2-53/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року Володарський районний суд Донецької області у складі
судді: Яковенко М.М.
при ІНФОРМАЦІЯ_2і: Болбат Н.І.
за участю осіб, які приймали участь у справі:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту від 07.11.2005 року виданого ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним,- встановив:
Позивачка звернулась до суду за наступними підставами:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки - ОСОБА_6. Своєї родини у брата не було, позивачка з/ним спільно проживала, здійснювала за братом догляд, після смерті поховала його за свої кошти. 07.11.2005 року ОСОБА_6 склав заповіт і все своє майно на випадок смерті заповів ОСОБА_3, яка є по сторонньою особою, тому позивачка змушена звертатись до суду з данним позовом.
В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволені своїх позовних вимог та пояснили, що дійсно позивачка мешкала разом з померлим братом, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з сім'єю відповідача вони з померлим братом мешкали по сусідству. Відносини між ними були нормальні. Під час розмов з братом, останній бажав, що у випадку його смерті майно, яке належить йому він хотів заповісти саме ОСОБА_3, тому як вона молода та щоб якась пам'ять була про нього. Проти чого не заперечувала сама ОСОБА_1. Вона позвала ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, яка склала заповіт. До складання та до самої своєї смерті її померлий брат ОСОБА_6 був у здравому глузді. Після смерті брата, між нею та матір'ю відповідачки почали складатися не дуже нормальні відносини, вона поняла, що її брат зробив помилку, заповідаючи все своє майно відповідачці, а тому просить вимоги задовольнити. Інших спадкоємців, крім неї у померлого не було. Представник позивачки вважає, що заповіт необхідно визнати недійсним, тому як, що по своєї суті заповіт є правочин, він був укладений на невигідних умовах для заповідача так і для позивачки під впливом тяжкої обставини.
Відповідачка та його представники проти задоволення позову заперечували, тому що вважають, що законних підстав для його задовлення немає, тому як заповіт склад енний померлим ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 був зроблений добровільно, беспосередньо це була воля самого заповідача, до того ж відповідачка про складання заповіту й не знала, а узнала вже після смертіОСОБА_6. Проти самої позивачки вона нічого не має. Крім того, відповідачка не заперечувала, що відповідно до моральніх засад та людській гідності вона фактично не заперечує, щоб половину він отримання прибутків по арендні землі та іншого майна сплачувати позивачці.
Допитані в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснили суду, що дійсно 07.11.2005 року ОСОБА_8 склала та зареєструвала заповітОСОБА_6, який все своє майно заповівОСОБА_3. Для складання заповіту їх запросила позивачка по справі. Заповіт ОСОБА_8 склала вдома уОСОБА_6 ОСОБА_6 був у здоровому розумі, вона ще питала його, чи дійсно той бажає заповісти все своє майноОСОБА_3, на що спадкодавець та позивачка підтвердили дану обставину. В заповіті померлий зробив власноручний підпис. Ніяких сумнівів у добровільності в них при складані заповіту не виникало та ІНФОРМАЦІЯ_2 виконала тільки волюОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 була наділена правами на складання у селі заповітів. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду пояснили, що вони не були присутні, коли складався заповіт, а лише бачили позивачку після похованняОСОБА_6 ОСОБА_12 розповідала, що її обдурили. Ніби то в них була домовленість із ОСОБА_3, про те, що остання повинна була доглядати за нею та братом, але після складання заповіту ОСОБА_3 їм не допомагала, у похованні ОСОБА_6 участі не приймала. Вислухавши осіб, які приймали участь у справі, розглянувши представлені сторонами докази у їх взаємньш сукупності, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до слідуючого:
· згідно заповіту складеного 07.11.2005 року та засвідченому ІНФОРМАЦІЯ_2 виконкому, Старченківської сільської ради Володарського району, який був зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1, ОСОБА_6 все своє майно заповівОСОБА_3 Заповідачу роз'яснені вимоги ЦК України при його складані. Заповіт підписаний ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_7, після встановлення особи і перевірки дієздатності. Цей заповіт був складений за проханням та зі слів заповідача;
· згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1;
· згідно довідки про склад сім'ї складеної 13.11.2006 року виконкомом Новокраснівської сільської Ради, ОСОБА_6 був прописан на території АДРЕСА_1.
згідно довідки про склад сім'ї складеної 14.11.2006 року виконкомом Старченківської сільської Ради, ОСОБА_6 проживав на території АДРЕСА_2 без прописки у позивачки;
відповідно до зави позивачки до держнотаріальної контори Володарського району від 23.10.2006 року засвідченого ІНФОРМАЦІЯ_2 виконкому Старченковської сільради ОСОБА_1.(позивачка) відмовляється від спадкового майна, що належало після смертіОСОБА_6;
2
відповідно до спадкової справи №374 ОСОБА_6, яка була витребувана для обозріння у судовому засідані, встановлено, що після смерті заповідача до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини зверталися ОСОБА_3(05.12.2006 p.) та ОСОБА_1(01.12.2006 p.), відповідно до витягу із спадкового реєстру заповіт складений 07.11.2005 року ОСОБА_6 не змінювався;
Суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами необхідно застосовувати норми Цивільного Кодексу України, які регулюють спадкове право.
Відповідно до гл. 85 ЦК України - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Заповідач може призначити своїми спадкодавцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших участників цивільних відносин та у випадку складання заповіту може повністтю або частково охопити права та обов'язки, які йому належать щодо усієї спадщини або її частині(ст.ст. 1233-1236 ЦК України). З правового змісту цих положень випливає, що заповіт може дати лише заповідач з повною цивільною дієздатністю та особисто. До того ж цей заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це певною особою відповідного органу місцевого самоврядування. Таке посвідчення може бути здійснене, крім секретного заповіту(1251 ЦК України). Відповідно до ст. 1241 ЦК України право на обов'язкову частину у спадщині мають неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна батьки, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкуваня за законом (обов'язкова частка). Як було встановлено у судовому засіданні проти чого не заперечували сторони, позивачка по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження та одруження є рідною сестрою померлого та відповідно до ст.1262 ЦК України відноситься тільки до другої черги спадкоємців за Законом. Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми посвідчення, є нікчемним та може бути визнаний недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Відповідно до загальних вимог ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.(ст.ст.10, 27, 60, 131 ЦПК України). Т.б. дані норми ЦПК України встановлюють загальні правила по перерозподілу між сторонами зобов'язань по доказуванню своїх вимог або заперечень. Крім того, суд при розгляді справи не вбачає, хоча такі вимоги й не заявлялись, підстав усунення відповідачки від права на спадкування за заповітом відповідно до ст.1124 ЦК України.
На підставі викладенного, суд не находить підстав для визнання заповіту недійсним, який був складений заповідачем ОСОБА_6 07.11.2005 року та посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_2 виконкому Старченковської сільради ОСОБА_8, тому як було встановлено у судовому засідані та ні ким не заперечувалось, що заповідач ОСОБА_6 як до складання заповіту так після цього, був у здравому глузді, повністю усвідомлював свою дії, т.б. мав повну цивільну діїздатність. Складений та посвідчений заповіт був вчинений у відповідності до вимог його складання та уповноваженою на те особою. Крім того, при розпоряджені спадковим майном при складані заповіту повністю відповідало як беспосередньо волі самого заповідача ОСОБА_6, так, проти чого не заперечувала й самої позивачки, т.б. суд вважає встановленим, що при складані заповіту не було ніяких порушень визначених у ст. 1257 ЦК України, які могли б свідчити про нікчемність або недійсність заповіту. Ніяких доказів на підтвердження зворотнього позивачем представлено суду не було. Доводи позивачки про те що, відносини між матірю відповідачки та нею не складуються таким чином, щоб задовольняли ОСОБА_1, яка на підставі чого бажає, визнати заповіт недійсним, суд не приймає до уваги при розгляді даного цивільного позову по суті заявлених вимог, тому як це не є підставою для задоволення вимог. Суд не погоджується з доводами представника про те, що заповіт необхідно визнати недійсним, тому як, по своєї суті заповіт є правочин, який був укладений на невигідних умовах для заповідача так і для позивачки під впливом тяжкої обставини та те, що заповіт був складений під умовою того, що відповідачка повина була доглядати позивачку, в зв'язку з тим, що відсутні будь які докази на підтвердження цих доводів, крім словісних зауважень на ці обставини. Суд не вбачає при складані заповіту на ім*я відповідачки по справі, що заповідач видав його під впливом тяжкої обставини та на країні невигідних для заповідача умовах(хоча будь якої такої обставини та таких умов не зазначено). Доводи про те, що заповіт був складений під будь якою умовою також судом не встановлено, тому як пояснювала сама позивачка, що до складання заповіту, при його складані, вони обговорювали це питання з померлим, ні яких заперечень проти цього не було та це була безпосередньо воля самого заповідача на розпорядження своїм майном на випадок смерті. Це ж підтвердили інші учасники судового процесу.На підставі викладенного, оцінуючи докази за своїм внутрішнім переконанням, які були досліджені у судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним задоволеню не підлягають у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1233-1236,1247, 1251, 1257 ЦК України, суд, -
вирішив:
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту від 07.11.2005 року виданого ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним відмовити в повному обсязі.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга в Апеляційний суд м. Маріуполя Донецької області через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду м. Маріуполя Донецької області протягом 20 днів, у випадку подачі заяви про апеляційне оскарженій протягом 10 днів.