Справа № 303/2977/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді- Панька В.Ф.

суддів - Джуги С.Д., Бисаги Т.Ю.

при секретарі - Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств" на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15 липня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств", співвідповідач: Голова ліквідаційної комісії Державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств" Плиска - ОСОБА_2 про виплату заробітної плати,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств" про виплату заробітної плати. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 25 січня 2014 року, яке залишено в силі ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 19 березня 2015 року та вступило в законну силу, його (ОСОБА_1) поновлено на посаді генерального директора агропромислового підприємства "Закарпатагроліс". На виконання зазначеного рішення суду Наказом голови Державного агенства лісових ресурсів України №61-К від 16 лютого 2015 року його поновлено на посаді директора державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств" з 29 березня 2012 року з часу його незаконного звільнення. В подальшому Наказом Голови Державного агенства лісових ресурсів України №33-К від 11 лютого 2016 року, його звільнено з посади директора на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Про даний наказ він дізнався лише 30 березня 2016 року, та відразу написав заяву про внесення запису у трудову книжку та проведення з ним повного розрахунку, оскільки з часу поновлення на посаді і до цього часу він не отримував заробітну плату. До сьогоднішнього дня з ним не проведено повний розрахунок, жодних коштів заробітної плати за вказаний період, з часу поновлення на роботі на день звільнення та по сьогоднішній день не отримано. Тому на підставі вищенаведеного ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період роботи з 16 лютого 2015 року по 11 лютого 2016 року в сумі 102062 грн. 69 корп..

Зазначеним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

ДП "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств" не погодилось з цим рішенням, порушило питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріально та процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги апелянта зводяться до твердження того, що: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про виплату йому заробітної плати за 14 місяців та 23 календарних дні на тій підставі, що згідно Наказу Державного агенства лісових ресурсів України від 16 лютого 2015 року № 61-к його поновлено на роботі та допущено до виконання обов'язків генерального директора ДП «ЗОУЛАГ» з 19 лютого 2015 року; при цьому суд залишив поза увагою той факт, що цим же Наказом на ліквідаційну комісію було покладено обов'язок забезпечити внесення змін до трудової книжки ОСОБА_1 з дати звільнення 29 березня 2012 року до дати поновлення на роботі, попередження та подальше звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства; роботодавцем ОСОБА_1 є Державне агентство лісових ресурсів України, тобто Уповноважений орган, до сфери якого віднесено управління ДП «ЗОУЛАГ», попередній контракт, який був укладений з ОСОБА_1 від 15 лютого 2010 року втратив свою чинність 15 лютого 2012 року і поновлений не був; новий контракт з позивачем уповноваженим органом не укладено, жодних умов його матеріального забезпечення, які б давали підставу для нарахування йому заробітної плати у розмірах, зазначених в судовому рішенні немає, тобто жодних підстав для стягнення з підприємства суми заявленої у позові немає; крім цього, в контексті ч.2 ст.59 ЦПК України доказом виконання особою певної роботи є табель обліку робочого часу, затверджений у встановленому порядку, відповідальною особою роботодавця, як випливає зі змісту оскаржуваного рішення жодних доказів виконання ОСОБА_1 роботи на підприємстві у період, за який заявлені вимоги про стягнення заробітної плати, в матеріалах справи немає;крім цього, сторонами по справі шляхом укладення мирової угоди, між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав в іншій цивільній справі, яка вже розглянута апеляційним судом Закарпатської області, за змістом даної мирової угоди ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та написав розписку про відсутність претензій до підприємства, мирову угоду затверджено Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 1 березня 2016 року, рішення Мукачівського міськрайонного суду скасовано, а провадження у справі закрито; суд першої інстанції вирішуючи спір про виплату заробітної плати після відкриття ліквідаційної процедури, вийшов за межі повноважень, передбачених ст..15 ЦПК України.

Однак, зазначені доводи не можуть бути прийняті до уваги на підставі наступного.

Згідно ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії з трудової книжки виданої на ім'я ОСОБА_1 - 19 лютого 2015 року на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 січня 2014 року та Наказу Держагенства лісових ресурсів України №61-К від 16 лютого 2015 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді генерального директора ГДС "Закарпатагроліс"(а.с.9).

З копії Наказу за №33-к від 11 лютого 2016 року Голови Державного агенства лісових ресурсів України ОСОБА_3, вбачається, що голова видав даний Наказ в якому вказав, що припинити трудовий Договір з ОСОБА_1 та звільнити його з посади директора державного підприємства "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства 12 лютого 2016 року за угодою сторін за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (а.с.4), відомості про що 12 лютого 2016 року було внесено у трудову книжку яка належить ОСОБА_1(а.с.8).

Відповідно до Листа начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дорош Б. за № 07-04/605 від 04 грудня 2015 року, у Державному підприємстві "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств" проведено перевірку додержання законодавства про працю якою встановлено, що 19 лютого 2015 року ОСОБА_1 було допущено до виконання обов'язків директора ДП "Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств". Разом з тим, голова ліквідаційної комісії ДП "ЗОУЛАГ" Плиска-Галатиба М.Д., згідно табелів обліку робочого часу, не забезпечила нарахування та виплату йому заробітної плати за відпрацьований період з лютого по жовтень 2015 року. За результатами перевірки Плиска-Галатибі М.Д. внесено припис на усунення виявленого порушення та на останню складено і скеровано на розгляд до суду протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.5).

З копії Листа Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» за № 01-4/32 від 08 серпня 2013 року вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 під час перебування на посаді генерального директора складала - 6943,04 грн. (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до розрахунку заборгованості по заробітній платі за період роботи з 16 лютого 2015 року по 09 травня 2016 року ОСОБА_1 склала 102 0642 (сто дві тисячі шістдесят дві) гривні 69 копійок (а.с.7).

Посилання у апеляційній скарзі на те, що сторонами по справі шляхом укладення мирової угоди, між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав в іншій цивільній справі, яка вже розглянута апеляційним судом Закарпатської області, за змістом даної мирової угоди ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та написав розписку про відсутність претензій до підприємства, мирову угоду затверджено Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 1 березня 2016 року, рішення Мукачівського міськрайонного суду скасовано, а провадження у справі закрито, то слід зазначити, що зазначений судовий спір стосувався невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 29 березня 2012 року до поновлення його на посаді 16 лютого 2015 року, відповідно до цієї мирової угоди вона стосувалась лише вищезазначеного факту, і до невиплати позивачу заробітної плати з часу його поновлення -16 лютого 2015 року по дату його звільнення - 11 лютого 2016 року відношення немає.

Крім цього, посилання апелянта на те, що суд вийшов за межі повноважень, передбачених ст..15 ЦПК України, вирішуючи спір про виплату заробітної плати після відкриття ліквідаційної процедури, не може бути прийнято до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи позовна заява ОСОБА_1 подана - 18 травня 2016 року, а згідно постанови Господарського суду Закарпатської області від 2 червня 2016 року у справі №907/25/16 ДП «ЗОУЛАГ» розпочато ліквідаційну процедуру, тобто вже після подачі позову.

Посилання апелянта на те що з позивачем не переукладався контракт після рішення про поновлення на роботі не беруться до уваги, оскільки рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанні відповідно до ст. 235 КзПП України, а тому з моменту винесення такого рішення роботодавець повинен був негайно відновити трудові права працівника. Тобто, не переукладення з ОСОБА_1 контракту, що фактично свідчить про невиконання роботодавцем рішення суду, не може бути підставою для звільнення його від обов'язку сплачувати позивачу заробітну плату.

Інших доводів, які б мали правове значення для вирішення справи, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

1.Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових підприємств» відхилити.

2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15 липня 2016 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :