справа № 2-а-30999/08
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Євпак В.В.,
при секретарі - Халімончук С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Липницький спиртовий завод"
до Державної податкової інспекції у Лугинському районі
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
встановив :
Позивач звернувся до суду та просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000662301/0 від 01.10.2008 року про визначення податкового зобов"язання з прибутку державного підпорядкування та №0000672301/0 від 01.10.2008 року про визнання податкового зобов"язання з податку на додану вартість, винесені ДПІ у Лугинському районі. Вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно донараховано податкове зобов"язання з податку на прибуток. Податковий орган дійшов висновку, що підприємством до складу валових витрат включено вартість автотранспортних послуг на суму 209149 грн., які не підтверджено відповідними документами, а також не включено до податкового зобов"язання з ПДВ нестачі і витрати від псування цінностей на суму 19905 грн. Вони ввжають такі висновки неправомірними, оскільки ДП "Липницький спиртовий завод" було укладено довгостроковий договір про транспортне обслуговування з ПП ОСОБА_1, фактично останнім надавались заводу автотранспортні послуги. По факту виконання робіт складались акти виконаних робіт, видавались товарно-транспортні накладні, рахунки та податкові накладні, а тому дані кошти правомірно віднесено до складу валових витрат, та підтверджено всіма необхідними документами. В травні 2008 року підприємством було прийняте рішення про переробку 2095 кг. екстракту хмелю та списання 1734,04 кг. екстракту хмелю, який не підлягає переробці. Відповідно до Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" вилучення з обігу неякісної продукції є господарською операцією власника продукції та не є об"єктом оподаткування. Вважають безпідставним збільшення податкового зобов"язання з податку на додану вартість, оскільки відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" при списанні непридбаних до вживання матеріальних цінностей у підприємства не виникає податкового зобов"язання з ПДВ.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує. Свої заперечення мотивує тим, що позивач, як платник податків неправомірно відніс до складу валових витрат витрати на автотранспортні послуги надані йому ПП ОСОБА_1 в розмірі 209149 грн., оскільки факт надання таких послуг не підтверджено первинними документами, які мають відповідати вимогам Закону. Так позивачем було надано податковому органу лише акти про використання автомобілів та договір про транспортне обслуговування. Крім того в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", позивач при списанні частини банок ектракту хмелю в кількості 1734,04 кг, що прийшов у непридатність в зв"язку з розгерматизацією, не включило до бази оподаткування нестачу і втрату від псування цінностей. Таким чином підприємство неправомірно занизило податкове зобов"язання з податку на додану вартість.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: з 21.08.2008 року по 18.09.2008 року ДПІ в Лугинському районі проводилась перевірка ДП "Липницький спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, про що 25.09.2008 року складено акт №10/23-15/00374628.
В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення п.5.1, абзац. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприєиством занижено податок на прибуток на суму 52287 грн. та порушення п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на доднану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 19905 грн.
За наслідками проведеної перевірки та по результатам розгляду скарг позивача в порядку апеляційного оскарження, податковим органом, а саме ДПІ в Лугинському районі 01.10.2008 року були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000662301/0 про визначення підприємству податкового зобов"язання з прибутку державного підпорядкування в розмірі 52287 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 15613 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000672301/0 про визначення підприємству податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 19905 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 9953 грн.
Судом встановлено, що підставою для нарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на прибуток державного підпорядкування став факт віднесення підприємством до складу валових витрат вартість автотранспортних послуг на суму 209149 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського та податкового обліку.
П.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валові витрати виробництва та обігу-сума будь-яких витратплатника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсацій вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Встановлено, що державним підприємством "Липницький спиртовий завод" з приватним підприємцем ОСОБА_1 03.01.2006 року був укладений довгостроковий договір про транспортне обслуговування №2/т і відповідно до п.1.4 якого ДП "Липницький спиртовий завод" проводить оплату за транспортне обслуговування не пізніше місяця по факту виконання робіт, згідно акта виконання робіт, який є невід"ємною частиною даного договору. Оплата автомобіля проводиться з розрахунку 1.08 грн. з ПДВ за 1 км. пробігу.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору, ПП ОСОБА_1 надавались ДП "Липницький спиртовий завод" послуги по транспортному обслуговуванню. Зазначений факт підтверджується актами про використання автомобіля, що по суті є актом виконаних робіт, а саме від 31.10.2007 року, 29.12.2007 року, 31.01.2008 року, 29.02.2008 року, 31.03.2008 року, 30.04.2008 року, 30.05.2008 року, 27.06.2008 року. В даних актах зазначені кількість автопробігу, вартість пробігу та використання паливно-мастильних матеріалів на вказаний автопробіг.
Акти виконаних робіт були підписані сторонами, без буд-яких зауважень.
Суд вважає, що позивач використовував автотранспортні послуги як такі, що пов"язані саме з його господарською діяльністю.
Факт надання автотранспортних послуг по перевезенню грузів підтверджується рахунками №4 від 31.10.2007 року, №6 від 29.12.2007 року, №1 від 31.01.2008 року, №2 від 29.02.2008 року, №3 від 31.03.2008 року, №4 від 30.04.2008 року, №5 від 30.05.2008 року, №6 від 27.06.2008 року про вартість послуг, а також товаро-транспортними накладними від 02.10.2007 року, 04.10.2007 року, 05.10.2007 року, 08.10.2007 року, 09.10.2007 року, 10.10.2007 року, 11.10.2007 року, 12.10.2007 року, 15.10.2007 року, 23.10.2007 року, 24.10.2007 року, 25.10.2007 року, 26.10.2007 року, 27.10.2007 року, 29.10.2007 року, 03.12.2007 року, 04.12.2007 року, 05.12.2007 року, 07.12.2007 року, 10.12.2007 року, 11.12.2007 року, 12.12.2007 року, 14.12.2007 року, 18.12.2007 року, 19.12.2007 року, 20.12.2007 року, 21.12.2007 року, 26.12.2007 року, 28.12.2007 року, 16.01.2008 року, 18.01.2008 року, 24.01.2008 року, 26.01.2008 року,29.01.2008 року, 30.01.2008 року, 04.02.2008 року, 10.02.2008 року, 12.02.2008 року, 13.02.2008 року, 15.02.2008 року, 20.02.2008 року, 10.03.2008 року, 12.03.2008 року, 13.03.2008 року, 19.03.2008 року, 21.03.2008 року, 25.03.2008 року, 26.03.2008 року, 27.03.2008 року, 28.03.2008 року, 29.03.2008 року, 31.03.2008 року, 01.04.2007 року, 02.04.2007 року, 03.04.2007 року, 07.04.2007 року, 10.04.2007 року, 11.04.2007 року, 14.04.2007 року, 15.05.2008 року, 19.05.2008 року, 30.05.2008 року, 02.06.2008 року, 04.06.2008 року, 05.06.2008 року, 06.06.2008 року, 09.06.2008 року, 13.06.2008 року, 17.06.2008 року, 18.06.2008 року, 23.06.2008 року, 24.06.2008 року, 25.06.2008 року, 26.06.2008 року, 27.06.2008 року.
Судом встановлено, що підприємством оплачувались ПП ОСОБА_2 витрати за пробіг автомобіля та вартість використаних паливно-мастильних матеріалів.
Факт оплати за надані послуги підтверджується відповідними податковими накладними №4 від 30.04.2008 року, №5 від 30.05.2008 року, №6 від 27.06.2008 року та платіжними дорученнями №1331 від 11.10.2007 року на суму 9000 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 1500 грн., №1363 від 18.10.2007 року на суму 7787 грн. 44 грн. в т.ч. ПДВ на суму 12197 грн. 91 коп., №1781 від 17.12.2007 року на суму 24000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 4000 грн., №1811 від 18.12.2007 року на суму 20831 грн. 12 коп. в т.ч. ПДВ на суму3471 грн. 85 коп., №28 від 15.01.2008 року на суму 18000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 3000 грн., №61 від 18.01.2008 року на суму 30654 грн. 31 коп. в т.ч. ПДВ на суму5109 грн. 05 коп., №250 від 12.03.2008 року на суму 12000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 2000 грн., №354 від 31.03.2008 року на суму 12422 грн. 31 коп. в т.ч. ПДВ на суму 2070 грн. 38 коп., №565 від 26.05.2008 року на суму 18217 грн. 76 коп. в т.ч. ПДВ на суму 3036 грн. 29 коп., №719 від 17.06.2008 року на суму 3000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 500 грн., №768 від24.06.2008 року на суму 5305 грн. в т.ч. ПДВ на суму 884 грн. 20 коп.
Таким чином судом встановлено, що всі витрати на автотранспортне обслуговування, які надавалиль державному підприємству приватним підприємцем ОСОБА_1 підтверджені первинними документами, які по формі та суті відповідають вимогам бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того податковим органом не віднесено як порушення надання підприємству, при наявності тотожних первинних документів, автотранспортних послуг іншими суб"єктами господарювання.
За таких обставин суд вважає, що позивачем правомірно булли віднесені автотранспортні послуги, які використані в господарській діяльгості підприємства до валових витрат.
Податкове повідомлення-рішення №0000662301/0 від 01.10.2008 року в частині визначення податкового зобов"язання з прибутку державного підпорядкування в розмірі 52287 грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 15613 грн. винесено податковим органом неправомірно, а тому є нечинним.
Що стосується визначення підприємству податку на додану вартість в розмірі 29858 грн., судом встановлено, що позивач у своїй діяльності займається виробництвом та реалізацією екстракту хмелю.
Так підприємством був вироблений хміль і станом на 01.04.2008 року у нього на залишку рахувалось по статті "Готова прордукуція" 3829.04 кг. екстракту хмелю виробництва 2001-2002 років.
У зв"язку з закінченням строку реалізації спиртовий завод втратив можливість реалізувати зазначений екстракт хмелю.
В травні 2008 року підприємством було прийнято рішення про переробку екстракту хмелю в кількості 2095 кг. та списання 1734.04 кг. екстракту хмелю, який не підлягає переробці у зв"язку з втратою основного показника яколсті-альфа кислоти.
Списання 1734.04 кг. екстракту хмелю підтверджується відповідним актом списання. Фактично зазначений екстракт хмелю не був використаний у господарській діяльності, про що не заперечують і представники позивача в судовому засіданні.
У відповідності до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вибуття продукції, або сировини, чи товарів, які прийшли у непридатність понад норми природного убутку не пов"язане з їх використанням в господарській діяльності, не відноситься до валових витрат.
Судом встановлено, що підприємством, у зв"язку зі списанням екстракту хмелю, затрати, понесені підприємством раніше, були виключені зі складу валових витрат і дана сума була відлображена платником податків у декларації з податку на прибуток за 1 пвріччя 2008 року, додаток К1/1, як запаси, використані не у господарській діяльності.
Разом із тим підприємство в порушення вимог п.4.2 ст.4, 7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у відповідному податковому періоді, травні 2008 року не зменшило податковий кредит на суму ПДВ з вартості зіпсованої продукції не внесло коригування в податкову декларацію.
Коригування підприємством сум ПДВ (зменшення податкового кредиту) в подальшому, а саме за вересень 2008 року (податкова декларація з додатками була подана до податкового органу у жовтні 2008 року) та сплати ПДВ за вересень 27.10.2008 року, було проведено після перевірки діяльності підприємства податковим органом та винесення податкового повідомлення-рішення, а тому не може впливати на правомірність прийнятого рішення.
Суд вважає, що податковим органом, за відсутності коригування підприємством, в межах наданих йому повноважень, податкового кредиту на момент проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення, правомірно прийнято рішення №0000672301/0 від 01.10.2008 року, яким ДП "Липницький спиртовий завод" визначені зобов"язання з податку на додану вартість та застосовані шштрафні санкції.
Тому в цій частині позовних вимог суд позивачу відмовляє.
Керуючись Законом України "Про державну податкову службу", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість" ст.ст. 86, 158-163 КАС України, суд-
постановив :
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Лугинському районі №0000662301/0 від 01.10.2008 року в частині визначення податкового зобов"язання з прибутку державного підпорядкування в розмірі 52287 грн. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 15613 грн.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.В. Євпак
Постанова в повному обсязі виготовлена 08.09.09р.