___________________________________________________________

Справа№ 2-а-514/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2011 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого –судді                     Гниличенко М.В.

при секретарі                               Марковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2007 року по 28 січня 2011 року включно, посилаючись на те, що він є дитиною війни і повинен отримувати в управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одесі підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, відповідач таку державну допомогу виплачує не в повному обсязі, чим порушуються його законні права та інтереси.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.03.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині зобов’язання нарахувати і виплатити державну соціальну допомогу за період з 2007 року до 28.07.2010 року залишено без розгляду. При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав ОСОБА_1 в межах встановленого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності.

Суд дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до посвідчення, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У урахуванням постановлення судом ухвали від 04.03.2011 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині зобов’язання нарахувати і виплатити державну соціальну допомогу за період з 2007 року до 28.07.2010 року без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 28.07.2010 року до 28.01.2011 року –дати звернення до суду позивача з адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 ст.28 мінімального розміру пенсії за віком.

Суд не приймає доводи відповідача викладені в запереченнях на позов, стосовно того, що на теперішній час обчислення підвищення до пенсії повинне виплачуватись в розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, оскільки обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач має право на підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком і тому орган державної влади, а саме управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не можуть свідомо відмовляти у нарахуванні та виплаті державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд приходить до висновку про те, що слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 28.07.2010 року по 28.01.2011 року з урахуванням виплачених сум.

У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 159-163, 186, ч. 1 п. 1. 256 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати і виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 28.07.2010 року по 28.01.2011 року - задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 28 липня 2010 року по 28 січня 2011 року, з урахуванням виплачених сум за даний період.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: М.В.Гниличенко