ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 р.           Справа № 2-а-3064/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні

за участю представників позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2

у відсутності представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_3

до: Державного комітету України із земельних ресурсів Головного Управління Держкомзему у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ :

В липні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Державного комітету України із земельних ресурсів Головного управління Держкомзему у Вінницькій області в особі державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведення перевірки гр. ОСОБА_3 з питань дотримання вимог земельного законодавства, 16.07.2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Головного управління Держкомзему у Вінницькій області ОСОБА_4 складено акт перевірки, яким встановлено незаконне використання позивачем земельної ділянки площею 0,0047 га із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради за адресою: 2-й провулок Пирогова, м. Вінниця, що є порушенням ст.ст.125-126 Земельного кодексу України.

На підставі акта перевірки, 16.07.2010 року відповідачем видано ОСОБА_5 № 00112 на усунення ОСОБА_3 порушень вимог земельного законодавства із зазначенням граничного строку до 16.08.2010 року, а також прийнята постанова №101-03-31/47 від 16.07.2010 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за невиконання вимог ОСОБА_5 № 00074 від 28.05.2010 року.

Посилаючись на недостатність часу, необхідного для виготовлення, збору та представлення до Головного управління Держкомзему у Вінницькій області всіх необхідних правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки по 2-му провулку Пирогова у м. Вінниці, а також те, що земельна ділянка використовується ОСОБА_3 добросовісно відповідно до вимог ст.ст.119,120 Земельного кодексу України, позивач просить визнати протиправними та скасувати ОСОБА_5 державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Головного управління Держкомзему у Вінницькій області ОСОБА_4 № 00112 від 16.07.2010 року та постанову про накладення адміністративного стягнення № 101-03-31/47 від 16.07.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні уточнили позовні вимоги, відповідно до яких, просили вважати відповідачем по справі лише Головне управління Держкомзему у Вінницькій області Державного комітету України із земельних ресурсів, посилаючись на доводи викладені у позові, просили щодо його задоволення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки невідомі, хоча про час, дату та місце розгляду справи, він повідомлявся належним чином, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, надавши правову оцінку наявним в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 04.06.2003 року, укладеному між ТОВ «Малиш»та ОСОБА_3, останнім придбано приймальний пункт літ. «А», розташований в місті Вінниці по 2-му провулку Пирогова, (біля будинку №4), загальною площею 47,4 кв. м.

Даний приймальний пункт був зареєстрований у Вінницькому міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером №793 як виробниче приміщення, про що позивачу виданий Технічний паспорт на виробничий будинок (а.с.12).

28.05.2010 року під час перевірки додержання вимог земельного законодавства ОСОБА_3 за адресою: 2-й провулок пирогова, м. Вінниця, було встановлено порушення останнім вимог ст.ст.125-126 Земельного кодексу України. Зокрема, встановлено відсутність у ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на вище зазначену земельну ділянку.

За наслідками перевірки, відповідачем ОСОБА_3 виданий ОСОБА_5 № 00074 від 28.05.2010 року (а.с.31), яким, позивача було зобов’язано в строк до 28.06.2010 року усунути вказані в приписі порушення вимог земельного законодавства щодо подальшого законного використання земельної ділянки. Також, в приписі, крім обов’язковості його виконання, ОСОБА_3 було повідомлено про притягнення його до відповідальності за ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі невиконання припису у визначений строк. Даний припис ОСОБА_3 оскаржено не було, будь-яких письмових пояснень щодо його невиконання останнім не надано.

Одночасно з ОСОБА_5 № 00074 від 28.05.2010 року, відповідачем на адресу позивача направлено Клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації необхідних для здійснення державного контролю за використанням і охороною земель.

Так, в зазначеному клопотанні відповідач, серед інших документів, просив надати позивачу зокрема такі:

- рішення (погодження, висновки) органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади про надання земельної ділянки;

- правовстановлюючі документи на земельну ділянку, відповідно до вимог ст.126 Земельного кодексу України (державний акт на право власності чи право постійного користування або договір оренди земельної ділянки);

- акт прийому-передачі земельної ділянки та межових знаків на зберігання;

- планово-картографічні матеріали на земельну ділянку (кадастровий план земельної ділянки, викопіювання з генерального плану забудови, тощо).

16 липня 2010 року при перевірці додержання вимог земельного законодавства в частині виконання ОСОБА_3 вимог припису № 00074 від 28.05.2010 року, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Головного управління Держкомзему у Вінницькій області ОСОБА_4 видано ОСОБА_5 № 00112 від 16.07.2010 року на усунення ОСОБА_3 порушень вимог земельного законодавства із зазначенням граничного строку до 16.08.2010 року.

Крім того, за невиконання вимог ОСОБА_5 № 00074 від 28.05.2010 року, відповідачем була прийнята постанова № 101-03-31/47 від 16.07.2010 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, вище зазначений припис та постанова, які і являються предметом спору в даній справі, також як і попередній припис № 00074 від 28.05.2010 року, не були виконані позивачем в порядку визначеному законом та були оскаржені до суду.

Визначаючись щодо правомірності прийнятих відповідачем ОСОБА_5 на усунення порушень вимог земельного законодавства ОСОБА_3 № 00112 від 16.07.2010 року та постанови про накладення адміністративного стягнення № 101-03-31/47 від 16.07.2010 року, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, який спрямований на використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів (ст.2 Закону).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Таким органом є Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель, до повноважень якої належить:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участь у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляд документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно - і відео зйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився (ст.10 Закону).

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за № 1223/8544, затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до цього Порядку, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель під час здійснення перевірки, у разі виявлення порушення земельного законодавства складає протокол про адміністративне правопорушення та видає особі, яка скоїла це правопорушення, припис на його усунення із зазначенням терміну на усунення.

У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

З встановлених у судовому засіданні обставин справи вбачається, що відповідач, видаючи на ім’я ОСОБА_3 припис № 00112 від 16.07.2010 року та приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення № 101-03-31/47 від 16.07.2010 року, діяв відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»та Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 року.

Згідно ст.ст.125-126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Крім того, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 132 від 19.05.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2005 року за №612/10892, затверджено Порядок одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до цього Порядку, для отримання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель вручає керівнику юридичної особи, що перевіряється, чи посадовій особі, яка виконує його обов'язки, або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки) письмове клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

У клопотанні державний інспектор зазначає перелік документів, матеріалів та іншої інформації, які необхідно надати до інспекційного органу Держкомзему України, термін та порядок їх надання. Клопотання підписується державним інспектором, що проводить перевірку (пп.2.3,2.4 п.2 Порядку).

Згідно пп.3.1 п.3 Порядку, у разі невиконання посадовими особами органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, власниками або користувачами земельних ділянок письмового клопотання державного інспектора, ненадання йому необхідної інформації, документів або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на нього завдань державний інспектор складає на вищезазначених осіб протокол про адміністративні правопорушення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем на виконання положень вище зазначеного Порядку, Клопотанням про надання документів, матеріалів та іншої інформації необхідних для здійснення державного контролю за використанням і охороною земель від 28.05.2010 року у ОСОБА_3 було витребувано правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,0047 га із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради, що розташована за адресою: 2-й провулок Пирогова, м. Вінниця, відповідно до вимог ст.ст.125-126 Земельного кодексу України. Однак, позивач не виконав клопотання відповідача, та не надав всіх необхідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

В судовому засіданні представники позивача підтвердили факт ненадання ОСОБА_3 всіх витребовуваних клопотанням відповідача від 28.05.2010 року документів, пояснивши це браком часу, необхідного на зібрання та оформлення цих документів.

Таким чином, в результаті дослідження доказів по справі, надавши правову оцінку діям Головного управління Держкомзему у Вінницькій області при винесенні ОСОБА_5 № 00112 від 16.07.2010 року та прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення № 101-03-31/47 від 16.07.2010 року, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв правомірно, у відповідності до положень Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» та Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, враховуючи відсутність представника відповідача під час судового розгляду справи, суд, проаналізувавши доводи позивача викладені у позові, які були також підтримані і в судовому засіданні, надавши правову оцінку доказам по справі, прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо видачі оскаржуваного ОСОБА_5 № 00112 від 16.07.2010 року та прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення № 101-03-31/47 від 16.07.2010 року, у зв'язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Згідно частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

У задоволені позову ОСОБА_3 до Державного комітету України із земельних ресурсів Головного Управління Держкомзему у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування припису і постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 17.09.10

Суддя           Драчук Тетяна Олександрівна

14.09.2010