ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"03" серпня 2009 р. справа № 5020-3/246
За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
(99043, АДРЕСА_1)
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2
(99006, АДРЕСА_2)
про стягнення заборгованості в розмірі 68244,05 грн.,
Суддя Головко В.О.
Представники сторін:
позивача –ОСОБА_3, представник, довіреність ВМІ № 152617 від 15.06.2009, ФОП ОСОБА_1;
відповідача –не з'явився, ФОП ОСОБА_2.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення 48918,18 грн., з яких: 17362,29 грн. –заборгованість по орендній платі, 17362,29 грн. –штраф за порушення строків оплати, 3186,40 грн. –заборгованість по комунальних платежах, 9357,20 грн. –вартість відновлювального ремонту приміщення, 1650,00 грн. –послуги юридичного бюро.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги грубим порушенням з боку відповідача умов договору № 303 від 01.07.2008 суборенди частини об'єкта нерухомого майна.
Ухвалою суду від 19.05.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Головко В.О., порушено провадження у справі №5020-3/246, розгляд справи призначений на 16.06.2009.
Ухвалою від 07.07.2009 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 68244,05 грн., з яких: 38338,16 грн. –сума основного боргу, 3186,40 грн. –сума заборгованості по комунальним платежам, 17362,29 грн. –штрафні санкції, 9357,20 грн. –вартість відновлювального ремонту.
Розгляд справи неодноразово відкладався. В судовому засіданні 21.07.2009 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 03.08.2009.
Після перерви відповідач у судове засідання 03.08.2009 не з'явився, витребуваних документів не надав, про причини нез'явлення суд не сповістив.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –
В С Т А Н О В И В:
01.07.2008 між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 (Суборендар) укладений договір №303 суборенди частини об'єкта нерухомого майна (далі –Договір), згідно з умовами якого Орендар передає за Актом приймання-передачі, а Суборендар приймає в платне користування (суборенду) строком з 01.07.2008 по 30.06.2009 нежитлові приміщення площею 38,0 м2 (далі –Приміщення), які є частиною чотирьохповерхової будівлі торгового комплексу "Ельдорадо", розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (арк.с.8-12).
Відповідно до пункту 1.5. Договору власником Приміщень, які передаються в суборенду, є ОСОБА_4 (Орендодавець).
Згідно з пунктами 3.1.-3.2. Договору на момент укладення Договору плата за суборенду Приміщень складає 4352,52 грн. в місяць, без врахування ПДВ. Сторони фіксують, що в день, який передує дню підписання Договору, встановлений Національним банком України офіційний курс продажу евро по відношенню до гривні складає 7,636 грн. за 1 евро; і домовляються про те, що якщо в день, який передує дню наступного платежу, вказаний курс збільшиться, то сума, вказана в пункті 3.1. Договору, підлягає обов'язковій індексації (збільшенню) шляхом її множення на коефіцієнт збільшення курсу евро по відношенню до гривні України.
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць суборенди сплачується Суборендарем щомісячно авансом, не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця, починаючи з моменту укладення Договору, до моменту фактичного повернення Приміщень Орендарю за Актом приймання-передачі, незалежно від того, чи використовувались Приміщення Суборендарем у вказаний період, чи ні.
Відповідач не сплачує орендну плату та комунальні послуги з січня 2009 року, а тому станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача по орендній платі та комунальних послугах становить 38338,16 грн.
Крім того, наприкінці березня поточного року відповідач звільнив орендовані ним за договором суборенди приміщення, не повернувши їх орендареві.
28.03.2009 орендар, власник приміщення та орендар сусіднього приміщення провели огляд вказаних приміщень та встановили, що вони знаходяться в неналежному стані і потребують проведення капітального ремонту, про що склали відповідний Акт (арк.с.17).
Несплата орендної плати та неповернення у визначеному Договором порядку об’єкта оренди орендареві і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Згідно зі статтею 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 52б Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав належних доказів виконання ним обов’язку за Договором щодо оплати орендної плати. Станом на день прийняття рішення заборгованість з орендної плати в сумі 35151,76 грн. (січень 2009 року –6187,90 грн., лютий 2009 року –5624,93 грн., березень 2009 року –5549,46 грн., квітень –5840,90 грн., травень –5826,43 грн., червень – 6122,14 грн.) не погашена.
На підставі викладеного, суд вважає збільшені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 35151,76 грн. такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що позивач помилково включив до загальної суми заборгованості з орендної плати (38338,16 грн.) витрати по комунальних послугах (3186,40 грн.), які окремо заявлені ним до стягнення з відповідача.
Згідно з пунктом 3.5. Договору витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг, обумовлених експлуатацією будівлі торгового комплексу "Ельдорадо", в якій розташовані Приміщення (електроенергія, охорона, водокористування, теплопостачання, каналізація, прибирання, вивіз сміття і т.ін.), підраховуються і включаються до складу орендної плати, та оплачуються Суборендарем за попередній місяць, що передує розрахунковому.
Суборендар зобов'язаний компенсувати Орендарю вказані в даному пункті витрати в частині, пропорційній площі Приміщень, що орендуються Суборендарем.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по комунальних послугах в загальній сумі 3186,40 грн. (січень 2009 року –1747,43 грн., лютий 2009 року –1093,92 грн., березень 2009 року –345,05 грн.).
Втім, позивач не надав суду повного обґрунтованого розрахунку витрат на комунальні послуги як-от: загальна кількість орендарів та суборендарів; площа приміщень, яку вони займають; частка площі, що займає ФОП ОСОБА_2, в загальній площі приміщень; загальна вартість послуг щодо прибирання сходів тощо.
Тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по комунальних послугах в сумі 6372,80 грн. (3186,40 грн.*2) задоволенню не підлягають як необґрунтовані.
Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту в сумі 9357,20 грн.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.3. Договору передача Приміщень в суборенду Суборендареві та їх повернення Орендарю здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з повноважних представників сторін на підставі Акта приймання-передачі. За три дні до закінчення строку дії Договору Суборендар зобов'язаний звільнити Приміщення, підготувати їх до передачі, передати Орендарю за Актом приймання-передачі в стані, не гіршому, ніж в тому, в якому вони були передані в суборенду (з урахуванням нормального зносу). Приміщення вважаються фактично переданими Суборендарем Орендарю з моменту підписання Акту приймання-передачі.
Згідно з пунктом 6.3. Договору у випадку, якщо Суборендар звільнить Приміщення, не передавши їх Орендарю за Актом приймання-передачі, Суборендар несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену Приміщенням і майну, яке в них знаходиться. При цьому Суборендар не звільняється від сплати орендної плати і неустойки за її прострочку до моменту передачі Приміщень Орендарю в порядку, встановленому Договором.
Як вбачається з матеріалів справи, після укладення договору № 303 від 01.07.2008 Орендар передав в суборенду відповідачеві приміщення за Актом приймання-передачі, що підписаний сторонами (арк.с.12).
Натомість відповідач, в порушення умов договору, не передав Приміщення позивачу належним чином, відповідний Акт приймання-передачі сторонами підписаний не був.
Як зазначено вище, після звільнення орендарем приміщень, позивач (за участю власника та іншого орендаря) оглянув Приміщення, про що складений Акт огляду приміщення (арк.с.17), і встановлено, що вони знаходяться в неналежному стані і потребують капітального ремонту.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Надані позивачем Акт огляду приміщення (арк.с.17) та Комерційна пропозиція (арк.с.18) не можуть бути прийняті судом в якості доказів, враховуючи таке.
Акт огляду приміщення складений в односторонньому порядку, без участі представника суборендаря (відповідача у справі). Крім того невідомо, чи є особи, що складали цей акт, фахівцями у будівництві, які шляхом візуального огляду можуть достовірно визначити, якого саме ремонту потребує приміщення: поточного чи капітального.
Щодо комерційної пропозиції суд зазначає наступне. По-перше, ця пропозиція не дозволяє ідентифікувати об’єкт, стосовно якого вона заявлена. А по-друге, з цієї пропозиції неможливо визначити, коли вона була надана, кому і у зв’язку з чим. Оцінка ж вартості відновлювального ремонту орендованого ФОП ОСОБА_2 нерухомого майна суб’єктом оцінювальної діяльності не проводилася.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми відновлювального ремонту в розмірі 9357,20 грн. та задоволенню не підлягають як такі, що не підтверджені належними доказами.
Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що за порушення Суборендарем строків по сплаті орендної плати за поточний місяць більше, ніж на три робочих дня, Суборендар зобов'язаний крім оплати орендної плати виплатити Орендарю штраф в розмірі місячної орендної плати за поточний місяць.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на день прийняття рішення відповідач має заборгованість по оплаті орендної плати за січень-червень 2009 року в загальній сумі 35151,76 грн. Строк внесення орендної плати за червень –не пізніше 5 червня 2009 року.
Позивачем заявлений до стягнення штраф лише за січень, лютий і березень 2009 року в сумі 17362,29 грн. (січень 2009 року –6187,90 грн., лютий 2009 року –5624,93 грн., березень 2009 року –5549,46 грн.).
Враховуючи відсутність клопотання позивача про вихід судом за межі позовних вимог (як це передбачено пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в заявленому розмірі –в сумі 17362,29 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1650,00 грн. за послуги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Кондрушин і Партнери" згідно з договором про надання послуг №4 від 06.04.2009 (арк. с 21-22).
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 2 пункту 10 Роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України не відносить витрати по оплаті юридичних послуг до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 52514,05 грн., з яких: сума основного боргу –35151,76 грн., штраф –17362,29 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Загальний розмір збільшених позовних вимог становить 68244,05 грн. (100%), частка задоволених вимог (52514,05 грн.) становить 76,95%. Розмір державного мита, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 525,14 грн. (1% від 52514,05 грн.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становлять 240,47 грн. (312,50 грн.*76,95%/100%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (99006, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99043, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) 52514,05 грн. (п’ятдесят дві тисячі п’ятсот чотирнадцять гривень 05 копійок), а також судові витрати: державне мито в сумі 525,14 грн. (п’ятсот двадцять п’ять гривень 14 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 240,47 грн. (двісті сорок гривень 47 копійок).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення заборгованості по комунальних послугах в сумі 6372,80 грн. та вартості відновлювального ремонту в сумі 9357,20 грн. –в позові відмовити.
Суддя В.О.Головко
Рішення оформлено
відповідно до вимог
ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 10.08.2009.
Розсилка:
1. Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1
(99043, АДРЕСА_1)
2. Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2
(99006, АДРЕСА_2)
3. Справа