлено, що 01.07.2009р. державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, згідно завдання від 30.06.2009 р. №040065 було здійснено перевірку транспортного засобу CHEVROLET AVEO SF 69Y, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №136187 від 01.07.2009р.
Проведеною перевіркою встановлено, що водієм та одночасно перевізником ОСОБА_3 при наданні послуг по перевезенню пасажирів, були відсутні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійна картка.
Зокрема, згаданою нормою Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №067778 від 20.07.2009р. до ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Дана постанова про накладення фінансових санкцій направлялась відповідачу, про що свідчить супровідний лист від 24.07.2009 року №02-3/2914, однак в матеріалах справи відсутні докази про її отримання адресатом.
В зв'язку з наведеними обставинами справа відкладалась за відповідним клопотанням відповідача для надання йому можливості оскаржити постанову про застосування фінансових санкцій.
На доказ такого оскарження відповідач надав суду копію ухвали Вінницького районного суду про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_3 до посадової особи - інспектора роти ДАІ ОСОБА_4 Територіального управління Головтрансінспекції у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
З наведеної копії не вбачається оскарження постанови, на виконання якої прокурором заявлено позов. Окрім того, дана ухвала належним чином не засвідчена та не вказує на відкриття провадження у справі, тому не береться судом до уваги як доказ оскарження постанови начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №067778 від 20.07.2009р.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.
Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.
Згідно ст.60 КАС України прокурор може здійснювати в суді представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру ”, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Враховуючи те, що існування заборгованості зі сплати штрафних санкцій, тягне з собою ненадходження коштів до Державного бюджету та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті з позовами про стягнення штрафу.
Згідно положень ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем та прокурором докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 1700 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України 1700грн. (одну тисячу сімсот гривень) фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 27.07.10
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна
22.07.2010