Судове рішення #59792490


Радехівський районний суд Львівської області

м. Радехів, вул. Львівська, 14а, 80200, (03255) 2-29-75




П О С Т А Н О В А Справа №2а-831/10

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2010 року м. Радехів

Суддя Радехівського районного суду Львівської області МІГЯ Я.М.

розглянувши в скороченому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ у РАДЕХІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни за 2006-2008 роки в розмірі 3890,60 грн. та щомісячно доплачувати 30 відсотків мінімальної пенсії по віку.

Представник відповідача подав на адресу суду заперечення проти позову, з якого вбачається, що виплати позивачці надбавки до пенсії проведені згідно чинного законодавства в належному розмірі та у відповідні періоди.

Перевіривши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позов підлягає до задоволення частково з наступних міркувань.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка наділена правовим статусом дитини війни, дана обставина не заперечується відповідачем.

Згідно із п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. виключено п.17 ст.77, а ст.110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки, дані положення не визнано неконституційними, вважаю, що правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачці надбавки до пенсії як дитині війни за 2006 рік відсутні.

Згідно із п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р., дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік, з врахуванням ст.111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 30 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2 007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону. Положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Отже, дії відповідача щодо не виплати позивачці надбавки до пенсії як дитині війни за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року є протиправними.

Поряд з цим слід зазначити, що позивачку, як учасника правовідносин, ніхто не обмежував в отриманні інформації щодо рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 та звернення до суду за захистом своїх прав у строк визначений ч.2 ст.99 КАС України. Від так підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до суду не має. Окрім цього, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків у відповідності до вимог ст.100 КАС України, норми якого діяли на час звернення позивача до суду. З огляду на наведене, вказані вище вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до п.41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2 008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р., який набрав чинності 01.01.08р., текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до яких законодавчих актів України». Положення п.41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Отже, дії відповідача щодо виплати на користь позивачки надбавки до пенсії в 2008 році в значно меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, є протиправними.

Тому, приходжу до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести нарахування позивачці державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18.11.2004р., чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, дії відповідача щодо виплати на користь позивачки надбавки до пенсії в 2009 році в значно меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, є протиправними.

Тому, приходжу до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести нарахування позивачці державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня 2009 року по 20 березня 2009 року.

Також чинним законодавством не передбачено такого виду позовних вимог як зобов'язання відповідача до вчинення дій у майбутньому на які ще не виникло право у позивача.

Керуючись ст.ст.1,3,6, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.ст.7-12,99-102,158-163 ,183-2 Кодексу адміністративного

судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задоволити частково.

Зобов'язати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в РАДЕХІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ нарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_2 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 20 березня 2009 року у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком визначеної абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

Апеляційна скарга подається до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Радехівський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання, постанови.


Головуючий


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація