|
Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2009 р. справа № 2а-9383/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Мичак О.С.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Прокуратури Донецької області, про визнання бездіяльності протиправною, такою, що порушила Конституційні права позивача та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.02.2009 року, вона звернулась до відповідача на особистому прийомі прокурором Донецької області заявою № 418 щодо ознайомлення її з всіма матеріалами про достовірність того, що її чоловік загинув у ДТП тощо.
Станом на 09.06.2009 року, відповідач взагалі не надав обґрунтованої відповіді, а також не було надано жодного документу для її переконання щодо достовірності того, що її чоловік загинув у ДТП.
23.02.2009 р., представник позивача звернувся до відповідача зі скаргою № 556 на дії слідчого.
Станом на 09.06.2009 р., відповідач взагалі не надав обґрунтованої відповіді.
21.04.2009 р. представник позивача звернувся до відповідача зі скаргою від 17.04.2009 р. на дії слідчого.
Станом на 09.06.2009 р. відповідач взагалі не надав обґрунтованої відповіді.
Позивач та її представник зазначають, що таку бездіяльність вони розцінюють, як свідоме, умисне і постійне порушення Конституційних права позивача та умисну перешкоду позивача на отримання обґрунтованої, вірогідної, повної, точної та своєчасної відповіді.
Тому, просить суд визнати бездіяльність відповідача прокуратури Донецької області протиправною, такою, що порушила конституційні права ОСОБА_1 на отримання у встановлений законом строк обґрунтованої, вірогідної, повної, точної відповіді, а також зобов'язати відповідача надати позивачу обґрунтовану, вірогідну, повну, точну відповідь - терміново.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали.
Представники відповідача, присутні у судовому засіданні проти позову заперечували, просили в його задоволенні відмовити та суду пояснили, що звернення позивача та її представника прокуратурою Донецької області розглядались та відповіді на них направлялись.
Дослідивши матеріали справи та здійснивши перевірку їх доказами, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Як вбачається зі змісту ст. 6 зазначеного Закону, органи прокуратури України:
1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;
2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;
3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;
4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;
5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
Судом встановлено, що 10.02.2008 р. листом за № 418 позивач ОСОБА_1 звернулась до прокурора Донецької області, у якому повідомила, що нею було отримано відповідь прокуратури Донецької області № 05\1-3433-01\06 від 23.01.2009 року. Позивач зазначає, що в матеріалах кримінальної справи № 63-9932 з 25.03.2008 року окрім постанов про відмову в порушенні кримінальної справи більш нічого немає, тобто не було проведено жодної слідчої дії. Також, позивач звертала увагу відповідача на те, що слідчий приймав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.03.2008 року не маючи її заяви від 20.03.2007 року. Крім того, позивач зазначає, що як їй стало відомо на особистому прийомі, постанова про закриття кримінальної справи № 63 -993 від 21.04.2008 року була винесена обґрунтовано, всі факти, які вказані в постанові - це істина і правда. Тому, просила відповідача призначити службове розслідування та притягнути винних посадових осіб до відповідальності, а також надати їй повну та обґрунтовану відповідь щодо невиконання рішень суду та результатів слідчого розслідування. При цьому, позивач просила направити їй інформацію рекомендованим листом в строк згідно законодавства України. Крім того, позивач просила надати їй можливість ознайомитись з матеріалами, які підтверджують, що її чоловік ОСОБА_2 загинув у ДТП, як вказано у постанові. Позивач просила відповідача у відповіді на цей лист вказати, коли вона зможе ознайомитись з матеріалами.
У відповідь на звернення позивача, відповідач листом від 10.03.2009 року № 06\1-202-09 вих. повідомив позивача, що прокуратурою Донецької області розглянуто її звернення з питань достовірності інформації, яка містилась у попередній відповіді, надання можливості ознайомитись з матеріалами кримінальної справи № 63 -9932, а також з інших питань, подане на особистому прийомі прокурору Донецької області.
Але відповідач не надав відповіді позивачу на питання щодо надання можливості ознайомлення з матеріалами, які підтверджують, що її чоловік загинув у ДТП.
23.02.2009 р. листом за № 556 представник позивача направив на ім'я відповідача скаргу на дії слідчого Воротинцева Є.В., у якій зазначає, що 04.08.2008 року Ворошиловським районним судом м. Донецька було прийнято постанову по справі № 4-217 та скасовано постанову «Про відмову в порушенні кримінальної справи» відносно старшого наукового співробітника лабораторії автотехнічних досліджень Донецького НДІСЕ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом дачі завідомо неправдивого висновку експерта за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України, а також по факту службової недбалості за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України, яка була прийнята 28.03.2008 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Донецької області Воротинцевим Є.В.
Представник позивача просив відповідача втрутитись у вказану ситуацію та ухвалити наказ про усунення від прокурорської перевірки щодо злочинної діяльності старшого наукового співробітника лабораторії авто технічних досліджень Донецького НДІСЕ експерта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який надав слідству завідомо неправдиві висновки експерта за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України, а також по факту службової недбалості за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України, а також замінити Воротинцева Є.В на іншого слідчого.
Також представник позивача просив негайно відмінити рецензії експертиз, як було запропоновано Воротинцевим Є.В. тому, що рецензія не передбачена КПК України; виділити в окреме провадження справу щодо злочинної діяльності старшого наукового співробітника лабораторії авто технічних досліджень Донецького НДІСЕ експерта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також зобов'язати новопризначеного слідчого прийняти рішення відносно старшого наукового співробітника лабораторії автотехнічних досліджень Донецького НДІСЕ експерта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України, а також по факту службової недбалості за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України.
А також ставив інші питання стосовно розслідування кримінальної справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповіді на вказане звернення представника позивача відповідачем на його адресу, а також на адресу позивача не направлялось.
Крім того, зазначений факт не спростовувався представником відповідача в судовому засіданні.
21.04.2001 р. старший слідчий слідчого відділу прокуратури Донецької області Воротинцев Е.В. направив на ім'я позивача лист за №06\1-517 вих, у якому повідомив, що кримінальна справа № 63-9932, порушена Ясинуватським міжрайонним прокурором 02.10.2001 року за фактом ДТП, яке сталося 07.09.2001 року у м. Ясинувата за участю мотоцикліста ОСОБА_4 і велосипедиста ОСОБА_5 постановою від 17.04.2008 р. закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України через відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Позивачу було роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, вона має право оскаржити постанову про закриття кримінальної справи до прокурора Донецької області або до суду в порядку, передбаченому ст. 236-5 КПК України.
Крім того, додатком до зазначеного листа була копія постанови про закриття кримінальної справи № 63-9932 на 22 аркушах.
17.04.2009 року листом за № 6219 представник позивача звернувся до відповідача зі скаргою на дії слідчого Воротинцева Є.В., у якій повідомив відповідача про те, що 14.05.2008 року позивач, яка є потерпілою у справі отримала поштою повідомлення за № 06\1-517 вих від 31.04.2008 року та додаток - копію постанови про припинення кримінальної справи від 17.04.2008 року, яка була прийнята старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Донецької області Воротинцевим Є.В. в межах повноважень згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», ст. 113, ст. 114 КПК України.
Представник позивача повідомив, що на думку позивача, у постанові були зазначені відомості, які не відповідають дійсності, та особливе враження викликало у позивача те, що її чоловік загинув у ДТП.
Позивач була вимушена 18.09.2001 року звернутись до прокурора зі скаргою.
02.10.2001 року, після звернення позивача зі скаргою від 18.09.2001 року на незаконні дії майора міліції Лінника Ю.М. та необґрунтовано винесену ним постанову, постанова слідчого Ясинуватського МРВ МВС України у Донецькій області майора міліції Лінника Ю.М. була скасована як незаконна. В цей же день Ясинуватським міжрайонним прокурором була порушена кримінальна справа № 63-9932 за ознаками злочину за ст. 286 ч. 2 КК України за фактом ДТП.
Крім того, представник позивача звернув увагу відповідача на те, що після прийняття 17.04.2008 року постанови «Про припинення кримінальної справи» дана постанова ніким з вищестоящих прокурорів не скасована.
Тому, представник позивача просив відповідача призначити прокурорську службову перевірку викладених фактів і відсторонити Воротинцева Є.В. від виконання обов'язків на час перевірки, визнати постанову про припинення кримінальної справи від 17.04.2008 року - неправдивим документом, а також визнати незаконними дії старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Донецької області Воротинцева Є.В., які мають ознаки злочину передбаченого ст. ст. 365, 366 КК України і притягнути його до відповідальності, а також направити рекомендованим листом на його адресу постанову про припинення кримінальної справи від 17.04.2008 року, яка складена на державній мові.
З матеріалів справи вбачається, що відповіді на вказане звернення представника позивача відповідачем на його адресу, а також на адресу позивача не направлялось.
Крім того, зазначений факт не спростовувався представником відповідача в судовому засіданні.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача, що призвела до порушення Конституційних прав позивача на отримання відповіді у встановлений законом строк та зобов'язання відповідача надати позивачу відповіді у встановлений законом строк на звернення від 10.02.2009 року щодо ознайомлення з матеріалами, які підтверджують, що її чоловік загинув в ДТП, від 23.02.2009 року та від 17.04.2009 року підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено вимогами ст. 32 Конституції України, кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про інформацію», всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Відповідно до ст. 31 зазначеного Закону, державні органи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Ст. 5 зазначеного Закону визначає вимоги до звернення, а саме, звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Відповідно до зазначених вимог, позивач 10.02.2009 року звернувся до відповідача зі зверненням з зазначенням свого прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання, виклав суть порушених питань, та пов'язаних з цими питаннями прохань.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Ст. 20 вказаного Закону передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач надіслав відповідь на звернення позивача від 10.02.2009 року листом від 10.03.2009 року.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідь прокуратури Донецької області від 10.03.2009 року на її звернення від10.02.2009 року є неповною, що є порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки у ній взагалі відсутня відповідь на запитання позивача щодо прохання надати можливості ознайомитись з матеріалами, які підтверджують, що чоловік позивача ОСОБА_2 загинув у ДТП, як було вказано у постанові. Крім того, відповідач не зазначив, коли саме позивач зможе ознайомитись з матеріалами, які підтверджують вказаний факт.
Крім того, матеріалами справи підтверджується той факт, що представником позивача 23.02.2009 року та 17.04.2009 року на ім'я відповідача направлялись скарги на дії слідчого Воротинцева Є.В.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» взагалі не направляв представнику позивача або позивачу відповіді на зазначені скарги.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що відповідачем у даному випадку не доведена правомірність його дій, відповідно до чого зазначена частина позовних вимог ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача надати їй обґрунтовану, вірогідну, повну, точну відповідь терміново, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач не відноситься до категорії громадян, які мають встановлені законодавством пільги, а тому розгляд її звернення повинен бути здійснений відповідачем у встановлений законодавством місячний термін.
Тому, суд вважає, що підстави для задоволення зазначеної частини позовних вимог ОСОБА_1 - відсутні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідачем не в повній мірі доведено правомірність його дій відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
У порядку ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 2,26 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Позов ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, такою що порушила Конституційні права позивача та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Донецької області щодо ненадання відповіді на звернення позивача, що призвела до порушення Конституційних прав позивача на отримання відповіді у встановлений законом строк.
Зобов'язати Прокуратуру Донецької області надати позивачу ОСОБА_1відповіді у встановлений законом строк на звернення від 10 лютого 2009 року щодо ознайомлення з матеріалами, які підтверджують, що її чоловік загинув в ДТП, від 23 лютого 2009 року та від 17 квітня 2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 грн. 26 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 11 серпня 2009 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складений 14 серпня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галатіна О.О.