ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2009 р. Справа № 2а-18241/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
суддів Андрусенко О.О., Димарчук Т.М.,
при секретарі Чміль І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів Сахарчука А.А., Кузьменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області та Державної податкової адміністрації України про скасування ідентифікаційного номера, виключення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зобов’язання здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить зобов’язати Луцьку ОДПІ та ДПА України скасувати ідентифікаційний номер, виключити будь-які дані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів та здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами без застосування ідентифікаційного номера.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є віруючою громадянкою і через свої релігійні переконання відмовляється від ідентифікаційного номера.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.
Представники відповідачів в судовому засіданні позов не визнали, зазначаючи, що позивач має право здійснювати платежі без застосування ідентифікаційного номера, оскільки в її паспорті міститься відповідна відмітка. Проте, ОСОБА_1 до органів державної податкової служби із заявою встановленого зразка не зверталась, а лише надсилала заяву довільної форми, а тому податковим органом не вчинялись дії щодо скасування ідентифікаційного номера та виключення інформації з Державного реєстру, просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що позивачу надано індивідуальний ідентифікаційний номер та у березні 2009 року остання зверталася із відповідними заявами до Державної податкової адміністрації України, Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування ідентифікаційного номеру, збереження раніше встановленої форми обліку платників податків та виключення інформації із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та обов’язкових платежів. Державна податкова адміністрація України листом від 21.04.2009 року №1779/К/29-2115 та Луцька об’єднана державна податкова інспекція листом від 27.04.2009 року № 4813/К/29-031 відмовили у задоволенні таких заяв, оскільки право на здійснення платежів без ідентифікаційного номеру позивач може реалізувати виключно за процедурою, передбаченою наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів” від 22.12.1994 року (з наступними змінами і доповненнями) Державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів –це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України. Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов’язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Згідно із ст.5 цього ж Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов’язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.
Відповідно до п.1.1 Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944), цей Порядок, розроблений згідно із Законом України “Про Державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов'язкових платежів”(зі змінами) та постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-XII “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження”, визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби, а згідно із п. 1.3 Порядку громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов’язкових платежів за серією та номером паспорта. При цьому, у розділах 2–6 зазначеного Порядку детально регламентовано процедуру реалізації прав громадян, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, і така процедура передбачає звернення особи із заявою до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації з подачею відповідного комплекту документів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають у повному обсязі, оскільки позивач, за відсутності заперечень відповідачів щодо наявності у неї права на відмову від ідентифікаційного номера, не дотрималася процедури реалізації права на скасування ідентифікаційного номера та виключення інформації про нього із Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та обов’язкових платежів, яка визначена Законом України “Про Державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів” та Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944), тобто позивач не зверталася із відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації з подачею відповідного комплекту документів, хоча фактично має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, що підтверджується відповідною відміткою у паспорті.
При цьому, суд не бере до уваги твердження позивача про невідповідність Конституції України та Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944), оскільки вказаний Порядок прийнятий на реалізацію положень Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів” щодо права на здійснення платежів без ідентифікаційного номера, виданий Державною податковою адміністрацією України та Міністерством внутрішніх справ України в межах їх повноважень, пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, офіційно оприлюднений, є чинним на момент виникнення та існування спірних правовідносин, а тому у суду відсутні підстави не застосовувати вказаний нормативно-правовий акт при вирішенні даної справи.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про Державний реєстр платників податку та інших обов’язкових платежів”, наказу Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 “Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів”, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України про скасування ідентифікаційного номера, виключення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зобов’язання здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 04 вересня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя О.А.Лозовський
Судді О.О.Андрусенко
Т.М.Димарчук