Судове рішення #59581491


ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


08 вересня 2010 р.            Справа № 2-а-2939/10/0270


Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні

за участю представника позивача : ОСОБА_1

у відсутності представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області

до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі Вінницької області

про: поновлення строку звернення до суду та стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання


ВСТАНОВИВ :


управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області звернулося в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі Вінницької області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 5 "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", за листопад 2008 року управлінням Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі складено акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до якого було включено також суму щомісячної адресної допомоги непрацездатним особам, виплата якої передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "ОСОБА_1 питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008 року. Проте, відповідач відмовився від включення в акт звірки щомісячної адресної допомоги непрацездатним особам в сумі, що не вистачає до досягнення прожиткового мінімуму, з огляду на що позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Також позивач просить суд поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду, що визначений ст. 99 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності представника відповідача. Також відповідачем надано заперечення проти позову, відповідно до якого останній не визнає позовні вимоги. Так, відповідач послався на те, що відділення ВД ФССНВ в Іллінецькому районі не бере суми щомісячної адресної грошової допомоги до заліку, оскільки вони не передбачені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Виплата щомісячної державної адресної допомоги не пов'язана із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи, а тому не повинна відшкодовуватися відповідачем. Крім того, відповідач з посиланням на норми ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції до 03.08.2010 року) вказує на пропуск позивачем строку для звернення до суду з позовом і на цій підставі просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в обґрунтування та спростування позовних вимог в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі статтями 8 і 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтями 21 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи її потерпілому або особам, які перебували на його утриманні, та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що у разі, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування ним витрат.

Згідно з ч. 2 ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

16 травня 2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Згідно з пунктами 5, 6 і 7 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання акту щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату громадянам щомісячної державної адресної допомоги до пенсій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. "Про деякі питання пенсійного забезпечення" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Згідно з п. 4 вищезазначеної постанови виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (ст. 24 цього Закону).

Порядок відшкодування визначений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4.

Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги не передбачає.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальним послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Виплату адресної допомоги введено з 1 квітня 2008 p., однак, станом на час підписання акту звірки спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не приймалися, відповідні зміни до Порядку № 5-4/4 не вносилися.

Також, суд зважає на ту обставину, що як вбачається з доданого до позовної заяви акту звірки за листопад 2008 року, сума виплаченої адресної допомоги позивачем включена до рядка "Сума виплаченої щомісячної цільової допомоги на прожиття". Проте, постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. "ОСОБА_1 питання пенсійного забезпечення" встановлено, що адресна допомога виплачується в тому випадку, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Відмова відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі Вінницької області розцінюється судом як безпідставна та така, що суперечить чинному законодавству України, оскільки щомісячна державна адресна допомога є соціальною виплатою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, і відповідно, підлягає врахуванню та відшкодуванню відповідачем.

Вимога позивача щодо стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі Вінницької області витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 12892,26 грн. є обґрунтованою.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам чинного законодавства та вимога позивача щодо стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі Вінницької області витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 12892,26 грн. за листопад 2008 року підлягає задоволенню.

Суд не вбачає підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, оскільки причини пропуску строку є поважними.

Судом встановлено, що спір між сторонами щодо включення до акту звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 12892,26 за листопад 2008 року вже був предметом судового розгляду.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2009 року у адміністративній справі № 2-а-82/09/0270 за позовом управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі про включення в акт щомісячної звірки 12892,26 грн., - задоволено. Зобов’язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі Вінницької області включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти в сумі 12892,26 грн. за листопад 2008 року (а.с.13-14).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010 року в даній справі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2009 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. Відповідно до мотивувальної частини даної постанови, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати понесені Пенсійним фондом України у зв’язку з виплатою пенсій підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, проте обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат. А тому, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач має звертатися до відповідача з позовними вимогами про стягнення відповідного відшкодування, а не про зобов’язання підписати акти звірок.

Таким чином, позивач звернувся до суду для вирішення спору що виник між сторонами стосовно витрат на виплату і доставку пенсій за листопад 2008 року у 2009 році. За наслідками судового розгляду апеляційним судом в рішенні від 02.03.2010 року визначено, що позивач обрав невірний спосіб захисту. Наявність вищевказаних судових рішень зумовило подання позивачем нового позову про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, з яким позивач звернувся до суду 13.07.2010 року. Таким чином, річний строк звернення щодо узгодження суми витрат на виплату і доставку пенсій та її стягнення за листопад 2008 року позивачем не пропущено, оскільки період судового розгляду даного спору у адміністративній справі № 2-а-82/09/0270 не враховується при визначенні цього строку.

Крім того, клопотання відповідача про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, яке подане 17.08.2010 року, також не підлягає задоволенню, так як станом на 17.08.2010 року чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такої самостійної підстави для відмови у позові.

Згідно положень ст.5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позивач на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" звільнений від сплати державного мита, а також те, що інші судові витрати по даній справі не здійснювались, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -


ПОСТАНОВИВ :


Позов задовольнити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі Вінницької області на користь управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 12892,26 грн. за листопад 2008 року.


Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.


Повний текст постанови оформлено: 13.09.2010 року.


Суддя /підпис/          ОСОБА_2

копія вірна:

суддя:

секретар:





08.09.2010


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація