27.12.10 ,
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа №22ц-7530 Головуючий в І інстанції Категорія 5 ОСОБА_1
Доповідач Вадзінський П.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Колісниченка А.Г.,
Суддів: Капітан I.A.,
ОСОБА_2,
при секретарі: Перевознік В.В., з участю адвоката: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що він з квітня 2005 року проживав з ОСОБА_5 однією сім’єю і вели спільне господарство. Шлюб між ними був зареєстрований 19.10.2006 року. За час спільного проживання та ведення господарства ними було придбано сільськогосподарський комплекс в с. Жовтневе, який складається з вагової, критого току і ферми загальною вартістю 130 тисяч гривень, а також легковий автомобіль марки „КІА” вартістю 130 тисяч гривень, зерно навантажувач вартістю 12 тисяч гривень, подрібнювач бахчевих культур вартістю 10 тисяч гривень, тракторний причеп ПТС вартістю 10 тисяч гривень, токарний станок вартістю 10 тисяч гривень, культиватор вартістю 8 тисяч гривень, автомобіль марки ЗІЛ самоскид, вартістю 38 тисяч гривень. Крім того стверджує, що ним, спільно з відповідачкою, проводились роботи по будівництву житлового будинку на що було витрачено 100 тисяч гривень. В жовтні 2009 року шлюб між ними був розірваний. Оскільки спільно нажите майно (неподільним, вважає, що ОСОБА_5 має компенсувати йому вартість 1/2 частини спільно нажитого майна, загальна сума якої становить 389 тисяч гривень. Просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь вказану суму.
ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання особистою власністю майна набутого за час окремого проживання до укладення шлюбу з ОСОБА_6 та майна набутого після фактичного припинення шлюбних відносин, посилаючись на те, що вона з ОСОБА_6 стала проживати тільки після укладення шлюбу. За час спільного проживання ніякого майна, що підлягає поділу ними набуто не було, відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї і свій заробіток не вносив до сімейного бюджету. Все спірне майно, яке зазначене в позовній заяві ОСОБА_6, придбано нею до шлюбу з ОСОБА_6 або після розірвання шлюбу. Вважає, що спірне майно є її особистою власністю.
Просила визнати за нею право особистої власності на сільськогосподарський комплекс розташований на вул..Кірова, 38 в с.Жовтневе Голопристанського району Херсонської області, автомобіль марки ЗІЛ ММЗ, модель 45021, реєстраційний номер ВТ 6986АО, автомобіль марки КІА, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, культиватор КРН-52 та токарний станок, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_8 задоволенні частково. Зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 стягнено ? частину вартості сумісного майна у розмірі 67277 гривень 50 копійок. В іншій частині заявлених ним вимог відмовлено за недоведеністю.
Цим же рішенням суду частково задоволені вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_5, яким за ОСОБА_5 визнано право власності на культиватор КРН-52, токарний станок, автомобіль марки ЗІЛ ММЗ, модель 45021 реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль марки КІА, 2009 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_2. В іншій частині заявлених нею вимог відмовлено.
Не погоджуюсь із вказаним рішенням, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Просив оскаржуване рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.
Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції не надходило.
ОСОБА_5 також не погодилась із постановленим рішенням суду і подала апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просила рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_6 відмовити, а заявлені нею позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити у повному обсязі.
До апеляційної скарги ОСОБА_5 приєднались, у відповідності з вимогами передбаченими ст.299 ЦПК України треті особи - ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які виступали на стороні позивача за зустрічним позовом і не заявляли самостійних вимог.
Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.З ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, майно набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2006 року Добропільською сільською радою Голопристанського району Херсонської області між сторонами по справі був зареєстрований шлюб, 06 жовтня 2009 року шлюб між сторонами був розірваний.
Згідно наданих по справі доказів, сторона позивача за первісним позовом довела, що за час шлюбу, із спірного майна, сторони придбали тільки легковий автомобіль НОМЕР_3, вартістю 127 тисяч 500 гривень / а.с. 73-90/.
Тому вказане майно належить сторонам по справі на праві спільної сумісної власності.
Вирішуючи спір в частині щодо визнання спірного сільськогосподарського комплексу в с. Жовтневе, яким є критий тік, спільним сумісним майном сторін, суд виходив з того, що вказане майно було придбане ними під час перебування у шлюбі.
Однак, з таким висновком суду, колегія суддів погодитись не може, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірне майно, яке входить до сільськогосподарського комплексу в с. Жовтневе, було придбано ОСОБА_5 за договором купівлі - продажу від 07 жовтня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу ОСОБА_13 /а.с.32/ , тоді як відповідно до свідоцтва про шлюб, шлюбні відносини між сторонами були зареєстровані тільки 19.10.2006 року.
ОСОБА_6 обґрунтовує свої вимоги щодо вказаного майна посилаючись на те, що дане майно було придбано під час спільного проживання з відповідачкою. Проте позивачем за первісним позовом, належними доказами факту проживання та ведення спільного господарства, а також наявності спільного бюджету до реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, суду не надано. Дані обставини виключають можливість визнання спільним сумісним майном сторін сільськогосподарського комплексу розташованого на вул. Кірова 38 в с. Жовтневе, до якого входять критий майданчик току та приміщення контори літ „А”,.
При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В іншій частині рішення відповідає вимогам діючого законодавства та інтересам сторін.
Посилання апелянта ОСОБА_6 на те, що токарний станок та автомобіль марки 3ІЛ ММЗ, модель 4502 були придбані за час перебування сторін у шлюбі спростовується доказами по справі, а саме накладною №215 від 05 березня 2004 року та квитанцією до прибуткового касового ордера та реєстраційним талоном ДАП №031678 виданого 09.04.2010 року Голопристанським МРЕВ ДАІ на ім’я ОСОБА_5 /а.с.20, 34/.
Також колегія суддів також не приймає до уваги інші доводи наведені в апеляційних скаргах, оскільки вони не містять посилання на нові факти або способи доказування, які чають значення для справи і спростовують висновки суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_5, задовольнити частково.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2010 року, в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_6 і ОСОБА_5 критого майданчика току, скасувати і ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_6 відмовити в задоволенні цих позовних вимог.
Це ж рішення суду в частині розміру стягнення зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 вартості ? частини сумісного майна змінити, зменшивши суму стягнення з 67277, 50 грн. до 63 тисяч 750 гривень.
В іншій частині рішення суду –залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення, однак воно може бути
оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: підпис
Судді: підпис
Згідно оригіналу: суддя підпис