ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"14" вересня 2009 р. справа № 5020-11/108
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль”
(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_2);
(99804, АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_3)
про стягнення заборгованості у розмірі 8788,14 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача –не з’явився, ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”,
відповідача –не з’явився, ФОП ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 8788,14 грн., з яких: основна заборгованість – 4225,81 грн., збитки від інфляції –265,54 грн., 3% річних –70,98 грн., пеня –4225,81 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про постачання теплової енергії № 3055 від 01.11.2008.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/108.
Позивач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача (вх.№ 8575). Судом вказане клопотання задоволено.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.71-72).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „за зазначеною адресою не значиться” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
встановив:
01.11.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Миколаївська теплоелектроцентраль” (Енергопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір) (а.с. 25-27).
Відповідно до розділу 1 Договору енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 Договору).
Відповідно до пункту 6.3 Договору Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно з пунктом 9.1 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.11.2009.
Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача надсилались рахунки за отриману теплову енергію № 3055 від 01.11.2008, 01.12.2008, 01.01.2009, 01.02.2009, 01.03.2009, 01.04.2009 (а.с. 13-18).
Зобов’язання з постачання теплової енергії за Договором позивачем виконувались своєчасно та належним чином, однак відповідач, у свою чергу, не оплачував спожиту теплову енергію, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року склала 4225,81 грн.
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Докази сплати відповідачем заборгованості за Договором за період з листопада 2008 по квітень 2009 року відсутні.
Перевіривши розрахунок основної заборгованості, суд вважає, що він виконаний з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 4225,81 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 7.4.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків відповідачем за теплову енергію з нього стягується пеня у розмірі 1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4225,81 грн. за період з 01.01.2009 по 30.06.2009, розрахунок якої перевірений судом та визнаний обґрунтованим, а сума пені такою, що підлягає стягненню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, на суму простроченої заборгованості позивачем нараховані 3 % річних у сумі 70,98 грн. та збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 265,54 грн.
Перевіривши розрахунок збитків від інфляції та 3% річних суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в НРУ „Приватбанк” МФО 326610) на користь Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966, р/р 260087868 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 326182) основну заборгованість у розмірі 4225,81 грн., пеню у розмірі 4225,81 грн., 3% річних у розмірі 70,98 грн., втрати від інфляції у розмірі 265,54 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 16.09.2009.
Розсилка:
1. ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”
(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18)
2. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_2);
(99804, АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_3)
3. Справа